Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1649
Title: Особливості дієприкметника в сучасній українській мові
Other Titles: Особенности причастия в современном украинском языке
Peculiarities of the participle in the modern Ukrainian language
Authors: Божко, Ю. О.
Божко, Ю. А.
Bozhko, Y. O.
Keywords: ад’єктивована форма дієслова
активний дієприкметник
дієприкметник
дієприкметник доконаного виду
дієприкметник недоконаного виду
пасивний дієприкметник
узгоджене означення
адъективная форма глагола
действительное причастие
причастие
причастие совершенного вида
причастие несовершенного вида
страдательное причастие
согласованное определение
adjectival form of the verb
active participle
participle
perfect participle
non-perfect participle
passive participle
non-detached attribute
Issue Date: 24-Apr-2013
Publisher: ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Citation: Божко Ю. О. Особливості дієприкметника в сучасній українській мові / Ю. О. Божко // Лінгвістика. – 2013. – № 2 (29). – С. 175–185.
Abstract: У статті досліджено особливості дієприкметника. Підкреслено, що дієприкметник тісно пов’язаний з двома частинами мови – дієсловом і прикметником. Дієприкметник має зв’язок з дієсловом як граматична форма, утворена від дієслова, а з прикметником – як граматична форма, що виникла у процесі переході дієслова в прикметник. Одні дослідники вважають, що дієприкметник не вийшов за межі дієслова, тому розглядають його (дієприкметник) як форму дієслова, яка означає дію як ознаку предмета. Інші мовознавці стверджують, що дієприкметник вийшов за межі дієслова і перетворився на віддієслівний прикметник, який означає ознаку предмета, зумовлену дією. Дехто кваліфікує дієприкметник як проміжну між дієсловом і прикметником гібридну дієслівно-прикметникову форму. Дієприкметники вживають переважно в книжній писемній мові. Речення з дієприкметником набуває більшої стрункості, ніж речення з описовим зворотом. У статті подана дещо інша класифікація дієприкметників, ніж та, що представлена у підручниках. У процесі дослідження спростовано ствердження про наявність у дієприкметників дієслівних ознак часу, визнано хибним розподіл дієприкметників на дієприкметники минулого часу й дієприкметники теперішнього часу. Дієприкметник кваліфіковано як різновид прикметника. В статье исследованы особенности причастия. Подчеркнуто, что причастие связано с двумя частями речи – глаголом и именем прилагательным. Причастие связано с глаголом как грамматическая форма, которая образовалась от глагола, а с именем прилагательным, – как грамматическая форма, что возникла при переходе глагола в прилагательное. Одни исследователи полагают, что причастие не вышло за пределы глагола, и рассматривают его (причастие) как форму глагола, которая обозначает действие как признак предмета. Другие утверждают, что причастие вышло за пределы глагола и превратилось в имя прилагательное, которое обозначает признак предмета, связанный с действием. Некоторые языковеды рассматривают причастие как промежуточную между глаголом и прилагательным гибридную глагольно-прилагательную форму. Причастия употребляются преимущественно в книжной речи. Языковеды (писатели, поэты) в предложениях простые обороты (описательные конструкции) часто заменяют причастиями. В статье приводится несколько иная классификация причастий, чем та, что представлена в учебниках. В процессе исследования опровергнуто утверждение о наличии у причастий глагольных признаков времени. Признано ошибочным деление причастий на причастия прошедшего времени и причастия настоящего времени. Причастие квалифицировано как разновидность имени прилагательного. The article investigates the peculiarities of the participle. It is emphasized that the participle is connected to two parts of speech – the verb and the adjective. The participle is connected to the verb as the grammatical form derived from the verb, to the adjective – as the grammatical form that appeared when the verb transformed into the adjective. Some scientists treat the participle аs the verb form denoting the action аs the property of the object. Others state that the participle transformed into the adjective denoting the quality of the object connected to the action. Sometimes the participle is treated аs a hybrid verbal-adjectival form. Participles are mainly used in bookish style. Linguists (writers, poets) often use participles instead of simple descriptive constructions. The article presents the different classification from the one given in textbooks. While investigating it was denied that the participle possessed verbal qualities of time. It has been recognized faulty the division of participle into past and present time participles. The participle is qualified as the kind of the adjective.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1649
Appears in Collections:Кафедра теорії і практики англійської мови



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.