А. КОЧЕТКОВ. «БАЛЛАДА О ПРОКУРЕННОМ ВАГОНЕ» (ОПЫТ КОМПОЗИЦИОННО-СЕМАНТИЧЕСКОГО АНАЛИЗА)

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2019
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
ХНПУ имени Г. С. Сковороды
Анотація
Основное внимание в статье уделено интерпретации семантики поэтического текста, содержательной стороны слова как главного конструктивного элемента поэтической речи. В композиционно-семантическом и композиционно-синтаксическом плане стихотворение членится на 3 части. Ядро первой (большей) части составляет драматический диалог двух влюбленных. Эмоциональное напряжение создается загадочностью лиц, ведущих разговор. Семантическая композиция стихотворения чрезвычайно сложна. В его семантическом рисунке перемежаются два речевых плана, подспудно развивающих жизненную драматическую линию героев. Диалог в этом стихотворении выступает своеобразным эмоциональным импульсом к повествованию о крушении поезда, в котором погибает один из героев. Вторая часть стихотворения являет собой повествовательный монолог, в котором представлена жизненная драма одного из героев. Рассказ о катастрофическом событии воспринимается как реализация трагических предчувствий героя, как сюжетное развитие намеченных в его речи мотивов. Переход к 3-му лицу отодвигает изображаемое, объективирует его, позволяет увидеть его как бы со стороны. В заключительной (3-ей) части словесный материал переводится в иную эмоционально-смысловую сферу: в структуру стихотворения включаются формы повелительного наклонения с модальными оттенками пожелания, даже заклинания. В завершающей стихотворение полустрофе от имени лирического героя делается горький вывод непрестанно учитывать хрупкость, непрочность человеческого бытия, его незащищенность от слепой случайности. Головну увагу у статті приділено інтерпретації семантики поетичного тексту, змістовної сторони слова як головного конструктивного елемента поетичного мовлення. У композиційно-семантичному і композиційно-синтаксичному планові вірш членується на 3 частини. Ядро першої (більшої) частини становить драматичний діалог двох закоханих. Емоційну напругу створює загадковість осіб, що ведуть розмову. Семантична композиція вірша надзвичайно складна. У його семантичному малюнку перемежаються два мовних плани, що підспудно розвивають драматичну життєву лінію героїв. Діалог у цьому вірші виступає своєрідним емоційним імпульсом до оповіді про аварію поїзда, у якій гине один з героїв. Друга частина віршу являє собою оповідальний монолог, у якому змальовано життєву драму одного з героїв. Розповідь про катастрофічну подію сприймається як реалізація трагічних передчуттів героя, як сюжетний розвиток намічених у його мові мотивів. Перехід до 3-ої особи відсуває зображуване, дає змогу побачити його ніби збоку. У заключній (3-й) частині словесний матеріал переводиться до іншої емоційно-смислової сфери: у структуру вірша включаються форми наказового способу з модальними відтінками побажання, навіть заклинання. У напівстрофі, що завершує вірш, від імені ліричного героя робиться гіркий висновок невпинно враховувати тендітність, нетривкість людського існування, його незахищеність від сліпої випадковості.The main attention in the article is paid to the interpretation of the semantics of the poetic text, the content of the word as the main constructive element of poetic speech. In terms of semantical and syntactical composition, the poem is divided into three parts. The core of the first (bigger) part is the dramatic dialogue between two lovers. Emotional tension is created by the mysteriousness of the persons conducting the conversation. The semantic composition of the poem is extremely complex. Its semantic layout consists of two speech plans, implicitly developing the dramatic life line of the characters. The dialogue in this poem is a kind of emotional impulse to the narration of the train crash in which one of the characters dies. The second part of the poem is a narrative monologue, which presents the life drama of one of the characters. The story about the catastrophic event is perceived as a realization of the character’s tragic feelings, as a plot development of the motives outlined in his speech. The transition to the 3rd person pushes the picture away, objectifies it, allows you to see it as if from outside. In the final (3rd) part the verbal material is transferred into a different emotional and semantic sphere: the structure of the poem includes imperative forms with modal shades of request, even spell. In the final half-strophe of the poem, a bitter conclusion is made in the name of the lyrical hero to continually take into account the fragility of human existence, its insecurity from blind chance.
Опис
Ключові слова
семантическая композиция, диалог, мотив, повествовательный монолог, повествовательный монолог, метафорический и метонимический образы, повелительное наклонение, семантична композиція, діалог, мотив, оповідальний монолог, наказовий спосіб, семантическая композиция, метафоричний і метонімічний образи, наказовий спосіб, semantic composition, dialogue, motive, narrative monologue, metaphorical and metonymic images, imperative mood
Цитування
Гулак А. Т. А. Кочетков "Баллада о прокуренном вагоне" (опыт композиционно-семантического анализа) // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2019. – № 2 (68). – С.3–6.