Vol. 3 No. 1 (2022)
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Vol. 3 No. 1 (2022) за Дата випуску
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Соколова, А. В.У статті визначено інтерактивні форми і методи дистанційної освіти з урахуванням специфіки підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності через упровадження навчальних електронних курсів, мультимедійного програмно-методичного забезпечення, використання аудіо-відео матеріалів, телевізійних навчальних програм тощо. Розкрито теоретичні й практичні аспекти фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі організації дистанційного навчання потребує нових розробок програмно-педагогічних систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні умови, серед яких: наявність чіткого цілепокладання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчального процесу з фахових музичних дисциплін; опанування технологіями і засобами дистанційного навчання з урахуванням специфіки музичної освіти; акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного матеріалу для дистанційного навчання й створення сприятливого інформаційно-методичного середовища; застосування мережевих технологій дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музично-педагогічної взаємодії. Наведено переваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання ефективних технологій організації дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва. The purpose of the article is to determine the specifics of the professional training of the future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive forms and methods are given a significant place. Methods and methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding the development of art education in today’s conditions - axiological, systemic, personalactivity and cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, taking into account the integrative approach in the organization of the educational process. The scientific novelty of the article lies in the definition of interactive forms and methods of distance education, taking into account the specifics of training future music teachers for professional activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc. Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been proven that the specifics of the professional training of future music teachers in the process of organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and software tools. Certain pedagogical conditions have been defined, including: the presence of clear goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account the specifics of music education; focusing attention on the selection of the content of educational and methodological material for distance learning and the creation of a favorable informational and methodological environment; the application of distance learning network technologies as an environment for the interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and disadvantages of organizing the educational process of future music teachers in the conditions of distance learning are given. Recommendations regarding the use of effective technologies for the organization of distance education of future music teachers are presented.
- ДокументПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОЛОГА-ФОЛЬКЛОРИСТА: АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Вовк, М. П.У статті розкрито теоретичні й практичні аспекти фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі організації дистанційного навчання потребує нових розробок програмно-педагогічних систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні умови, серед яких: наявність чіткого цілепокладання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчального процесу з фахових музичних дисциплін; опанування технологіями і засобами дистанційного навчання з урахуванням специфіки музичної освіти; акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного матеріалу для дистанційного навчання й створення сприятливого інформаційно-методичного середовища; застосування мережевих технологій дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музично-педагогічної взаємодії. Наведено переваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання ефективних технологій організації дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва. The purpose of the article is to characterize the essence of andragogical principles (according to L. Lukiyanova) taking into account the specifics of professional improvement, the development of scientific culture, and the enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern folkloristic scientific and educational environment. Methods and Methodology. The research was conducted using methods characteristic of andragogical works, namely: sociological, statistical, comparative analysis, longitudinal study, monitoring, biographical, content analysis, and interpretive methods. The research methodology is based on historical, terminological, activity-based, informational, axiological, competence-based, individual, and andragogical approaches, as well as historical, terminological, and cognitive principles. The scientific novelty of the article lies in the theoretical substantiation of the main aspects of applying the andragogical approach in the context of the professional development of philologists-folklorists with a focus on lifelong activity of professional folklorists (scholars or educators). Results. The article substantiates the necessity of implementing the Concept of adult education in Ukraine within the folkloristic scientific and educational environment. It is demonstrated that Ukrainian philologists-folklorists constitute a unique scientific elite, particularly as adults, who must develop professionally and as individuals based on the principles of the andragogical approach to ensure the competitiveness of Ukrainian folklore studies in the European context. The research confirms that in the first decades, certain recessionary tendencies in the folkloristic scientific and educational field will lead to the reorientation of folklore specialists towards their own potential for innovation and professional growth. Among the negative phenomena identified are the absence of an adult education system in the folkloristic scientific and educational environment, the «unpopularity» of the folklore specialty, the lack of profitability in the profession, insufficient government support for folkloristic research, a low percentage of defended dissertations at the candidate and doctoral levels, and the risk of losing the fundamental foundation of specialists’ training, which should be directed towards continuous improvement of folkloristic competence and undoubtedly contribute to the development of the scientific and educational field. The essence of andragogical principles (according to L. Lukiyanova) is characterized in relation to the specifics of professional improvement, the development of scientific culture, and the enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern folkloristic scientific and educational environment. The most relevant andragogical principles extrapolated to the problem of the professional development of philologists-folklorists include the unity principle of three environments (educational, professional, and social), the principle of openness of the educational environment, the principle of synthesizing three approaches to education (andragogical, individually oriented, and contextual), the principle of activity, the principle of continuous support, the principle of professional motivation, the principle of elective learning, the principle of developing educational needs, the principle of contextual learning, and the principle of reflection. The work concludes that the application of andragogy principles leads to the formation of an intellectual, knowledgeable, axiologically oriented, and professionally empowered elite capable of representing the respective scientific field and practical direction at a relevant level within the country and worldwide.
- ДокументДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Комаровська, О. А.; Миропольська, Н. Є.Стаття розкриває проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Розв’язання окресленої наукової проблеми передбачало застосування системного підходу, що дозволило визначити концептуальні домінанти мистецької освіти та охарактеризувати їх. Об’єктивний сутнісний аналіз поглядів науковців у галузі філософії, культурології, педагогіки, музичної педагогіки щодо естетичної складової формування особистості сприяв всебічному розгляду проблеми мистецької освіти та фахової компетентнісної підготовки майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Застосування діяльнісного підходу дало змогу розробити певні рекомендації щодо творчого використання навчального матеріалу в курсі дисципліни «Художня культура» у десятому класі закладів загальної середньої освіти. Наукова новизна статті полягає у визначенні та характеристиці концептуальних векторів розвитку сучасної мистецької освіти, надано рекомендації щодо креативного використання змісту предметe «Художня культура» (10 клас) у формуванні художньо-естетичної компетентності особистості. Розкрито проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Виокремлено концептуальні вектори вибудовування стратегії мистецької освіти і продемонстровано можливості їх реалізації на прикладі навчання предмета «Художня культура» (10 клас). Акцентується увага на підготовці вчителя. Визначено мистецьку освіту як універсальний естетико-виховний і особистісно- розвивальний складник освіти. Приділено увагу суттєвим показникам фахової компетентності майбутнього педагога мистецьких дисциплін. Виявлено особливості володіння ними педагогічним інструментарієм явищ культури як на рівні естетичних домінант історичного контексту, в якому їх було створено, так і на рівні сучасного звучання. З’ясовано, що оперування механізмами такого діалогу уможливлює необхідне нині вивільнення певних кордонів художнього пізнання, пробуджуючи креативність особистості – як учителя, так і учня, що є перспективою досліджень педагогіки мистецтва. The purpose of the article is to analyze and define the conceptual vectors of the development of modern art education and the specifics of training a competent teacher of art disciplines in this field. Methods and methodology. The solution of the outlined scientific problem involved the use of a systemic approach, which made it possible to determine the conceptual dominants of art education and characterize them. An objective substantive analysis of the views of scientists in the fields of philosophy, cultural studies, pedagogy, and music pedagogy regarding the aesthetic component of personality formation contributed to a comprehensive consideration of the problem of art education and professional competence training of the future teacher of art disciplines. The application of the activity approach made it possible to develop certain recommendations for the creative use of educational material in the course of the discipline "Artistic culture" in the tenth grade of general secondary education institutions. The scientific novelty of the article lies in the definition and characteristics of the conceptual vectors of the development of modern art education, recommendations are provided for the creative use of the content of the subject "Artistic culture" (10th grade) in the formation of the artistic and aesthetic competence of the individual. Results. The problems of modern art education are revealed, among which, on the one hand, trends in the aesthetic arrangement of life, and, on the other hand, uncontrollability and manipulation of this process. The conceptual vectors of building an art education strategy are singled out and the possibilities of their implementation are demonstrated on the example of teaching the subject "Artistic culture" (10th grade). Emphasis is placed on teacher training. Art education is defined as a universal aesthetic-educational and personal-developmental component of education. Attention is paid to essential indicators of the professional competence of the future teacher of art disciplines. The peculiarities of their possession of the pedagogical tools of cultural phenomena are revealed both at the level of aesthetic dominants of the historical context in which they were created, and at the level of modern sound. It has been found that operating the mechanisms of such a dialogue makes it possible to liberate certain boundaries of artistic knowledge, which is necessary now, awakening the creativity of the individual - both the teacher and the student, which is a perspective of art pedagogy research.
- ДокументЖИТТЄТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО: КОМПОЗИТОРСЬКА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дем’янчук, О. Н.У статті висвітлено особливості ідейно-естетичних та стильових пошуків композиторської творчості М. Вериківського в контексті загальних тенденцій національної музичної культури першої половини XX століття. Розкрито місце і значення хорового мистецтва у творчості М. Вериківського. В основу статті покладено мистецтвознавчий та компаративний аналіз творчої особистості та багатовекторності композиторської діяльності, хорової творчості й музично-стильових пошуків М. Вериківського. Наукова новизна статті полягає у визначенні змісту й форми композиторської творчості та хорової діяльності М. Вериківського у кременецький період. Приділено увагу стильовим рисам хорової творчості композитора (демократичність, народність, епічність, філософічність). Розглянуто особливості новаторства видатного композитора в контексті народження нових хорових жанрів (хорові монологи, хорові роздуми, хорові гуморески). В результаті репрезентовано зміст музично-естетичних поглядів видатного українського композитора М. Вериківського. Досліджено взаємодію традицій і новаторства у жанрових різновидах хорової творчості автора (селянський пісенний фольклор і концертна хорова практика, жанрові танцювальні хори і драматичні хорові сцени). The purpose of the article is to highlight the peculiarities of ideological, aesthetic and stylistic searches of M. Verikivskyi’s compositional work in the context of general trends in the national musical culture of the first half of the twentieth century. The place and significance of choral art in the works of M. Verikivskyi are revealed. Methods and methodology. The article is based on an art historical and comparative analysis of the creative personality and multidirectionality of M. Verikivskyi’s composing activity, choral creativity and musical and stylistic searches. The scientific novelty of the article lies in determining the content and form of M. Verikivskyi’s compositional creativity and choral activity in the Kremenets period. Attention is paid to the stylistic features of the composer’s choral work (democratic, folk, epic, philosophical). The features of the outstanding composer’s innovation in the context of the birth of new choral genres (choral monologues, choral reflections, choral humoresques) are considered. Results. The article presents the content of musical and aesthetic views of the outstanding Ukrainian composer M. Verikivskyi. The interaction of traditions and innovation in the genre varieties of the author’s choral works (peasant song folklore and concert choral practice, genre dance choirs and dramatic choral scenes) is investigated.