Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 9
- ДокументХОРОВИЙ ЖАНР І СТИЛЬ У РОЗУМІННІ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ НАУКИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Дзівалтівський, М. Ю.У статті розкриваються особливості хорового виконавства, як частини професійного музичного мистецтва, що еволюціонувало в єдності із загальними принципами розвитку професійного мистецтва в цілому. Протягом багатьох століть у хоровій виконавській практиці вироблялися певні норми, що відповідали естетичним уявленням про якість вокального звучання, удосконалювалися підходи до манери виконання, затверджувалися основні принципи професійної підготовки хорових співаків. Визначено, що кожна національна хорова школа внесла свої особливості у стиль виконання, в якому відображаються темперамент народу, його характер, традиції та інші якості. Ці тонкі нюанси, що характеризують стиль виконання, пов’язані, перш за все, з особливостями мови різних народів, його фонетикою. Так, наприклад, сильні вокальні традиції склалися у музичних культурах Італії, Франції, Німеччини, Болгарії, Угорщини, Польщі, України, Росії та інших країн. Проте, у ХХ столітті тенденція до еклектики, синтезу традицій культур, їх взаємовплив виявився настільки сильним, що риси, які раніше різко відрізняли одну національну школу від іншої, значною мірою згладилися. Тому, основоположні принципи вокальної майстерності, які полягають у виробленні правильного співочого дихання, звуковидобування, звукоутворення і інших прийомів вокальної техніки, залишаються загальними для будь-якого хорового колективу. Великі художні можливості унікального музичного «інструменту» – хорового колективу, протягом декількох сторічь знаходяться у центрі уваги композиторів. Крім того, велика різноманітність форм професійного хорового виконавства зробило його одним з найбільш поширених видів музичного мистецтва. The purpose of this article is to systematize art schools in relation to the definitions of choral genre and choral style. Methods. Traditional research methods: comparative analysis of scientific and musicological literature, analytical, historical, retrospective have been used. Results. Choral performance, as a part of the professional musical art, has evolved with the general principles of the development of the professional art in general. For many centuries certain norms have been developed in the choral performance practice. They corresponded to aesthetic ideas about the vocal sound quality. Approaches to the performance manner have been improved, the basic principles of professional training of choral singers have been approved. Of course, each national choral school has its own features in the performance style which reflects the temperament of the people, their character, traditions and other qualities. These subtle nuances that characterize the performance style are primarily associated with the peculiarities of the language of different peoples, its phonetics. For example, stable vocal traditions have been developed in the musical cultures of Italy, France, Germany, Bulgaria, Hungary, Poland, Ukraine, Russia and other countries. However, in the XXth century, the trend towards eclecticism, the synthesis of cultural traditions, their interaction were so strong that the features which previously sharply distinguished one national school from another largely smoothed out. Therefore, the basic principles of vocal skills, which are to develop proper singing breathing, sound production, sound production and other vocal techniques, remain common to any choir. Conclusions. The great artistic possibilities of a unique musical “instrument” – a choir have been in the center of composers’ attention for several centuries. In addition, the great variety of forms of the professional choral performance has made it one of the most common types of musical art.
- ДокументМУЗИЧНА ОБДАРОВАНІСТЬ У ПРАЦЯХ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДНИКІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Полубоярина, І. І.У статті проаналізовано теоретичні підходи зарубіжних дослідників до визначення поняття музичної обдарованості. Обґрунтовано та конкретизовано емпіричний матеріал, присвячений вивченню детермінант прояву музичної обдарованості в зарубіжній музичній психології та педагогіці. Методи дослідження (аналітичний, історичний та порівняльний, ретроспективний, порівняльний аналіз наукової та педагогічної літератури, навчальні матеріали) дозволили виокремити різні підходи до розуміння значимості розвиту музичних здібностей (М. Шоуен, Р. Мюллер-Фрейнфелс, М. Хасслер, У. Мюрселль, В. Пробст та ін.). Визначено, що на початку ХХ століття у західних музичних психолого-педагогічних роботах окреслилося два підходи до сутності музикальності: музикальність як цілісна властивість особистості; музикальність, як категорія здібності особистості. Встановлено, що у зарубіжній наукові літературі існує декілька підходів до проблеми виявлення музичних здібностей. Перший підхід полягає у тому, що музичний талант складається із ряду компонентів, які оцінюються тестами окремо. Другий підхід – у тестуванні здатності сприймати класичні музичні форми. Встановлено, що досконалість музиканта значною мірою визначається наявністю вроджених задатків до музичної діяльності, водночас розвиток музичного таланту має прямий зв’язок між рівнем розвитку музичних здібностей та зовнішніми соціально-педагогічними чинниками. При цьому природні дані та спеціально організовані заняття доповнюють одне одного, а професійне навчання музиці допомагає людині досягти свого повного потенціалу. The article analyzes the theoretical approaches of foreign researchers to the definition