Кафедра здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 485
- ДокументФОРМИ, МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ЛЕГКИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ ЗАСОБАМИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗОК(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Шевченко, З. Д.У статті досліджено формування соціально-побутових навичок у дітей з інтелектуальними порушеннями використанням казок. Казкотерапія є одним з ефективних методів взаємодії з учнями початкових класів, які стикаються з різними емоційними та поведінковими проблемами. Казкотерапія і освітні завдання взаємопов’язані, оскільки під час неї учні одночасно розвивають зв’язне мовлення, навчаються висловлювати свої думки та будувати розповіді. Використання казок у процесі навчання соціально-побутового орієнтування, допомагає зробити процес цікавим та ефективним, сприяючи формуванню правильних звичок у дітей і допомагаючи зберегти їх здоров’я. Важливо підходити до цього завдання з урахуванням індивідуальних особливостей, можливостей дітей. The article investigates the formation of social and everyday skills in children with intellectual disabilities using fairy tales. Fairy tale therapy is one of the most effective methods of interaction with primary school students who face various emotional and behavioural problems. Fairy tale therapy and educational tasks are interconnected, as during it, students simultaneously develop coherent speech, learn to express their thoughts and build stories. The use of fairy tales in the process of teaching social and household orientation helps to make the process interesting and effective, promoting the formation of good habits in children and helping to maintain their health. It is important to approach this task taking into account the individual characteristics and capabilities of children.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Чуракова, Ю. С.У статті досліджено пізнавальну діяльність дітей з інтелектуальними порушеннями. Пізнавальна діяльність це процес, за допомогою якого предмети і явища навколишньої дійсності відображаються в психіці людини, на основі якого формуються знання і виробляються цілі та мотиви життєдіяльності. Пізнання починається з чуттєвого досвіду, тобто формування відчуттів. Наведено спеціальні методики та прийоми, які потрібно використовувати в навчальному процесі учнів з інтелектуальними порушеннями для стимуляції пізнавальної активності. Обґрунтовано необхідність застосування спеціальних прийомів для активізації пізнавальної діяльності дітей з інтелектуальними порушеннями. Одним із таких засобів освітнього процесу вважається навчально-ігрова діяльність, яка спрямовує навчання на продуктивне засвоєння учнями знань, умінь і навичок. The article examines the cognitive activity of children with intellectual disabilities. Cognitive activity is a process by which objects and phenomena of the surrounding reality are reflected in the human psyche, on the basis of which knowledge is formed and the goals and motives of life are developed. Cognition begins with sensory experience, that is, the formation of sensations. Special methods and techniques that must be used in the educational process of students with intellectual disabilities to stimulate cognitive activity are presented. The necessity of using special techniques to activate the cognitive activity of children with intellectual disabilities is substantiated. One of these means of the educational process is educational and game activity, which directs learning to the productive assimilation of knowledge, skills and abilities by students. Отправить отзыв
- ДокументАДАПТАЦІЯ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОСТОРУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ З АГРЕСИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Чугунов, Б. В.У статті розглянуто адаптацію до інклюзивного простору молодших школярів із інтелектуальними порушеннями. Для успішної адаптації учнів з інтелектуальними порушеннями важливий індивідуальний підхід педагога до кожного учня. Соціальна адаптація дітей ґрунтується на їхньому знайомстві з соціальною дійсністю. При цьому важливо враховувати вікові особливості дитини, оскільки ці критерії є соціальними за природою і їхній пріоритетний розвиток забезпечується в процесі соціалізації. Для того щоб процес соціалізації дітей з інтелектуальними порушеннями проходив найбільш повноцінно, необхідно проводити ознайомлення дітей з соціальною дійсністю в єдності мотиваційного, когнітивного і діяльнісно-практичного аспекту їх життєдіяльності. The article examines the adaptation to the inclusive space of younger schoolchildren with intellectual disabilities. For the successful adaptation of students with intellectual disabilities, the individual approach of the teacher to each student is important. Social adaptation of children is based on their familiarity with social reality. At the same time, it is important to take into account the age characteristics of the child, since these criteria are social in nature and their priority development is ensured in the process of socialization. In order for the process of socialization of children with intellectual disabilities to take place in the most complete way, it is necessary to familiarize children with social reality in the unity of the motivational, cognitive and activity-practical aspects of their life.
- ДокументДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ САМОКОНТРОЛЮ У СПІЛКУВАННІ СЕРЕД ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Сущенко, Е. М.У статті досліджено визначення суб’єктивної оцінки рівня самоконтролю у спілкуванні у здобувачів. Самоконтроль – це здатність свідомо керувати, контролювати та опановувати свої власні реакції, дії та емоції у різноманітних життєвих ситуаціях, які оточують індивіда у суспільстві. Емпіричне дослідження здійснено на базі кафедри здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди серед здобувачів вищої освіти 1-4 курсу. Визначено, що найбільш розповсюджений рівень комунікативного контролю у студентської молоді впродовж воєнного часу це середній рівень комунікативного контролю. Це вказує на певну нестійкість емоцій або емоційного стану, але поводження в діалозі відповідно до загальної поведінки оточуючих. Друге місце розділяють респонденти з високим рівнем комунікаційного контролю. Ці люди вміють контролювати те, яке враження хочуть справити на оточуючих та не мають наявних проблем з гнучкістю реагування на ситуації. Найменша кількість опитуваних відносится до респондентів з низьким рівнем комунікаційного самоконтролю у спілкуванні. Вони не змінюються відповідно до ситуації та мають стійку та сталу поведінку. The article examines the definition of the subjective assessment of the level of self-control in communication among achievers. Self-control is the ability to consciously manage, control and master one's own reactions, actions and emotions in various life situations that surround an individual in society. Empirical research was carried out on the basis of the Department of Human Health, Rehabilitation and Special Psychology of the Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda among students of the 1st-4th year of higher education. It was determined that the most widespread level of communicative control among student youth during wartime is the average level of communicative control. This indicates a certain instability of emotions or emotional state, but the behavior in the dialogue is in accordance with the general behavior of others. Second place is shared by respondents with a high level of communication control. These people know how to control what impression they want to make on others and what they don't have existing problems with the flexibility of responding to situations. The smallest number of respondents refers to respondents with a low level of communication self-control in communication. They do not change according to the situation and are stable and stable behavior.
- ДокументКОМПЛЕКСНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ОЦІНКА ДИТИНИ ЯК ПРОЦЕС ЗБОРУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КІЛЬКІСНОЇ ТА ЯКІСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Стадник, О. А.У публікації проаналізовано наукову літературу з питань особливостей організації та проведення комплексної оцінки розвитку дитини в умовах інклюзивно-ресурсних центрах, які мають на меті забезпечення права на освіту осіб з особливими освітніми потребами та здійснення системного кваліфікованого супроводу. Зазначено, що експертна комплексна оцінка дітей з особливими освітніми потребами – це вкрай актуальне і важливе завдання, яке потребує постійної уваги та вдосконалення методів його виконання. В сучасній Україні створено нормативно-правову базу, яка регламентує організацію та особливості проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, існує й теоретична база, але практичного досвіду в здійсненні комплексної оцінки розвитку дитини досі бракує, існують дискусійні питання. The publication analyzes the scientific literature on the specifics of the organization and implementation of a comprehensive assessment of child development in the conditions of inclusive resource centers, which aim to ensure the right to education of persons with special educational needs and the implementation of systematic qualified support. It is noted that expert comprehensive assessment of children with special educational needs is an extremely relevant and important task that requires constant attention and improvement of methods of its implementation. In modern Ukraine, a normative and legal framework has been created that regulates the organization and specifics of conducting a comprehensive psychological and pedagogical assessment of child development, there is also a theoretical basis, but practical experience in implementing a comprehensive assessment of child development is still lacking, there are debatable issues.