Міжнародно-правові стандарти заборони примусової праці як витоки свободи волі сторін трудового договору при його зміні

Немає доступних мініатюр
Дата
2017-04-19
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКМ)
Анотація
Метою статті є визначення міжнародно-правових стандартів заборони примусової праці як витоків свободи волі сторін трудового договору при його зміні. В роботі використано комплекс методів наукового пізнання: діалектичний метод покладено в основу дослідження для розгляду правового регулювання можливостей сторін при зміні трудового договору в їх розвитку та взаємозв’язку; за допомогою нормативно-порівняльного методу розглянуто досвід нормативно-правового регулювання заборони примусової праці на міжнародному рівні та в Україні; формально-логічний – при тлумаченні юридичних норм, що регулюють заборону примусової праці та правові можливості сторін при зміні трудового договору. Сформульовано висновки: імплементація міжнародних стандартів щодо загального напряму видів робіт, які не вважаються примусовою працею, зумовила встановлення у Конституції України правових основ для використання виключень із загального правила щодо зміни трудового договору, коли воля працівника не має братися до уваги, бо мова йде про надзвичайні обставини, які потребують негайного вирішення, у тому числі, і за рахунок праці працівника на роботі, на яку він безпосередньо своєї волі не виявляв; принцип заборони примусової праці є логічним продовженням принципів свободи праці і свободи трудового договору. І саме цей принцип визначає і повинен визначати у Трудовому кодексі України напрям приписів законодавства щодо заборони вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Целью статьи является определение международно-правовых стандартов запрета принудительного труда как истоков свободы воли сторон трудового договора при его изменении. В работе использован комплекс методов научного познания: диалектический метод положен в основу исследования для рассмотрения правового регулирования возможностей сторон при изменении трудового договора в их развитии и взаимосвязи; с помощью нормативно-сравнительного метода рассмотрен опыт нормативно-правового регулирования запрета принудительного труда на международном уровне и в Украине; формально-логический - при толковании юридических норм, регулирующих запрет принудительного труда и правовые возможности сторон при изменении трудового договора. Сформулированы выводы: имплементация международных стандартов общего направления видов работ, которые не считаются принудительным трудом, обусловила установление в Конституции Украины правовых основ для использования исключений из общего правила изменения трудового договора, когда воля работника не должна приниматься во внимание, поскольку речь идет о чрезвычайных обстоятельства, требующие немедленного решения, в том числе, и за счет труда работника на работе, на которую он непосредственно своей воле не проявлял; принцип запрещения принудительного труда является логическим продолжением принципов свободы труда и свободы трудового договора. И именно этот принцип определяет и должен определять в Трудовом кодексе Украины направление предписаний законодательства о запрете требовать выполнения работы, не обусловленной трудовым договором. The purpose of the article is to define international legal standards for the prohibition of forced labor as the source of the will of the parties to the labor contract when it changes. In the work a set of methods of scientific knowledge is used: the dialectical method is the basis of the research for consideration of legal regulation of the parties' possibilities when changing the employment contract in their development and interconnection; with the help of the normative-comparative method, the experience of legal regulation of the prohibition of forced labor at the international level and in Ukraine is considered; formally-logical - in interpreting the legal norms governing the prohibition of forced labor and the legal possibilities of the parties when changing the employment contract. The conclusions are drawn: the implementation of international standards on the general direction of types of work that is not considered as forced labor has led to the establishment in the Constitution of Ukraine of legal bases for the use of exceptions to the general rule for changing the employment contract when the will of the employee should not be taken into account, because it is an emergency circumstances that require an immediate solution, including, at the expense of the work of an employee at work, to which he did not express his will; the principle of the prohibition of forced labor is a logical continuation of the principles of freedom of work and freedom of employment. And this very principle determines and must determine in the Labor Code of Ukraine the direction of the requirements of the legislation on the prohibition to require performance of work not stipulated by the employment contract.
Опис
Ключові слова
міжнародні трудо-правові стандарти, свобода праці, свобода трудового договору, заборона примусової праці, трудовий договір, зміна трудового договору, свобода волі сторін трудового договору, правові можливості сторін трудового договору, международные трудо-правовые стандарты, свобода труда, свобода трудового договора, запрет принудительного труда, трудовой договор, изменение трудового договора, свобода воли сторон трудового договора, правовые возможности сторон трудового договора, international labor-legal standards, labor freedom, freedom of labor agreement, prohibition of forced labor, labor contract, change of employment contract, freedom of choice of the parties to the labor contract, legal possibilities of the parties to the employment contract
Цитування
Коваленко О. О. Міжнародно-правові стандарти заборони примусової праці як витоки свободи волі сторін трудового договору при його зміні / О. О. Коваленко // Україна і світ : теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 19–20 квіт. 2017 р. / Київ. нац. ун-т культ. і мистецтв. – Київ : КНУКМ. – Ч. 1. – С. 406–412.