Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 9
- ДокументШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (КИТАЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мей, Фан; Матвєєва, О. О.У статті розкрито важливість впровадження інформаційних технологій у підготовку учителів музичного мистецтва. Проаналізовано такі закони та нормативні акти: Закон «Про Національну програму інформатизації», Наказ МОН України «Деякі питання організації дистанційного навчання», Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та Концепцію впровадження медіаосвіти. Виявлено різні аспекти застосування інформаційних технологій в освіті України: важливість застосування у освітньому процесі інформаційних технологій, як результату зміни основної освітньої парадигми: якщо раніше викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику навчання, то тепер він має навчити студента орієнтуватися в інформаційному середовищі, розвинути його творчі та інтелектуальні здібності. Результати дослідження китайських науковців виявили такі основні риси інформатизації в підготовці учителів музичного мистецтва: розчиняє кордони засобів масової інформації та персоналізує музику; оцінювання музики стає початком стимулювання її створення; надає широкий спектр шляхів поширення та обміну інформацією для творчого бажання висловити себе у створенні музичних творів; призводить до трансформації традиційних форм викладання музики; прискорює швидкість поширення музики; порушує чітке розходження між творцями музики і слухачами, оскільки слухачі також можуть ставати творцями. В статье раскрыто важное значение внедрения информационных технологий в подготовку учителей музыкального искусства. Проанализированы такие законы и нормативные акты: Закон «О Национальной программе информатизации», Приказ МОН Украины «Некоторые вопросы организации дистанционного обучения», Концепцию развития дистанционного образования в Украине и Концепцию внедрения медиаобразования. выявлены различные аспекты применения информационных технологий в образовании Украины: важность применения в образовательном процессе информационных технологий, как результата изменения основной образовательной парадигмы: если раньше преподаватель был главным источником профессиональной информации, что приводило к репродуктивной методике обучения, то теперь он должен научить студента ориентироваться в информационной среде, развить его творческие и интеллектуальные способности. Результаты исследования китайских ученых выявили следующие основные черты информатизации в подготовке учителей музыкального искусства: растворяет границы средств массовой информации и персонализирует музыку; оценивания музыки становится началом стимулирования ее создания; предоставляет широкий спектр путей распространения и обмена информацией для творческого желание выразить себя в создании музыкальных произведений; приводит к трансформации традиционных форм преподавания музыки; ускоряет скорость распространения музыки; нарушает четкое различие между создателями музыки и слушателями, поскольку слушатели также могут становиться творцами. The purpose of the article is to analyze the areas of research and experience in implementing information technology in the training of music teachers in Ukraine and China. Methodology. In Ukraine, the importance of the introduction of information technology is supported at the state level. To analyze the introduction of information technology in the training of music teachers were analyzed: the Law «On the National Informatization Program», the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «Some issues of distance learning», the Concept of distance education in Ukraine and the Concept of media education. The study revealed various aspects of the use of information technology in education in Ukraine. Ukrainian scholars emphasize the importance of using information technology in the educational process because of changing the basic educational paradigm: if before the teacher was the main source of professional information, which led to reproductive teaching methods, now the teacher’s function is different, the must teach students to navigate in the information environment, to develop his creative and intellectual abilities. The application and introduction of information technologies and methods in the educational process of teacher training in music art has been studied in the works of Yu. Dvornyk (2015), L. Bondarenko (2019), L. Gavrilova (2016) and others. Scientific novelty. A comparative model of the use of information technology in the training of music teachers in China is presented. This issue is related to the unified system of qualification and educational standards and curricula for the training of music teachers developed by the Ministry of Education of the PRC. In the researches of Chinese scientists the following main features of informatization in the training of music teachers have been identified: dissolves the boundaries of the media and personalizes music; evaluation of music becomes the beginning of stimulating its creation, many people become participants in musical works; provides students with a wide range of ways to disseminate and exchange information for a creative desire to express themselves in the creation of musical works; leads to the transformation of traditional forms of teaching music; accelerates the speed of music distribution; violates a clear distinction between music creators and listeners, as listeners can also become creators. Conclusions. A brief review of legislation, regulations and research of Ukrainian scientists allows us to conclude about the systematic, planned, multi-vector activities for the improvement and development of information technology in education, in the training of music teachers. The outlined ways of introducing information technologies in the training of music teachers in Ukraine and China testify to the widespread development by Chinese scientists of problems of informatization of art education, covering issues of historical preconditions, formation, development and forecasting of information technology integration in music teachers. On the other hand, in our country, the work is focused more on systematic, planned, multi-vector activities to improve and develop information technology in the training of music teachers.
- ДокументВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ З КНР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мартиненко, І. І.У статті розглядається питання вивчення української хорової музики студентами з КНР на заняттях з хорового диригування та хорового класу. Встановлено, що сьогодні культурне середовище швидко змінюється і стає важливою умовою сучасного суспільства, що зумовлено освітньою міграцією. З’ясовано, що зростає взаємозалежність між усіма світовими регіонами, а культурне різноманіття є економічним, соціальним та культурним позитивом, який необхідно розвивати. Надається оцінка хорового мистецтва України, яке є унікальним явищем світового масштабу та має багатовікову історію та традиційність. В статті охарактеризовано мету та завдання дисциплін «хорове диригування» та «хоровий клас», розглянуто особливості навчальної роботи за цими дисциплінами, які відображені в індивідуальній формі навчання та мають сприяти формуванню якостей, що забезпечують реалізацію професійно-педагогічної діяльності, а також створюють максимально сприятливі умови для підготовки студентів-іноземців до роботи із хоровим колективом. В статье рассматривается вопрос изучения украинской хоровой музыки студентами из КНР на занятиях по хоровому дирижированию и хорового класса. Установлено, что сегодня культурная среда быстро меняется и становится важным условием современного общества, что обусловлено образовательной миграцией. Выяснено, что растет взаимозависимость между всеми мировыми регионами, а культурное многообразие является экономическим, социальным и культурным позитивом, который необходимо развивать. Дается оценка хорового искусства Украины, которое является уникальным явлением мирового масштаба и имеет многовековую историю и традиционность. В статье охарактеризованы цели и задачи дисциплин «хоровое дирижирование» и «Хоровой класс», рассмотрены особенности учебной работы по этим дисциплинам, которые отражены в индивидуальной форме обучения и должны способствовать формированию качеств, обеспечивающих реализацию профессионально-педагогической деятельности, а также создают максимально благоприятные условия для подготовкистудентов-иностранцев к работе с хоровым коллективом. The purpose of the article is to article is devoted to the study of Ukrainian choral music by students from China in classes on choral conducting and choral class. Methodology. Important in the process of professional training of foreign students is the clarification of the content of education, aimed at considering the peculiarities of artistic mentality, the state of professional education, readiness for foreign students to perceive the content of education (it is reflected in work programs, curriculum, organizational and methodological support). The content of education aimed at preparing students to perform all the functions inherent in a modern teacher, strengthening the practical orientation of the content and forms of educational activities on the basis of a competency-based approach, ensuring a high level of independence of professional skills, creative activity of students, the organization of independent educational activities of Chinese students, aimed at their acquisition of additional knowledge, the ability to further self-improvement. The scientific novelty is that the purpose and tasks of the disciplines «choral conducting» and «choral class» are characterized; The peculiarities of educational work in these disciplines are considered, which are reflected in the individual form of education and should promote the formation of qualities that ensure the implementation of professional and pedagogical activities, as well as create the most favorable conditions for preparing foreign students to work with choirs. Results. Strengthening multifaceted ties with China is now one of Ukraine’s foreign policy priorities and has a lasting character. Among these connections, the most extensive are in the field of education. Today, students from the People’s Republic of China are perhaps the most significant part of foreign students in the country. The success of the partnership between Ukraine and China in the field of education is obvious, as evidenced by the mutual interests of young people in history, culture, traditions, developing cooperation between educational institutions of our countries, growing number of participants in youth exchange programs and more. The expansion of international contacts in all spheres of public life has led to human interest in the problems of intercultural communication. The dialogue of cultures allows its participants to express certain external information about the participants themselves, the internal emotional state, as well as the social statuses and social roles they play in relation to each other, which also confirms their «culture». Training programs in choral conducting and choral class are carried out on the repertoire, which belongs to different musical cultures, but the most