Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2429
Title: Проблема репрезентативності вибірки при проведенні експериментальних та широких психолінгвістичних досліджень
Other Titles: Проблема репрезентативности выборки при проведении экспериментальных и широких психолингвистических исследований
Problem of representativity of choice for experimental and largest psycholingy researches
Authors: Гордієнко-Митрофанова, І. В.
Підчасов, Є. В.
Саута, С.
Кобзєва, Ю. А.
Гордиенко-Митрофанова, И. В.
Подчасов, Е. В.
Саута, С.
Кобзева, Ю. А.
Gordiienko-Mytrofanova, I. V.
Pidchasov, Ye. V.
Sauta, S.
Kobzieva, Yu. A.
Keywords: експериментальне дослідження
психолінгвістичний експеримент
досліджувані
генеральна сукупність
репрезентативна вибірка
экспериментальное исследование
психолингвистический эксперемент
испытуемые
генеральная совокупность
репрезентативная выборка
experimental research
psycholinguistic experiment
investigated
general population
representative sample
Issue Date: 2-Apr-2018
Publisher: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (ПХДПУ)
Citation: Проблема репрезентативності вибірки при проведенні експериментальних та широких психолінгвістичних досліджень / І. В. Гордієнко-Митрофанова, Є. В. Підчасов, С. Саута, Ю. А. Кобзева // Психолінгвістика : зб. наук. праць. Серія : Психологія / Переяслав-Хмельн. держ. пед. ун-т імені Г. Сковороди. - Переяслав-Хмельницький : ПХДПУ, 2018. - Вип. 23(1). - С. 11-46.
Abstract: Статтю присвячено проблематиці формування репрезентативної вибірки досліджуванихпри проведенні експериментальних та широких психолінгвістичних досліджень, упершу чергу її кількісного складу та структури. Основним методом дослідження виступив психолінгвістичний експеримент, головним етапом якого є вільний асоціативний експеримент зі словом-стимулом «грайливість». Підтвердження гіпотези й досягнення мети здійснено за допомогою математико-статистичних процедур. Гіпотеза експериментального психолінгвістичного дослідження стимулу «грайливість»як с тійкої особистісної властивостіполягалав обґрунтуванні ефективності застосування спеціальних стратегій визначення репрезентативного кількісного складу вибірок через порівняння частоти досліджуваних характеристик. За теоретичним обґрунтуванням, підходами щодо визначення кількісного складу експериментальної вибірки й статистичними розрахунками за результатами практичного дослідження асоціативних реакцій на стимул «грайливість», доведено, що при зменшенні обсягу вибірки розрізнення зростають і групи з меншою кількістю досліджуваних не відображують усіх характеристик генеральної сукупності. Підтвердилосяприпущення про те, що кількість у 100 осіб чи близько до того не може задовольнити цювимогу при широких дослідженнях, мінімальний чисельний склад вибірки (але не завжди достатній)маєбути близько 400 – 500 осіб. Достатній рівень кількісного складу експериментальної вибірки, за великих генеральних сукупностей, знаходиться в інтервалі від 400 до 1500 осіб і залежить від кількісного та якісного складу генеральної сукупності й особливостей організації дослідження. Тобто вибірка повинна бути достатньою для задоволення вимог у відображенні основних тенденцій та характеристик як генеральної сукупності, так і мети дослідження. Статья посвящена проблематике формирования репрезентативной выборки испытуемых при проведении экспериментальных и широких психолингвистических исследований, в первую очередь, ее количественного состава и структуры.Основным методом исследования выступил психолингвистический эксперимент, главным этапом которого является свободный ассоциативный эксперимент со словом-стимулом «игривость». Подтверждение гипотезы и достижение цели осуществлено с помощью математико-статистических процедур. Гипотеза экспериментального психолингвистического исследования стимула «игривость», как устойчивого личностного свойства, заключалась в обосновании эффективности применения специальных стратегий определения репрезентативного количественного состава выборок путем сравнения частоты исследуемых характеристик.Теоретически обосновывая подходы к определению количественного состава экспериментальной выборки и применяя статистические расчеты по результатам практического исследования ассоциативных реакций на стимул «игривость», доказано, что приуменьшении объема выборки различия растут, и группы с меньшим количеством исследуемых не отображают всех характеристик генеральной совокупности. Подтвердилось предположение о том, что количество в 100 человек или около того не может удовлетворить данное требование при широких исследованиях, минимальный численный состав выборки (но не всегда достаточный), должен быть около 400-500 человек. Достаточный уровень количественного состава экспериментальной выборки, при больших генеральных совокупностях, находитсяв интервале от 400 до 1500 человек и зависит от количественного и качественного состава генеральной совокупности и особенностей организации исследования. Таким образом, выборка должна быть достаточной для удовлетворения требований в отражении основных тенденций и характеристик, как генеральной совокупности, так и цели исследования. The article is devoted to the problems of creating a representative sample of respondents in the course of experimental and broad psycholinguistic research, first of all, its quantitative composition and structure. The primary method of research was the psycholinguistic experiment, the main stage of which is a free association experiment with "playfulness" as a stimulus word. The use of mathematical and statistical procedures confirmed the hypothesis and helped to achieve the goal.The hypothesis of the experimental psycholinguistic research into "playfulness" stimulus as a stable personality trait was to substantiate the effectiveness of applying specific strategies in order to determine the representative quantitative composition of samples by means of comparing the frequency of the studied characteristics.In terms of theoretical substantiation, the approaches to the determination of the quantitative composition of the experimental sample and the statistical calculations based on the results of the practical research into associative reactions to the stimulus "playfulness", it is proved that as the size of the sample decreases, the distinction grows, meaning that groups with fewer respondents do not reflect all the characteristics of the general population. The assumption was proved that the number of 100 people or close to that cannot satisfy this requirement in the case of extensive research, the minimum size of the sample should be about 400-500 people, though this number is not always sufficient either. The sufficient quantitative composition of the experimental sample, in large general populations, varies from 400 to 1500 persons and depends on the quantitative and qualitative structure of the general population and the organizational peculiarities of the research. So, the sample should be enough to meet the requirement, which is to reflect the main tendencies and characteristics of both the general population and the purpose of the study.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2429
ISSN: 2309-1797
Appears in Collections:Кафедра психології



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.