of musical talent. Empirical material devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent in foreign music psychology and pedagogy is substantiated and concretized. Research methods (analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, educational materials) allowed to distinguish different approaches to understanding the significance of the development of musical abilities (M. Shawen, R. MuellerFreinfels, M. Hassler, U. Mursell, B. Probst and others). Results. It is determined that at the beginning of the twentieth century in Western musical psychological and pedagogical works outlined two approaches to the essence of musicality: musicality as a holistic property of the individual; musicality as a category of personality ability. It is established that in the foreign scientific literature there are several approaches to the problem of identifying musical abilities. The first approach is that musical talent consists of a number of components that are assessed by tests separately. The second approach is to test the ability to perceive classical musical forms. It is established that the perfection of a musician is largely determined by the presence of innate inclinations to musical activity. It is proved that the development of musical talent has a direct relationship between the level of development of musical abilities and external socio-pedagogical factors. At the same time, natural data and specially organized classes complement each other, and professional music training helps a person to reach his full potential. Conclusions. In foreign music psychology and pedagogy, a large amount of empirical material has been accumulated, devoted to the study of the determinants of the manifestation of musical talent. However, the question of the structure of musical talent and its components remains open. At the theoretical level, the issues of the relationship between the concepts of «musical abilities», «musical talent», «musicality» remain unsolved.
- ДокументСПЕЦИФІКА ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Смирнова, Т. А.У статті розглядаються питання творчого самовираження майбутніх співаків і диригентів хорових колективів у процесі диригентсько-хорової освіти. В результаті аналізу та узагальнення наукової психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, порівняння, зіставлення різних думок подано визначення поняття «творче самовираження студентів», яке розглядається як свідомий акт виявлення та ствердження індивідуальних, особистісних та суб’єктних можливостей «Я» професіонала, визначення себе як творчої особистості та індивідуальності. Переваги дослідження полягають у виявленні специфіки творчого самовираження майбутнього співака і диригента хору як студентів вищих закладів освіти. Успішність індивідно-психологічного самовираження зумовлюється міцним здоров’ям, м’язовою активністю, розвиненістю співацького і диригентського апаратів, пізнавально-емоційної сфери студентів. Позитивним фактором особистісно-професійного самовираження студента стає сформованість його пізнавальних і професійних інтересів, духовних цінностей, рис характеру, що виступають регуляторами професійного зростання співаків і диригентів як творчих особистостей. Яскравими показниками зростання творчого самовираження співаків і диригента хору, їхніми провідними професійно важливими якостями вважаються музикальність як інтегративна музична здібність (музичний слух, метро-ритмічна здібність, музична пам’ять, музичне мислення, музична уява) і виконавські уміння (виконавська надійність, артистизм, інструментальні, вокально-хорові, диригентські уміння). Специфіку особистісного самовираження майбутніх співаків і диригентів хору визначають (на підставі діагностування) рівень пізнавальних і професійних інтересів, ідеалів і ціннісних орієнтацій на духовні та національно-громадянські цінності. В результаті дослідження узагальнено сукупність рис характеру, що складають основу професійного успіху співаків і диригентів хору (сумлінність, вірність служіння красі, здатність свідомо і артистично втілювати її у хоровому звучанні; дружелюбність, відповідальність, оптимізм). З’ясовано, що рівень творчого самовираження студента як суб’єкта власного професійного становлення залежить від вчасного діагностування, стимулювання , змістового і процесуального забезпечення процесу формування його професійної «Я» -концепції. Доведено, що суперечність, яка виникає між реальним та ідеальним «Я» стає джерелом особистісного і професійного розвитку співака або диригента хору. На підставі наукових розвідок з питань професійної акмеології окреслено шляхи творчого самовираження співака і диригента хору як яскравих індивідуальностей (інтегрування індивідних, особистісних, суб’єктних структур у цілісність, виявлення специфіки індивідуальності, виділення змісту власного «Я», систематизація та узагальнення смислу та специфіки індивідуального самовираження з урахуванням всіх факторів, виявлення своєрідності взаємин усіх підструктур, визначення суспільної спрямованості власного самовираження в подальшій професійній діяльності). The article considers the issues of the future singers` and choral conductors` creative self-expression in the process of conductor-choral education. Methods. Analytical, historical-comparative, retrospective method was used in writing the article. Results. As a result of the analysis and generalization of scientific psychological-pedagogical and art-literary literature, comparison, comparison of different opinions the definition of the concept «creative self-expression of students» is presents. It means a conscious act of discovering and affirming the individual, personal and subjective capabilities of the «I am» as