Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1884
Title: Формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування
Other Titles: Формирование готовности будущих учителей математики к учебному проектированию
Formation of readiness of future teachers of mathematics for educational design
Authors: Жерновникова, О. А.
Штефан, Л. А.
Фазан, В. В.
Zhernovnikova, О. А.
Shtefan, L. A.
Fazan, V. V.
Keywords: майбутні учителі
математика
вищі навчальні заклади
підготовка
готовність
навчальне проектування
будущие учителя
математика
высшие учебные заведения
подготовка
готовность
учебное проектирование
future teachers
mathematics
universities
training
readiness
educational design
Issue Date: 18-Aug-2017
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (ПНПУ)
Citation: Жерновнікова О. А Формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування / О. А. Жерновнікова, Л. А. Штефан, В. В. Фазан // Наука і освіта : наук.-практ. журн. / Південноукр. нац. пед. ун-т імені К. Д. Ушинського. – Одеса : ПНПУ, 2017. – Вип. 10. – С. 74–81.
Abstract: У статті розглянуто підходи сучасних науковців до визначення суті процесу підготовки та готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування. Згідно з дослідницьким задумом,формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування сприятиме правильному навчально-виховному процесу відповідно до Концепції нової української школи. Мета статті полягає в характеристиці сутності підготовки й готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, визначенні стану готовності до цього виду діяльності. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, класифікація науково-методичної з метою визначення ключових понять дослідження; емпіричні – фрагменти педагогічного експерименту; анкетування студентів, майбутніх учителів математики. Проаналізовано наукові позиції щодо визначення компонентів формування готовності майбутніх учителів математики: мотиваційний (наявність у майбутніх учителів мотивації до навчального проектування), когнітивний (наявність знань, необхідних для ефективного навчального проектування та набуття комплексу проектувальних умінь і навичок, що забезпечують оптимізацію навчального процесу сучасної загальноосвітньої школи) та діяльнісно-рефлексійний (оволодіння вміння організовувати навчальний процес, спрямований на здійснення контролю й оцінки рівня сформованості готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, відповідної корекції цього процесу). На початковому етапі педагогічного експерименту було проведено анкетування та бесіди зі студентами, результати яких зафіксували низький рівень за всіма показниками. Після цього кожну групу було розподілено на експериментальну та контрольну підгрупи. В експериментальній було реалізовано методику формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, а в контрольній проведено заняття за традиційною системою. Результати педагогічного експерименту засвідчують, що в цілому у всіх групах покращилися показники, що сприяли формуванню готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, але найвищі були зафіксовані в експериментальній групі. В статье рассмотрены подходы современных ученых к определению сущности процесса подготовки и готовности будущих учителей математики к учебному проектированию. Согласно исследовательскому замыслу, формирование готовности будущих учителей математики к учебному проектированию должно способствовать правильному учебно-воспитательному процессу в соответствии с Концепцией новой украинской школы. Цель статьи заключается в характеристике сущности подготовки и готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, определении состояния готовности к этому виду деятельности. Методы исследования: теоретические-анализ, синтез, сравнение, классификация научно-методической литературы с целью определения ключевых понятий исследования; эмпирические-фрагменты педагогического эксперимента; анкетирование студентов, будущих учителей математики. Проанализированы научные позиции по определению компонентов формирования готовности будущих учителей математики: мотивационный (наличие у будущих учителей мотивации к учебному проектированию), когнитивный (наличие знаний, необходимых для эффективного учебного проектирования и приобретения комплекса проектных умений и навыков, обеспечивающих оптимизацию учебного процесса современной общеобразовательной школы) и деятельно-рефлексионный (овладение умением организовывать учебный процесс, направленный на осуществление контроля и оценки уровня формирования готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, соответствующей коррекции этого процесса). На начальном этапе педагогического эксперимента было проведено анкетирование и беседы со студентами, результаты которых зафиксировали низкий уровень по всем показателям. После этого каждую группу было разделено на экспериментальную и контрольную подгруппы. В экспериментальной было реализовано методику формирования готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, а в контрольной проведены занятия по традиционной системе. Результаты педагогического эксперимента показывают, что в целом во всех группах улучшились показатели, которые способствовали формированию готовности будущих учителей математики к учебному проектированию, но самые высокие были зафиксированы в экспериментальной группе. The paper deals with modern approaches to the definition of the essence of developing future Mathematics teachers’ instructional design skills. According to the research hypothesis the formation of such skills will contribute to the proper design of the educational process in line with the Conception of the New Ukrainian School. There have been distinguished the following components of instructional design skills formation: motivational (motivation for instructional design), cognitive (knowledge necessary for the efficient instructional design and acquisition of designing abilities and skills, which provide the optimization of the educational process), activity and reflexive (skills of educational process organization, focused on the assessment of future Mathematics teachers’ instructional design skills). The experiment involved 212 students of the 3rd–6th years of study. At the initial stage of the experiment the respondents were interviewed and suggested to fill in the questionnaire. According to the research outcomes, they had the low level of skills according to all indicators. After that the group of students was subdivided into experimental and control sub-groups. In the experimental group, the students were taught according to the technique of instructional design skills formation. The control group students were taught according to traditional methods. In the process of teaching General Pedagogy, Pedagogy and Psychology of Higher Education to the experimental group students, problematic questions that intensified cognitive activity of students ; the tasks of identifying intellectual feelings (surprise, doubt, interest) ; provocative statements method (planned mistakes); method of educational discussions ; role-playing, etc. were used. The research results have shown that the levels of the respondents’ instructional design skills in both groups have increased but the experimental group students were characterized by the higher indicators which means that the suggested technique can improve and develop the respective skills in students.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1884
Appears in Collections:Кафедра математики

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Жерновникова О. А. .pdf622.04 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.