Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

ISSN 2521-6961

EKhNPUIR– (Electronic Kharkiv National Pedagogical University Institutional Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

В EKhNPUIR розміщено електронні повнотекстові документи наукового та навчально-методичного призначення, створені науковцями, викладачами, аспірантами, магістрантами, а також студентами університету.

Наповнення Репозитарію регламентується Положенням про електронний архів, затвердженим Вченою радою ХНПУ імені Г. С. Сковороди від 08.02.2021 року.

Положення про репозитарій ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Авторський договір

Реєстрація нового користувача

Інструкція реєстраціі документів

Приклади бібліографічного опису документів

Для індексації публікацій світовими рейтингами радимо розміщувати електронні версії публікацій у форматах DOC або PDF з розпізнаванням, заповнювати поля "заголовок", "анотація" та "ключові слова" українською та англійською мовами.

Розміщення наукових робіт студентів здійснюється за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Наукові публікації прохання передавати: repository@hnpu.edu.ua

За питаннями роботи з репозитарієм звертатись до бібліотеки
вул. Алчевських, 29 кім. 131, т. 717-10-34

 

Останні подання

Документ
ФУНКЦІЮВАННЯ МОДАЛЬНИХ СЛІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Яковлева, Т. В.
У розвідці досліджено особливості функціювання модальних слів (МС), що пов’язані з категорією суб’єктивної модальності та категорією оцінки. Аналіз модальних слів у контексті художнього дискурсу дозволив продемонструвати їхню важливу роль у формуванні суб’єктивної модальності й пов’язаної з нею оцінки. МС допомагають виразити особисте ставлення мовця до ситуації, сприяють створенню специфічної атмосфери та емоційно-оцінного відтінку тексту. Крім того, вони є засобами вираження авторського задуму для досягнення певного комунікативного ефекту. Аналіз авторської картотеки засвідчив, що МС на лихо, на жаль, жаль, на сором, на біду, як на біду, як на гріх, як на зло, як навмисне в поєднанні з мовними й паралінгвальними елементами беруть участь у формуванні негативнооцінної тональності мовлення. Наведені результати можуть слугувати матеріалом для оновлення значень МС у тлумачних словниках сучасної української мови. The investigation investigated the peculiarities of the functioning of modal words (MS) related to the category of subjective modality and the category of evaluation. The analysis of modal words in the context of artistic discourse made it possible to demonstrate their important role in the formation of subjective modality and the assessment associated with it. MCs help to express the speaker's personal attitude to the situation, contribute to the creation of a specific atmosphere and emotional and evaluative tone of the text. In addition, they are means of expressing the author's intention to achieve a certain communicative effect. The analysis of the author's card file proved that MS for misfortune, unfortunately, pity, for shame, for trouble, as for trouble, as for sin, as for evil, as deliberately in combination with linguistic and paralingual elements participate in the formation of a negative tone of speech. The given results can serve as material for updating the meanings of MS in explanatory dictionaries of the modern Ukrainian language.
Документ
ACTUALIZATION OF ONYMS IN MODERN POETIC TEXTS
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Skorobohatova, O.; Panarina, I.
A set of proper names may be organized based on actual (historical) and contextual-artistic similarities and differences. The capacity of proper names to act as focal points for multiple and intersecting meanings and associations results in uniquely rich sets of names, replete with cultural and artistic significance, even when the names themselves may seem, at first glance, unrelated. The absence of proper names in a poetic worldview is often charged with meaning. In many instances, this absence signifies the breakdown or destruction of the poet’s inner world and the external world surrounding them. Набір власних назв може бути організований на основі фактичних (історичних) та контекстуально-мистецьких подібностей і відмінностей. Здатність власних назв виступати фокусами для численних і перехресних значень та асоціацій призводить до створення унікально багатих наборів імен, сповнених культурного та мистецького значення, навіть коли самі імена можуть здаватися, на перший погляд, не пов'язаними між собою. Відсутність власних назв у поетичному світосприйнятті часто наповнена змістом. У багатьох випадках ця відсутність означає розпад або руйнування внутрішнього світу поета і зовнішнього світу, що їх оточує.