a professional, defining himself as a creative person and individuality. The advantages of the study are to identify the specifics of future singers` and choir conductors` creative self-expression as students of higher education. The success of individual psychological self-expression is determined by good health, muscle activity, development of singing and conducting apparatus, students` cognitive and emotional sphere. A positive factor in the student` personal and professional self-expression is the formation cognitive and professional interests, spiritual values, character traits that are regulators of singers` and conductors` professional growth as creative individuals. Prominent indicators of the growth of singers` and choir conductors` creative self-expressio, their leading professionally important qualities are musicality as an integrative musical ability (musical hearing, metro-rhythmic ability, musical memory, musical thinking, musical imagination) and performing skills (performing reliability, artistry, instrumental, vocal and choral, conducting skills). The specifics of future singers` and choir conductors` personal self-expression are determined (on the basis of diagnosis) as a level of cognitive and professional interests, ideals and value orientations on spiritual and national-civic values. Conclusions. The study summarizes a set of character traits that form the basis of singers` and choir conductors` professional success of (honesty, loyalty to the beauty, the ability to consciously and artistically embody it in the choral sound; friendliness, responsibility, optimism). It was found that the level of students` creative self-expression as a subject of his own professional development depends on the timely diagnosis, stimulation, content and procedural support the process of his professional «I am» –concept formation. It is proved that the contradiction between the real and the ideal «I am» becomes the source of the singers` or choir conductors` personal and professional development. On the basis of scientific research on professional acmeology the ways of singers` and choir conductors` creative self-expression as bright individuals (integration of individual, personal, subjective structures into integrity, identification of specificity of individuality, selection of content of own «I am», systematization and generalization of individual and specificity self-expression taking into account all factors, identifying the uniqueness of the relationship of all substructures, determining the social orientation of their own self-expression in further professional activities).
- ДокументКультурно-дозвільна діяльність клубних молодіжних центрів педагогічних ВНЗ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Чубукіна, О. М.У статті проаналізовано роль молодіжних центрів при ВНЗ, структуру їх діяльності, види організації дозвілля. Доведено, що однією з нагальних проблем культурно-дозвіллєвої діяльності клубних молодіжних центрів педагогічних вищих навчальних закладів стає організація дозвілля молоді. Через соціально-економічні труднощі суспільства, відсутність адекватної кількості культурних установ та недостатню увагу до організації дозвілля молоді найпоширенішим стає розвиток позаінституційних форм організації дозвілля молоді. Визначено, що новий тип молодіжного клубу – це якісно інша молодіжна соціальна формація, яка є вільною від політичних ідеологій, формалізму та жорсткої регламентації внутрішнього життя певної установи. Молодіжний центр, як незалежна структура, допомагає задовольнити зростаючий інтерес молоді до виявлення власного творчого потенціалу, своїх здібностей та інтересів. Завдяки організації позааудиторної діяльності, молодіжний центр надає молоді можливість спробувати себе в різних видах дозвільної творчості. Водночас у статті зроблено акцент на соціалізацію молоді через участь у молодіжних центрах, оскільки творча співпраця впливає на підвищення комунікативних якостей, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, дозволяє розвинути професійні якості. В статье проанализирована роль молодежных центров при вузах, структура их деятельности, виды организации досуга. Доказано, что одной из насущных проблем культурно-досуговой деятельности клубных молодежных центров педагогических вузов становится организация досуга молодежи. За социально-экономические трудности общества, отсутствие адекватного количества культурных учреждений и недостаточное внимание к организации досуга молодежи распространенным становится развитие внеинституционных форм организации досуга молодежи. Определено, что новый тип молодежного клуба – это качественно другая молодежная социальная формация, которая свободна от политических идеологий, формализма и жесткой регламентации внутренней жизни определенного учреждения. Молодежный центр, как независимая структура, помогает удовлетворить растущий интерес молодежи к выявлению собственного творческого потенциала, своих способностей и интересов. Благодаря организации внеаудиторной деятельности, молодежный центр предоставляет молодежи возможность попробовать себя в различных видах досугового творчества. В то же время в статье сделан акцент на социализацию молодежи через участие в молодежных центрах, поскольку творческое сотрудничество влияет на повышение коммуникативных качеств, способствует развитию индивидуальных способностей, позволяет развить профессиональные качества. The article considers the issue of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions. The structure and types of leisure, forms of youth clubs` work are analyzed. Methods. The following methods were used when writing the article and searching for the material: analysis, synthesis, comparison. Results. One