Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3155
Title: ЛИНГВОКОГНИТИВНАЯ РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ ПОНЯТИЯ "ОТСУТСТВИЕ" В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Other Titles: ЛІНГВОКОГНІТИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОНЯТТЯ "ВІДСУТНІСТЬ" У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
LINGUAL AND COGNITUVE REPRESENTATION OF THE NOTION 'ABSENCE' IN RUSSIAN
Authors: Радчук, О. В.
Radchuk, O.
Keywords: понятие "отсутствие"
когнитивная лингвистика
методология культурного трансфера
метод интерпретации
экспланаторность
семантическая и морфологическая аномалия
языковая ментальность
поняття "відсутність"
когнітивна лінгвістика
методологія культурного трансферу
метод інтерпретації
експланаторність
семантична й морфологічна аномалія
мовна ментальність
the notion of ‘absence’
cognitive linguistics
cultural transfer methodology
interpretation method
explanatory potential
semantic and morphological anomaly
language mentality
Issue Date: 2019
Publisher: Видавництво "Юрайт"
Citation: Радчук О. В. Лингвокогнитивная репрезентация понятия «отсутствие» в русском языке : [монография] / О. В. Радчук. – Харьков : Юрайт, 2019. - 288 с.
Abstract: Монография посвящена рассмотрению в когнитивном аспекте вербальных и невербальных репрезентантов понятия «отсутствие» на материале русского языка. Обращение к понятию «отсутствие» при исследовании языковых единиц разных стратумов языковой системы позволило выявить и объяснить с когнитивных позиций некоторые характерные черты русского языка. Объединение психологического и исторического векторов исследования языковых единиц с социокультурным дало возможность применить методологию межкультурного трансфера, непосредственно демонстрирующую связь русского языка с ментальностью его носителей. Книга может заинтересовать языковедов, а также других гуманитариев, поскольку понятие «отсутствие» не только обладает большим экспланаторным потенциалом и обнаруживает ассоциативные связи и метафорические интерпретации в лингвальном аспекте, но и активно используется литературоведами, психологами, социологами, философами. Дослідження присвячене вивченню одного з важливих понять у лінгвокогнітології – «відсутність» – та засобів його репрезентації в російській мові. У монографії висвітлено одне з актуальних питань сучасної лінгві- стики – систематизації та уніфікації термінологічного апарату когнітивних досліджень та зроблено спробу розкрити новий аспект у визначенні терміна поняття. У трактуванні терміна поняття пропонується новий підхід, що позначається як міждисциплінарна конвергенція. Міждисциплінарна конвергенція гуманітарних наук дає можливість зрозуміти, що термін поняття є інтегральним, а «відсутність» набуває статусу базового поняття в когнітології. Такі висновки є результатом аналізу кореляції терміна поняття з термінами концепт, категорія, понятійна категорія, дефініція. Унаслідок чого було визначено, що «відсутність» – одне з фундаментальних понять пізнання, пов’язане з іншими поняттями та є елементом термінологічних систем різних галузей наукового знання, стилістично не марковане й вільно вступає в синтагматичні зв’язки з іншими термінами. Аргументація на користь вибору терміна поняття дозволила розглянути поняття «відсутність» у гуманітарних науках, зокрема в літературознавстві, філософії, психології, естетиці та інших. Установлено, що абстрактне поняття «відсутність» виявляє асоціативні зв’язки й метафоричні інтерпретації не лише у лінгвальному аспекті, але й активно використовується в усіх гуманітарних науках, у яких спостерігається спільність і диференціювання відносно поняття «відсутність». У літературознавців, філософів, психологів та інших представників гуманітарних наук чітко простежується кореляція понять «відсутність» і «порожнеча». Кристалізація наукових поглядів зосереджена на людині як соціальному, психічному, біологічному феномені, що пізнає навколишній світ і заповнює всі ніші відсутності, що виникають у неї на шляху до самореалізації. Це пов’язано з розвитком антропоцентризму пізнання як основного напрямку в сучасних гуманітарних дослідженнях. Дослідження поняття «відсутність» у мовній системі й ступінь його вивченості в лінгвістиці показало, що проблема представлена в науковій літературі тільки у функціональному аспекті. Це не дозволяло дати відповіді на питання: чому вказане поняття має місце в системі мови, чому існують аномалії в мові й мовна система асиметрична? Унаслідок того, що будь-яка мовна система заснована на взаємозалежності її елементів і описується за допомогою протиставлення деякого атрибута наявності або відсутності, була висунута гіпотеза про те, що поняття «відсутність» має реалізацію на всіх рівнях мовної системи. Починаючи з фонологічних опозицій, розроблених празькими структуралістами, лінгвісти розглянули парадигми мовних одиниць, що належать до основних і проміжних рівнів мовної системи. Однак національна специфіка кожної мови розкривається в неповних або так званих «дефектних» парадигмах, у яких відсутній певний елемент мовної структури. Оскільки в когнітивній лінгвістиці немає єдиного методу дослідження, було розглянуто поєднання методик минулого й сучасного мовознавства з метою формування методологічної бази дослідження. Вивчення наукової спадщини П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу дозволило стверджувати, що сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX століття, джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї українського мовознавця. Вагомим внеском у методологію мовознавства стало введення О. О. Потебнею психологічного поняття апперцепції в мовознавство. Подальша актуалізація ідей ученого про апперцепцію дозволила розробити методику словотвірного аналізу в когнітивному аспекті. Ґрунтовного методологічного значення в нашому дослідженні набу ли також ідеї мовної взаємодії українського мовознавця І.