Семантика зеленого та синього кольорів у поезії Бедрі Рахмі Еюбоглу
Завантаження...
Дата
2013-04-19
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди
Анотація
Кожна людина має властиве лише їй сприйняття світу, що базується на роботі органів чуття, – зору, слуху, дотику. А кожен поет має певний набір вербальних засобів відтворення картини навколишнього світу, який він сприймає. У поета є тільки слова, щоб описати все, що він бачить, чує й відчуває. Тому колір в поезії має не лише пряме значення, але й має багатий набір асоціативних, метафоричних і символічних сенсів. «У поняття кольору поміщено не лише бачення і відчуття самого кольору, але і сенс, в якому криються безмежні асоціації : почуття радості або відчаю, відчуття світла або пітьми, відчуття вічності або тлінності» [1, с. 243].
«Поезія – це живопис, що говорить», – стверджував Г.А. Державин. Це визначення якнайточніше характеризує твори турецького поета 20-го століття Бедрі Рахмі Эюбоглу (1911-1975). У його віршах колір є одним з домінуючих елементів. Бедрі Рахмі Эюбоглу був професійним художником, і звично передавав свій душевний й емоційний стан за допомогою кольорів. Сам він не раставляв акценти, що є головною справою його життя – література або живопис, і говорив про себе: «Я – поет-художник і художник-поет». Його погляди на мистецтво виражені у таких словах: «Що є картина? Картина – це з великою любов'ю досліджувати все, на що падає світло, і передати цю любов людям за допомогою кольору та ліній» (цит. за [3, с. 241]). Каждый человек имеет присущее только ему восприятия мира, основанное на работе органов чувств, - зрения, слуха, осязания. А каждый поэт имеет определенный набор вербальных средств воспроизведения картины окружающего мира, который он воспринимает. У поэта есть только слова, чтобы описать все, что он видит, слышит и чувствует. Поэтому цвет в поэзии имеет не только прямое значение, но и имеет богатый набор ассоциативных, метафорических и символических смыслов. «В понятие цвета помещено не только видение и ощущение самого цвета, но и смысл, в котором кроются безграничные ассоциации: чувство радости или отчаяния, ощущение света или тьмы, ощущение вечности или бренности» [1, с. 243].
«Поэзия - это живопись, говорит», - утверждал А. Державин. Это определение точно характеризует произведения турецкого поэта 20-го века бедра Рахми Эюбоглу (1911-1975). В его стихах цвет является одним из доминирующих элементов. Бедре Рахми Эюбоглу был профессиональным художником, и обычно передавал свое душевное и эмоциональное состояние с помощью цветов. Сам он не раставляв акценты, является главным делом его жизни - литература или живопись, и говорил о себе: «Я - поэт-художник и художник-поэт». Его взгляды на искусство выражены в следующих словах: «Что есть картина? Картина - это с большой любовью исследовать все, на что падает свет, и передать эту любовь людям с помощью цвета и линий »(цит. по [3, с. 241]).
Опис
Ключові слова
колір, Бедрі Рахмі Еюбоглу, семантика, цвет, Бедри Рахми Еюбоглу, color, Bedri Rahmi Eyuboglu, semantics
Цитування
Логвиненко І. А. Семантика зеленого та синього кольорів у поезії Бедрі Рахмі Еюбоглу / І. А. Логвиненко // Сучасні тенденції сходознавства : зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Харків, 19—20 квіт. 2013 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [редкол.: І. А. Бикова та ін.]. – Харків : ХНПУ, 2013. – С. 57–62.