of the urgent problems of cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions is the organization of youth leisure. Unfortunately, due to the socio-economic difficulties of society, the lack of adequate number of cultural institutions and insufficient attention to the organization of youth leisure, the development of non-institutional forms of youth leisure is most widespread. A new type of youth club is a qualitatively different social formation free from political layers, formalism, and strict regulation of internal life. This institution should help meet the growing interest of young people in their history, cultural and artistic origins, household traditions. The use of free time by young people is a kind of indicator of their culture, the range of spiritual needs and interests of a particular individual of young person or social group. As part of free time, leisure attracts young people by its lack of regulation and voluntary choice of its various forms, democracy, emotional color, the ability to combine physical and intellectual activities, creative and contemplative, production and play. Yu. Striltsov, A. Zharkov, V. Chizhikov, V. Kovshar, T. Kiselyova, Yu. Krasilnikov made a significant contribution to the scientific analysis of the theory and practice of cultural and leisure activities. Stylistic and structural features of free time are reflected in research F. Vidanova, V. Dimova, I. Evteeva, L. Kogan, V. Pichi, A. Shchavel. Such scientists as I. Andreeva, N. Golubkova, N. Litovska, L. Shvydka are working on the problems of youth subculture functioning and cultural socialization. Sociological studies of the spiritual young people needs in the field of leisure in the Ukrainian scientists woks I. Bekh, I. Zyazyun, G. Sagach, I. Stepanenko, P. Shcherban, J. Yuzvak are carefully analyzed. The youth club provides an opportunity to provide leisure as a means of entertainment and relaxation of individual and group stress; recreation as a means of replenishing psychophysical forces, restoring creative potential; compensation as a means of involvement in personally significant cultural values; socialization as a means of involvement in informal social processes and structures; self-actualization as a means of embodying individual creative interests, as well as self-development and self-realization of personal growth in culturally significant areas of society. Conclusions. So, today, given the rising spiritual young people`s needs, increasing the level of their education, culture, the most characteristic feature of youth leisure is the growing share of spiritual forms and ways of spending free time, combining entertainment, information, opportunity to create and learn new things. Such «synthetic» forms of leisure organization have become youth interest clubs, amateur associations, family clubs, art and technical clubs, discos, and youth cafe clubs.
- ДокументФормування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі педагогічної практики(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.Метою статті є висвітлення питань формування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в практичній роботі та визначення ефективних форм та методів професійної підготовки студентів бакалаврів під час педагогічної практики в загальноосвітніх закладах. В контексті нашого дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи моделювання та спостереження. У ході дослідження було теоретично обгрунтовано сутність методичної компетентності в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Визначено, що проектування освітніх програм орієнтує здобувача першого бакалаврського рівня на формування «поліфонічного» методико-педагогічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для опанування методичних конструкцій оновлених предметів «музичне мистецтво» та «мистецтво». Розкрито концептуальне ядро для структурування основних навчальних дисциплін професійно орієнтованого спрямування: «Методика музичного виховання» та «Педагогічна практика», основою якого є дидактична матриця уроків мистецтва поліхудожнього спрямування. Запропановано використовувати принцип міждісціплінарної інтеграції для розвитку методичних якостей студентів у трьох вимірах опанування музичного мистецтва: удосконалення-перетворення-моделювання. Здійснено моделювання професійних ситуації в процесі педагогічної практики за допомогою створення індивідуальних методичних карт студентів. Окреме місце в методико-практичній роботі студентів зайняли варіативні форми індивідуально-творчих завдань з музичної педагогіки. Серед методів, що викликали найбільший інтерес в процесі педагогічної практики студенти визначили: проведення майстер-класів, музично-педагогічних тренінгів, дискусійних обговорень питань навчання школярів засобами мистецтва. Широке коло практичних питань було вирішено завдяки впровадженню інтерактивних форм: «музичний акваріум», «мистецьке кафе»; дискусій на кшталт «мозкового штурму»; методу «фасилітової дискусії» та імітаційних музично-ігрових технологій. В результаті дослідження виявлено, що практичну підготовку сучасного вчителя музичного мистецтва слід здійснювати в площині інтеграційних процесів, які торкнулися оновлення уроку музичного мистецтва як уроку поліхудожнього змісту. Запропоновано формування методичної компетентності розглядати з позиції системного підходу в навчанні та моделювання професійних ситуаціїї на принципах міждісциплінарної інтеграції. Виявлено, що найбільш ефективною формою для роботи студентів під час практики в школі є створення індивідуальних методичних карт. Целью статьи является освещение вопросов формирования методической компетентности будущего учителя музыкального