Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3245
Title: Звуковые образы в лирике Б. А. Чичибабина
Other Titles: Звукові образи в ліриці Б. А. Чичибабіна
Phonetic images in B.A. Chichibabin poems
Authors: Козлова, А. Г.
Kozlova, A.
Keywords: поэзия
лирика
стихотворение
звуковые образы
образ тишины
образ тишины
рифма
парономазия
поезія
лірика
вірш
звукові образи
образ тиші
парономазія
poetry
lyrics
poem
phonetic images
image of silence
rhyme
рима
paronomasia
Issue Date: 2019
Publisher: Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды
Citation: Козлова А. Г. Звуковые образы в лирике Б. А. Чичибабина / А. Г. Козлова // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды / Харьков нац. пед. у-нт им. Г. С.Сковороды ; [редкол.: И. И. Степанченко (гл. ред.) и др.]. – Харьков : ХНПУ, 2019. – № 3 (69). – С. 47–52.
Abstract: Целью статьи является характеристика особенностей воплощения звуковых образов в лирике Чичибабина. Аудиальные образы занимают важное место в творчестве поэта. Чаще всего Чичибабин обращается к звукам природного мира и музыке, но даже исторические времена приобретают в его поэтическом мире свои звуковые характеристики. Особая роль в художественной картине мира поэта принадлежит тишине, которая осмысливается им не как полное отсутствие звука, а как высшая форма звучания, становясь воплощением тайны бытия и гармонии мира. Божественная тишина, вечность противопоставляется шуму как началу мирскому, суетному, преходящему. (Не случайно в стихотворении «Нет, ты мне не жена…» поэт сравнивает возлюбленную с лесной тишиной.) Такое восприятие тишины вполне вписывается в русскую поэтическую традицию, которая восходит к таким текстам, как «Silentium!» Ф.И. Тютчева (1830) и «Silentium» О.Э. Мандельштама (1910). В стихотворениях, связанных с темой поэтического труда и поэтического искусства, Чичибабин активно использует песенные, музыкальные ассоциации. Причем, с точки зрения автора, музыкальность, певучесть поэзии подарена ей самой природой, глубинной тайной бытия. Нередко в стихотворениях Чичибабина прослеживается мысль о близости поэзии и музыки. А музыка созвучна и природе, и чуткой душе лирического героя, по сути самого поэта. Не случайно любовь характеризуется в его лирике как «вечная музыка мира». Вполне закономерно пристальное внимание Чичибабина к звуковому строю собственных стихов. Часто в его текстах используются яркие «звуковые» метафоры, элементы звукописи, внутренняя рифма, составные каламбурные рифмы, встречаются паронимические пары, прием парономазии. В отдельных случаях повторение звуковых комплексов создает эффект отзвука, эха. Метою статті є характеристика особливостей втілення звукових образів в ліриці Б.О. Чичибабіна. Відзначається, що аудіальні образи займають важливе місце у творчості поета. Частіше за все Чичибабін звертається до звуків природного світу і музики, але навіть історичні часи набувають у його поетичному світі своїх звукових характеристик. Особлива роль у художній картині світу поета належить тиші, яка осмислюється ним не як повна відсутність звуку, а як вища форма звучання, та стає втіленням тайни буття і гармонії світу.Божественна тиша, вічність протиставляється шуму як втіленню мирського, плинного, минаючого. (Не випадково у вірші «Нет, ты мне не жена…» поет порівнює кохану з лісовою тишею.) Таке сприйняття тиші цілком відповідає російській поетичній традиції, яка пов’язана з такими текстами, як «Silentium!» Ф.І. Тютчева (1830) та «Silentium» О.Е. Мандельштама (1910). У віршах, які підіймають тему поетичної праці та поетичного мистецтва, Чичибабін активно використовує пісенні, музичні асоціації. Причому, з точки зору автора, музичність, співучість поезії подарована їй самою природою, глибинною таємницею буття. Нерідко у віршах Чичибабіна простежується думка про близькість поезії та музики. А музика співзвучна і природі, і чутливій душі ліричного героя, по суті самого поета. Не випадково кохання характеризується у його ліриці як «вічна музика світу». Цілком закономірною є пильна увага Чичибабіна до звукового ладу власних віршів. Часто у його текстах використовуються яскраві «звукові» метафори, елементи звукопису, внутрішня рима, складені каламбурні рими, зустрічаються паронімічні пари, прийом парономазії. В окремих випадках повторення звукових комплексів створює ефект відгомону, відлуння. The article characterizes the features of the embodiment of phonetic images in Chichibabin poems. Audio images occupy an important place in the creative work of the poet. Usually Chichibabin refers to the sounds of the natural world and music, but even historical times acquire special phonetic characteristics in his poetic world. A special role in poet’s world picture belongs to silence, which is understood not as a complete absence of sound, but as the highest form of sound, becoming the embodiment of the mystery of being and harmony of the world. Divine silence and eternity are opposed to noise as the principle of the worldly, vain, transient. (It is clearly shown in the poem “No, you are not my wife...” the poet compares his beloved with forest silence.) Such a perception of silence fits into the Russian poetic tradition, which goes back to texts like “Silentium!” F.I. Tyutchev (1830) and “Silentium” O.E. Mandelstam (1910). In poems related to the theme of poetic work and poetic art, Chichibabin actively uses ballad or musical associations. Moreover, from the author’s point of view, the musicality and melodiousness of poetry is created by nature itself and the deepest secret of being. In Chichibabin poems one can often trace the idea of the similarity of poetry and music. And the music is consonant with both nature and the sensitive soul of the lyrical hero, pertinently the poet himself. It is not unexpected that love is characterized in his poems as “the eternal music of the world”. Chichibabin’s close attention to the sound system of his own poems is quite natural. Often his texts use vivid “phonetic” metaphors, sound recording elements, inner rhyme, compound pun rhymes, there are patronymic pairs, and paronomasia. In some cases, the repetition of sound complexes creates the effect of a resonance or echo.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3245
ISSN: 2312-1572 (Print)
2313-0482 (Online)
Appears in Collections:Кафедра світової літератури

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Козлова Чичибабін.pdf875.02 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.