К. Білодіда у вивченні когнітивних процесів, оскільки методологія когнітивної лінгвістики охоплює мовознавчі та ментальні інтерпретації мовних явищ, що демонструють, з одного боку, взаємообумовленість та взаємозалежність споріднених слов’янських мов, а з іншого, – самобутність кожної мови. У методологічній частині роботи аналізуються сучасні підходи у вивченні мовних явищ: поєднання традиційних та інноваційних методів дослідження мовних понять. Особливу увагу приділено методології культурного трансферу, застосування якої дозволило виявити лінгвоспецифічні та ідіонаціональні своєрідності мовної репрезентації поняття «відсутність» у російській мові. На основі етимологічного екскурсу в монографічному дослідженні проаналізовано опозити відсутність – присутність, представлено розвиток та зміну семантики й граматичних форм указаних слів. Дослідження абстрактних понять «відсутність» – «присутність» було проведено в парадигмі когнітивної лінгвістики, оскільки пов’язано зі сприйняттям, усвідомленням та досвідом людини, що пізнає навколишній світ та саму себе. Оскільки первинною презентацією абстрактних понять були паралінгвістичні засоби, у дослідженні розглянуто паравербальні репрезентації поняття «відсутність». Було виявлено когнітивні та лінгвокультурні особливості жестів, що передають поняття «відсутність» у російській мові. У роботі показано роль жестів у становленні людської свідомості та звукового мовлення, проаналізовано існуючі класифікації жестів та подано їхній опис, зроблено висновок про те, що мова жестів передає в концентрованому вигляді національно-культурні елементи реалій конкретного етносу. Лінгвокультурні особливості поняття «відсутність» виявлені в пареміях, національна специфіка якого в цих сталих зворотах російської мови може бути зреалізована лексико-семантичними та граматичними засобами. Аналіз мовного матеріалу показав, що частіше поняття «відсутність» виражено синкретичними засобами, що поєднують лексико-семантичні й синтаксичні чи морфологічні й синтаксичні засоби. Регулярна репрезентація прислів’їв безособовою синтаксичною конструкцією є свідченням того, що така модель підсилює та підкреслює поняття «відсутність» у пареміях. У лінгвістичній площині комунікації спостерігається поєднання невербальної та вербальної репрезентації поняття «відсутність». Супровід звукового мовлення жестикуляцією, на наш погляд, підсилює вираження поняття «відсутність» емоційно та надає йому особливої експресії, а та кож виявляє національні специфічні риси. За допомогою методики концептуального аналізу було підтверджено гіпотезу про те, що лексичні засоби вираження поняття «відсутність» з’явилися тому, що мовні прототипи ні та без семантично неповні, вони не виражають суб’єктивні нюанси, яких набули конкретні слова. На підґрунті теоретичних засад, розроблених О.О. Потебнею, розглянуто вплив апперцепції на розкриття словотвірного потенціалу префіксів у російській мові в парадигмі когнітивної лінгвістики, а також проаналізовано порушення механізму репрезентації сем ‘наявність’ та ‘відсутність’ під час формування значень еквівалентних ад’єктивів у російській та українській мовах. В аналізі вербальних репрезентацій опозитів відсутність та присутність було застосовано метод інтерпретації. У бінарній парі відсутність та присутність, за допомогою якої представлено дискурсивні змісти об’єктивної дійсності з урахуванням індивідуального сприйняття, провідним є поняття «відсутність», що має значний експланаторний потенціал. У результаті проведення асоціативного експерименту було виявлено граматичні лакуни, у яких сфокусовано поняття «відсутність». Оброблені відповіді респондентів стосувалися граматичних форм і граматичних категорій, що асоціюються з поняттям «відсутність» у мовній системі. Логічним підсумком спостережень стало те, що за допомогою психолінгвістичного експерименту можна пояснити лінгвокультурні та лінгвопсихологічні витоки граматичних універсалій, які містять поняття «відсутність». Спираючись на історичні коментарі, виокремлено три семантичні типи поняття «відсутність» на рівні граматики російської мови: повна відсутність, відновлювана відсутність, зникнення. Указані типи свідчать про те, що граматична система російської мови є відображенням змін у системі російської мови та своєрідної ментальності російського народу. У монографії розглянуто граматичне явище суплетивізму як відсутності матеріальної повторюваності знака, що пов’язано також з мовною ментальністю носіїв російської мови. У роботі здійснено спробу розмежування словозмінного й словотвірного суплетивізму, системного представлення гетерогенних форм різних частин мови й виявлення лінгвокультурних витоків виникнення таких форм. У дослідженні граматичне явище суплетивізму редставлено як особливий засіб репрезентації мовних знаків. На прикладах розглянуто прояв словозмінного та словотвірного