искусства в практической работе и определения эффективных форм и методов профессиональной подготовки студентов бакалавров во время педагогической практики в общеобразовательных учреждениях. В контексте нашего исследования использовались методы теоретического анализа научной и педагогической литературы, эмпирические, методы моделирования и наблюдения. В ходе исследования было теоретически обосновано сущность методической компетентности в контексте решения вопросов профессиональной подготовки будущего учителя музыкального искусства. Определено, что проектирование образовательных программ ориентирует соискателя первого бакалаврской уровня на формирование «полифонического» методико-педагогического мышления. Доказано, что такой тип мышления является приоритетным для освоения методических конструкций обновленных предметов «музыкальное искусство» и «искусство». Раскрыто концептуальное ядро для структурирования основных учебных дисциплин профессионально ориентированного направления: «Методика музыкального воспитания» и «Педагогическая практика», основой которого является дидактическая матрица уроков искусства полихудожественного направления. Предложено использовать принцип миждисциплинарнои интеграции для развития методических качеств студентов в трех измерениях освоения музыкального искусства: совершенствование-преобразование-моделирование. Осуществлено моделирование профессиональных ситуации в процессе педагогической практики посредством создания индивидуальных методических карт студентов. Отдельное место в методико-практической работе студентов заняли вариативные формы индивидуально-творческих заданий по музыкальной педагогике. Среди методов, вызвавших наибольший интерес в процессе педагогической практики студенты определили: проведение мастер-классов, музыкально-педагогических тренингов, дискуссионных обсуждений вопросов обучения школьников средствами искусства. Широкий круг практических вопросов было решено благодаря внедрению интерактивных форм «музыкальный аквариум», «художественное кафе»; дискуссий вроде «мозгового штурма»; метода «фасилитовои дискуссии» и имитационных музыкально-игровых технологий. В результате исследования выявлено, что практическую подготовку современного учителя музыкального искусства следует осуществлять в плоскости интеграционных процессов, которые коснулись обновления урока музыкального искусства как урока полихудожественного содержания. Предложено формирование методической компетентности рассматривать с позиции системного подхода в обучении и моделирования профессиональных ситуации и на принципах миждисциплинарнои интеграции. Выявлено, что наиболее эффективной формой для работы студентов во время практики в школе является создание индивидуальных методических карт. The article`s aim is to study formation of the methodological competence of a music teacher`s potential in practical work as well as to determine the effective forms and methods of professional training of the bachelor students during their pedagogical practice at schools. Methods. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. Results. In the course of the research, the essence of methodological competence in the context of solving the issues of a potential music teacher’s professional training was theoretically substantiated. It is determined that the content of the curriculum for higher education 014 Secondary Education (Music) focuses the applicant of the first bachelor’s degree on the formation of «polyphonic» methodological and pedagogical thinking. It is proved that this type of thinking is a priority one for mastering the methodological constructions of the updated subjects «musical art» and «art». It is covered the conceptual core for structuring of the main professionally oriented academic disciplines: «Methods of music education» and «Pedagogical practice». The basis of such a structuring is a didactic matrix of art lessons of poly-artistic direction. It is proposed to use the principle of interdisciplinary integration for the development of students’ methodological skills in three dimensions of musical art mastering: improvement-transformation-modeling. Modeling of professional situations in the process of pedagogical practice by means of creation of individual methodological maps of students is carried out. A special place in the methodological and practical work of students was taken by various forms of individual creative tasks on music pedagogy. This significantly affected the level of professional training, and separately – the practical and creative component of the formation of the students’ methodological base. Among the methods that aroused the greatest interest of students during pedagogical practice it should be point out the holding of master classes, music-pedagogical trainings, discussions the issues of pupils’ teaching by art means. A wide range of practical issues was solved due to introduction of interactive teaching forms, like «music aquarium», «art cafe», «brainstorming», «facilitation discussion» as well as imitating music and game technologies. Conclusions. Summarizing the results of the study, it can be pointed out that the practical training of a modern music teacher should be carried out in the plane of integration processes affected the renewal of a music lesson as a lesson of poly-artistic content. It is proposed to consider the formation of methodological competence from the standpoint of the systematic approach to teaching. It is carried out modeling of professional situations based on the principles of interdisciplinary integration. It was found that the most effective form of students’ work during school practice is the creation of individual methodological maps.