Документ
ДІЄСЛІВНА АНАФОРА В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Омельченко, А. Г.
У статті розглянуто анафору, що є однією з найпоширеніших стилістичних фігур у поетичному мовленні, яка надає тексту ритмічності, виразності та допомагає акцентувати увагу на важливих змістових елементах. Вона полягає у повторенні одного і того самого слова або фрази на початку кількох послідовних рядків або речень. Дієслівна анафора є ключовим стилістичним прийомом, що забезпечує формування ритмічної структури та смислових акцентів у поетичному тексті. Завдяки повторенню дієслівних форм на початку рядків автори досягають не тільки емоційної насиченості, але й чіткого темпоритму, що підсилює сприйняття читачем основного посилу твору. Дієслова з їхньою різноманітністю форм та граматичних значень здатні передавати рух, стан, інтенцію дії, що робить їх незамінними в контексті анафоричних структур. The article examines anaphora, which is one of the most common stylistic figures in poetic speech, which gives the text rhythmicity, expressiveness and helps focus attention on important content elements. It consists in repeating the same word or phrase at the beginning of several consecutive lines or sentences. Verbal anaphora is a key stylistic device that ensures the formation of a rhythmic structure and semantic accents in a poetic text. Thanks to the repetition of verb forms at the beginning of the lines, the authors achieve not only emotional saturation, but also a clear tempo, which strengthens the reader's perception of the main message of the work. Verbs with their variety of forms and grammatical meanings are able to convey movement, state, intention of action, which makes them indispensable in the context of anaphoric structures.
Документ
СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ДІЄСЛІВНИХ ПОВТОРІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Лебедєва, Н. А.
У розвідці досліджено дієслівні повтори в українській художній прозі. Активне використання повторів у мовленні є свідченням стилістичного переосмислення слова та спробою автора залучити читача до процесу формування власних думок. Дієслівний повтор як стилістична фігура відіграє ключову роль у художніх текстах, виконуючи як естетичну, так і структурну функцію. Він допомагає автору не лише підсилити емоційне забарвлення висловлювання, але й забезпечує зв’язність тексту. Різні види повторів – від лексичних до синтаксичних – дозволяють більш виразно передати внутрішні стани персонажів і створити сильні асоціативно-образні зв’язки. Це робить повтори невід’ємною частиною художнього дискурсу, що зближує літературний текст із живим мовленням. Verbal repetitions in Ukrainian literary prose were investigated in the investigation. The active use of repetitions in speech is evidence of a stylistic reinterpretation of the word and the author's attempt to involve the reader in the process of forming his own thoughts. Verbal repetition as a stylistic figure plays a key role in artistic texts, performing both an aesthetic and a structural function. It helps the author not only to strengthen the emotional coloring of the statement, but also ensures the coherence of the text. Different types of repetitions - from lexical to syntactical - make it possible to more clearly convey the internal states of the characters and create strong associative and figurative connections. This makes repetition an integral part of the artistic discourse, bringing the literary text closer to live speech.
Документ
INTERTEXTUAL VERBALIZATION OF THE DEATH CULTURAL ARCHETYPE IN THE GREAT ESCAPE BY HILMA WOLITZER
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Krapivnyk, G.; Krasovytska, L.
Conducted intertextual and linguoculturological analysis of the Death archetype intertextual verbalization in The Great Escape by H. Wolitzer, it can be stated that the textual fabric is not intertextually overloaded. However, the author deliberately applies it to address the recipients’ background and cultural knowledge, thus enriching this text's autobiographical features. Further studies may be performed into the full range of ways to verbalize this and other key cultural archetypes in the text under consideration. Проведений інтертекстуальний та лінгвокультурологічний аналіз інтертекстуальної вербалізації архетипу Смерті у «Великій втечі» Х. Волітцер дозволяє стверджувати, що текстова тканина не є інтертекстуально перевантаженою. Однак автор свідомо використовує її для звернення до бекграунду та культурних знань реципієнтів, що посилює автобіографічні риси цього тексту. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення всього спектру способів вербалізації цього та інших ключових культурних архетипів у розглянутому тексті.