суплетивізму, зроблено висновок про зв’язок розбіжності давніх форм мови із сучасними, що відбивається в ментальності етносу. Суплетивні форми слів наочно демонструють такі властивості мовного знаку, як довільність і лінійність. У довільності знака відображається мовна ментальність носіїв мови, а лінійність встановлює рамки, обмеження для прояву першої ознаки в конкретній мовній системі. Оскільки мова розвивається стихійно, схильна до впливу багатьох екстралінгвістичних факторів, тому в ній трапляються аномалії та відхилення, що відбиваються в матеріальній оболонці слів. Поняття «відсутність» якраз і є яскравим проявом мовної аномалії – непередбачуваної й до кінця не вивченої. The research deals with the notion of ‘absence’ as one of the basic notions in cognitive linguistics and the means of its representation in the Russian language. The monographic research touches upon one of the urgent issues of modern linguistics – systematization and unifi cation of cognitive researches terminological apparatus and an attempt is made to reveal a new aspect in representing the notion of ‘absence’. A new approach to defi ning the term notion is suggested and is named as interdisciplinary convergence. Interdisciplinary convergence of humanities leads to understanding that the term notion is integral, and the notion of ‘absence’ acquires the status of a basic notion in cognitive sciences. This conclusion is based on analyzing the term notion correlation with the terms concept, category, notional category, defi nition. It is ascertained by the conclusion that the term notion is one of the fundamental notions of cognition that is connected to other notions and is an element of terminological systems of different branches of science; it is stylistically unmarked and can freely display syntagmatic relations to other terms. Arguments for the choice of the term notion allowed the researcher to consider different studies of the notion of ‘absence’ in humanities including literary criticism, philosophy, psychology, esthetics etc. It is stated that the abstract notion of ‘absence’ reveals associative relations and metaphoric interpretations not only in lingual aspect but is also actively used in all humanities where both similarities and differences in interpreting the notion of ‘absence’ are traced. It is noticed that literary critics, philosophers, psychologists and other representatives of humanities obviously correlate the notions of ‘absence’and of ‘emptiness’. Scientifi c views are focused on a person as a social, psychological and biological phenomenon that comprehends their surroundings and fi lling in all the gaps that one comes across on the way to self-realization. It is connected with the development of anthropocentricity as the main trend in modern humanities. By examining the notion of absence in the language system and the extent of its linguistic studies it is proved that the issue is presented just in the functional aspect in the scientifi c literature. Thus, it was not possible to answer several questions: why there is such a notion in language system, why there are anomalies in a language, and why language system is asymmetric. Since any language system is based on the interdependence of its elementsand is described by some attribute opposition of availability or absence, there has been put forward a hypothesis that the notion of ‘absence’ is realized at all levels of the language system. Starting from phonological oppositions worked out by Prague structuralists, linguists have considered paradigms of language units belonging to the main and intermediate levels of language system. However, each language national specifi cs are revealed in incomplete or the so-called ‘defective’ paradigms where a certain element of the language structure is absent. Since cognitive linguistics lacks a uniform research method, a combination of previous and modern methods in linguistics have been examined to form the methodological foundation of this research. Studying P. A. Larovskyi’s scientifi c heritage through the prism of cognitive and discourse analysis led us to the conclusion that contemporary methods of modelling language history have originated from comparative-historical studies of the XIX century, and the Ukrainian linguist’s ideas gave rise to a lot of them. An essential contribution to linguistic methods was made by A.A. Potebnya’s introduction of the psychological notion of ‘apperception’ into linguistics. Further development of the scholar’s ideas on apperception made it possible to work out methods of word-building analysis in a cognitive aspect. Very important for the methodology of this research of studying cognitive processes were ideas of a Ukrainian linguist I.K. Bilodid about language interaction, since cognitive linguistics methods embrace linguistic and mental interpretations of language phenomena that, on the one hand, show interdependence of cognate Slavic languages, and on the other hand, specifi cs of each language. The methodological part of the research deals with modern approaches to studying language phenomena: a combination of traditional and innovative methods of examining language notions. Particular attention is paid to the methods of cultural transfer, and by applying them, linguistic specifi cs and national peculiarities of representing the