significant array of works is represented by domestic choral art. Ukrainian choral culture is an invaluable treasure of national significance. For centuries, choral art has manifested itself as a true creation of the talent of the Ukrainian people, which embodied the integrity and, at the same time, the diversity of the inner world of past generations and has long been an organic part of human life. Conclusions. The issue of studying Ukrainian choral music by foreign students is important and requires considerable attention from teachers of choral conducting and leaders of student choirs. The study of Ukrainian choral music is based on a certain pedagogical experience of teachers and the principles of leading teachers of today. The variable nature of individual classes contributes to the professional development of foreign students. The study of Ukrainian choral music in choral conducting classes and choral class not only expands the musical worldview of students, develops their tastes and preferences, but also promotes the development of cultural dialogue between Ukraine and China.
- ДокументОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Чубукіна, О. М.У статті розглядається питання організації діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних навчальних закладів України у другій половині ХХ століття. Надається оцінка такої діяльності. Охарактеризовано поняття клуб, клубна діяльність, клубні об’єднання тощо. Встановлено, що проблему молодіжного дозвілля вивчали багато науковців минулого та сучасності. Доведено, що дозвілля є специфічним та соціальним засобом регенерації потенціалу людини, та водночас є важливою сферою розвитку особистості студента, що сприяє формуванню наукового світогляду, політичної та моральної культури, естетичному погляду й смаку, моральним ідеалам й духовних цінностей. Визначено мету клубних об’єднань вищих педагогічних закладів України – виховання та самовиховання студентів на основі ініціативи, творчого прояву здібностей кожного. Завдання спрямовувались на організацію суспільно корисного дозвілля молоді, пошук нових форм та засобів культурно-масової роботи відповідно до інтересів та потреб молоді, залучення до культурно-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток соціально-культурної творчості, забезпечення спілкування молоді в результаті спільної діяльності та культурного відпочинку. В статье рассматривается вопрос организации деятельности клубных объединений высших педагогических учебных заведений Украины во второй половине ХХ века. Дается оценка такой деятельности. Охарактеризованы понятия клуб, клубная деятельность, клубные объединения и тому подобное. Установлено, что проблему молодежного досуга изучали многие ученые прошлого и современности. Доказано, что досуг является специфическим и социальным средством регенерации потенциала человека, и одновременно является важной сферой развития личности студента, способствует формированию научного мировоззрения, политической и нравственной культуры, эстетическому вкусу, нравственных идеалов и духовных ценностей. Определены цели клубных объединений высших педагогических заведений Украины – воспитание и самовоспитание студентов на основе инициативы, творческого проявления способностей каждого. Ставились задачи организации полезного досуга молодежи, поиска новых форм и средств культурно-массовой работы в соответствии с интересами и потребностями молодежи, привлечение к культурно-массовой досуговой деятельности, развитие социально-культурного творчества, обеспечение общения молодежи в результате совместной деятельности и культурного отдыха. The purpose of the article is to analyze scientific and pedagogical sources on the problem of research and because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. Methodology. The activity of student clubs and scientific associations influences the formation of national self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The scientific literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the interpretation of these concepts. In our study, we define activity as a specific way of human attitude to the world around us, which is the driving force and condition of social progress. The scientific novelty is that an attempt is made to define the concept of «club» in the field of club science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of the development of club activities in institutions of higher education. Results scientific research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can observe the flourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century, and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized. Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual values. Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, finding new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people, involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth communication as a result of joint activities and cultural recreation.
- ДокументSPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Vasilyeva, O.; Sokolova, A.The purpose of the article is to determine the specifics of teaching conducting and choral discipline in the process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on «Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education. Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера. У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами. Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти. Цель статьи заключается в выявлении специфики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в процессе профессиональной подготовке будущих учителей музыкального искусства, учитывая основные направления вокально-хоровой работы учителя музыкального искусства: хоровое пение как вид коллективной музыкальной деятельности на уроках музыки и управления школьными хорами, вокальными ансамблями во внеурочное время. Методология. Методологическую основу исследования составляют системно-деятельностный, культурологический, праксеологический, аксиологический подходы и философский, терминологический, когнитивный принципы. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), эмпирические, прогностические методы исследования. Научная новизна. В исследовании охарактеризованы особенности преподавания таких основных дисциплины дирижерско-хорового цикла, как «Хоровое дирижирование», «Хоровая аранжировка», «Хороведение», «Хоровой класс» и «Практикум работы с хором». Раскрыты цели предмета «Хоровое дирижирование», которая заключается в предоставлении будущему учителю музыкального искусства как руководителю детского школьного хора базовой дирижерской подготовки. Определены основные задачи дисциплины: овладение дирижерско-хоровыми знаниями, развитие профессиональных способностей, формирования умений учителя-хормейстера. В результате исследования раскрыта специфика содержания курса «Хоровая аранжировка», который следует сосредоточить на овладении навыками создания партитур для детских хоров разных возрастных категорий: начинающих детских хоровых коллективов, развитых хоровых детских коллективов, хоров старшеклассников (Однородных, неполных смешанных). Оценена роль курса «Хоровой класс», в процессе которого студенты на основе полученных знаний по музыкально-теоретическим и вокально-хоровым дисциплинам совершенствуют профессиональные навыки, необходимые для будущей практической деятельности учителя музыкального искусства. доказана необходимость введение в структуру подготовки учителя музыкального искусства курса «Практикум работы с хором», где соискатели на практике усваивают умение работы со школьным хором. Определена роль руководителя хорового класса и преподавателя хорового дирижирования в подготовке к эффективной работе с хором. Рассмотрен круг тем предмета «Хороведение», которые должны охватывать исторические аспекты отечественной и зарубежной теории и практики вокально-хоровой работы с детьми, освещать основные направления детского хорового исполнительства и творчества, знакомить с особенностями развития голосового аппарата детей разного возраста, предоставлять знания по охране детского голоса, проявлять специфику вокально-хоровой работы с детскими хоровыми коллективами. Выводы. В ходе исследования установлено, что методика преподавания дирижерско хоровых дисциплин имеет специфические особенности и обусловлена содержанием практической деятельности педагога-музыканта в общеобразовательных учреждениях среднего образования.
- ДокументФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КЛАСІ «ПОСТАНОВКА ГОЛОСУ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Кузьмічова, В. А.У статті розкрито зміст та сутність формування вокальної компетентності у майбутніх учителів музичного мистецтва в класі з постановки голосу, як складової фахової підготовки. Виявлена специфіка творчої професійної діяльності, яка відображає якість виконавської культури педагога-музиканта. Доведено, що фахову підготовку поєднує методична, наукова, вокально-виконавська та педагогічно-організаційна діяльність. Встановлено, що процес формування вокальної компетентності в класі з постановки голосу достатньо довготривалий та вимагає дотримання певної послідовності. З’ясовано, що на заняттях з постановки голосу педагогічно доцільно використовувати спеціальні вправи, творчі завдання, акцентувати увагу на методику роботи з різними типами голосів, виходячи з фізіологічних та вікових особливостей учнів, знати принципи організації концертних виступів тощо. Оцінено вплив на формування вокальної компетентності унікальної спадщини українських співацьких традицій, використання кращих вокальних методик вітчизняних та зарубіжних педагогів. Охарактеризовано напрями реалізації та вплив творчого підходу до навчального процесу, що сприяють формуванню вокальної компетентності. Розкрито ключове значення самостійної роботи в класі «Постановка голосу», спрямованої на безперервну музичну самоосвіту, розкриваючи творчі вокальні здібності здобувача вищої професійної освіти. Виявлено вплив особистісних якостей, стилю роботи, музичних здібностей, індивідуальних і психологічних особливостей та творчого іміджу на формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в класі постановки голосу. В статье раскрыто содержание и сущность формирования вокальной компетентности будущих учителей музыкального искусства в классе постановкИ голоса, как составляющей профессиональной подготовки. Вявлена специфика творческой профессиональной деятельности, которая отражает качество исполнительской культуры педагога-музыканта. Доказано, что профессиональная подготовка сочетает методическую, научную, вокально-исполнительскую и педагогическую организационную деятельность. Установлено, что процесс формирования вокальной компетентности в классе постановки голоса достаточно длительный и требует соблюдения определенной последовательности. Выяснено, что на занятиях по постановке голоса педагогически целесообразно использовать специальные упражнения, творческие задачи, акцентировать внимание на методику работы с различными типами голосов, исходя из физиологических и возрастных особенностей учащихся, знать принципы организации концертных выступлений и тому подобное. Оценено влияние на формирование вокальной компетентности уникального наследия украинских певческих традиций, использование лучших вокальных методик отечественных и зарубежных педагогов. охарактеризованы направления реализации и влияние творческого подхода к учебному процессу, способствующих формированию вокальной компетентности. Раскрыто ключевое значение самостоятельной работы в классе «Постановка голоса», направленной на непрерывное музыкальное самообразование, раскрывая творческие вокальные способности соискателя высшего профессионального образования. Выявлено влияние личностных качеств, стиля работы, музыкальных способностей, индивидуальных и психологических особенностей и творческого имиджа на формирование вокальной компетентности будущих учителей музыкального искусства в классе постановки голоса. The purpose of the article is to cover and theoretically substantiate the content of formation of vocal competence of future music teachers in the class «Voice staging». Methods & methodology. Vocal competence as a structural component of professional training, involves the acquisition of methodological, pedagogical and vocal-performing training of students. The content, forms and methods of formation of vocal competence of the future teacher of musical art in a class «Voice staging» are caused by feature of specificity of professional preparation. The formation of vocal competence is especially influenced by the creative approach of the applicant to the educational process, which is implemented in the following areas: conscious work on the shortcomings of sound production and high singing form; independent listening to vocal works performed by world-famous domestic and foreign opera and chamber singers; attending city art events (opera house, operetta theater, philharmonic hall, concert events with the participation of leading masters of vocal art). In the process of formation of vocal competence, in voice lessons it is pedagogically expedient to use the following methods: mastering musical-theoretical knowledge, independent work, exercises (breathing, diction, articulation, singing), creative (performance, dramatization, illustration). Scientific novelty. The specifics of creative professional activity are revealed, which reflects the quality of the performing culture of a music teacher. It is proved that professional training combines methodical, scientific, vocal-performing and pedagogical-organizational activity. It is established that the process of formation of vocal competence is quite long and requires a certain sequence. It was found that it is pedagogically expedient to use special exercises, creative tasks, focus on methods of working with different types of voices, based on physiological and age characteristics of students, know the principles of organizing concert performances and more. The influence on the formation of vocal competence of the unique heritage of Ukrainian singing traditions, the use of the best vocal methods of domestic and foreign teachers is estimated. Conclusions. The article proves that vocal competence reflects the quality of professional training, gives the opportunity to comprehensively use the acquired knowledge, skills and abilities in further pedagogical activities: educational, scientific, cultural, artistic, methodological. In order to improve the process of vocal training in the classroom of voice production, students have the opportunity to consciously get acquainted with unsurpassed masterpieces of singing, examples of vocal culture, the best traditions of world and domestic vocal schools, combining musical and artistic-aesthetic activities.