notion of ‘absence’ in the Russian language are revealed. By etymological analysis, the monographic research investigates oppositions absence – presence and development and changes in semantics and grammar forms of the words are shown. The research of abstract notions of ‘absence’ – ‘presence’ is conducted in the paradigm of cognitive linguistics as connected with perception, comprehension and experience of a person understanding the world around and themselves. Since paralinguistic means made up the primary representation of abstract notions, the research considers paralinguistic representations of the notion of ‘absence’. Some cognitive and liguocultural specifi c features of gestures representing the notion of ‘absence’ in Russian are revealed. The role of gestures in developing human cognition and sound speech is presented, existing classifi cations of gestures are described and analysed. It is concluded that the language of gestures supplies some condensed presentation of national and cultural elements of this ethnos realia. Paremia manifest linguocultural peculiarities of representing the notion of ‘absence’ as well. The national and cultural specifi cs of the notion of ‘absence’ in those set expressions of the Russian language can be realized by lexico-semantic and grammatical means. Analysis of the language material proved that most frequently the notion of ‘absence’ is expressed by syncretic means that embrace either lexico-semantic and syntactic means, or morphological and syntactic means. Regular occurrence of proverbs with impersonal constructions testifi es to the fact that this pattern emphasizes and underlines the notion of ‘absence’ presented in paremia. On the linguistic plane of communication, combination of non-verbal and verbal representation of the notion of ‘absence’ is traced. By accompanying sound speech with gestures, the speaker, in our opinion, emphasizes the notion of ‘absence’ emotionally and makes it especially expressive, at the same time revealing national specifi c features. By methods of conceptual analysis it is proved that lexical means of expressing the notion of ‘absence’ appeared due to semantic incompleteness of language prototypes нет and без as they did not express subjective nuances that defi nite words have acquired. Based on the theoretical grounds worked out by A.A. Potebnya, the influence of apperception on revealing the word-building potential of Russian prefi xes within the paradigm of cognitive linguistics is considered, and cases of violating the mechanism of representing the semes of ‘presence’ and ‘absence’ in the process of forming meanings of equivalent adjectives in Russian and Ukrainian are traced. The interpretation method is used to analyse verbal representations of the opposemes absence and presence. In the binary pair absence and presence, which presents discourse meanings of the objective reality through individual perception, the notion of ‘absence’, having great explanatory potential, plays the leading role. During the associative experiment there were revealed grammatical lacunas where the notion of ‘absence’ is focused. The respondents’ answers under analysis refer to grammar forms and grammar categories associated with the notion of ‘absence’ in the language system. It is concluded that with the help of a psycholinguistic experiment it is possible to explain linguocultural and linguopsychological origins of grammar universals representing the notion of ‘absence’. Based on historical comments, three semantic types of the notion of ‘absence’ at the level of grammar of the Russian language are defi ned: complete absence, re-fi lled absence, and disappearance. Those types prove that Russian grammar system refl ects changes in the system of the Russian language and features of Russian people’s mentality. The monograph considers the grammatical phenomenon of suppletivity as the absence of material repetition of a sign, which is also connected with language mentality of Russian speakers. The research attempts to distinguishword-changing and word-building suppletivity as well as systemic presentation of heterogenous forms of various parts of speech and fi nding out linguocultural origins of those forms appearance. The research views the grammar phenomenon of suppletivity as a special way of representing language signs. Examples of manifestations of word-changing and word-building suppletivity are examined, and conclusion about connections of divergence of ancient language forms with modern and their refl ection in ethnic mentality is made. Suppletive forms visually demonstrate such features of a language sign as its arbitrary and linear character. Sign arbitrariness is a refl ection of native speakers’ mentality, and linearity sets the limits to manifesting the fi rst attribute within a defi nite language system. Since a language develops spontaneously and is infl uenced by a number of extralinguistic factors, there are anomalies and deviations in it, refl ected in the material form of words. The notion of ‘absence’ is a vivid example of language anomaly that is unpredictable and has not been fully understood.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3155
ISBN: 978-617-7450-07-7
Appears in Collections:Кафедра слов’янських мов
Монографії



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.