236 результати
Результати пошуку
Зараз показано 1 - 10 з 236
- ДокументГРАМАТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ПРЕЦЕДЕНТНОСТІ ПОЕТИЧНИХ АФОРИЗМІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Скоробогатова, О.У публікації розглянуто поняття поетичного афоризму. Тема цієї розвідки перетинається з кількома філологічними площинами, у які зробила значний науковий внесок професор Лідія Андріївна Лисиченко, насамперед лінгвопоетикою, фразеологією та вивченням становлення і розвитку Харківської філологічної школи у ХІХ–ХХІ століттях. Зазначено, що граматичне підґрунтя має прецедентність у віршовому, медійному, науково-популярному функціюванні афористичних поетичних фрагментів з використанням наказового способу, номінативних речень, на експресивну природу яких звертав увагу Юрій Шевельов, номінативних та інфінітивних рядів та низки інших, маркованих за морфологічною та / або синтаксичною ознакою сталих у українській поетичній картині світу одиниць. The publication examines the concept of poetic aphorism. The topic of this exploration intersects with several philological planes, to which Professor Lidia Andriivna Lysychenko made a significant scientific contribution, primarily through linguopoetics, phraseology, and the study of the formation and development of the Kharkiv Philological School in the 19th–21st centuries. It is noted that the grammatical basis has a precedent in the verse, media, and popular science functions of aphoristic poetic fragments using the imperative mood, nominative sentences, the expressive nature of which Yuriy Shevelyov drew attention to, nominative and infinitive series and a number of others, marked by morphological and / or a permanent syntactic feature in Ukrainian poetics picture of the world of units.
- ДокументУніверсальний знаковий комплекс «Світове дерево» в україських колядках та щедрівках(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Скоробогатова, О. О.Автором досліджено функціювання універсального знакового комплексу «світове дерево» в українських колядках і щедрівках на матеріалі збірника «Українська народна творчість. Колядки та щедрівки» (1965). The author researched the functioning of the universal symbolic complex "world tree" in Ukrainian carols and Christmas carols based on the material of the collection"Ukrainian folk creativity. Carols and gifts" (1965).
- ДокументГлагольные и наречные биномы в русской и украинской поэзии: к постановке проблемы(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Скоробогатова, Е.В статье рассмотрены глагольные и наречные биномы русском и украинском поэтическом языке. Исследователи словообразования современных славянских языков последовательно выделяют как особый способ словообразования юкста-позицию, под которой в данном случае понимают объединение нескольких слов в одно сложное слово, выражающее общее понятие. Классическим примером юкстапозиции служат двойные субстантивные конструкции, организованные с помощью дефиса по модели приложения. У статті розглянуто дієслівні та наречові біноми російською та українською поетичною мовою. Дослідники словотворення сучасних слов'янських мов послідовно виділяють як особливий спосіб словотвору юкста-позицію, під якою у разі розуміють об'єднання кількох слів у одне складне слово, що виражає загальне поняття. Класичним прикладом юкстапозиції є подвійні субстантивні конструкції, організовані за допомогою дефісу за моделлю додатка. The article deals with verbal and adverbial binomials in Russian and Ukrainian poetic language. Researchers of word formation of modern Slavic languages consistently identify juxta-position as a special way of word formation, which in this case is understood as a combination of several words into a single compound word, expressing a common concept. A classic example of juxtaposition is the double substantive constructions, organized with the help of a hyphen according to the model of apposition.
- ДокументМОРФОЛОГІЧНІ БІНОМИ В КОЛЯДКАХ І ЩЕДРІВКАХ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Скоробогатова, О.У публікації проаналізовано морфологічні біноми в колядках і щедрівках. Це морфосинтаксичні одиниці, що сформовані з двох слів однієї частини мови, мають однакову морфологічну форму та зазвичай є дефіснооформленими. Художньо-фасцинативна роль колядок та щедрівок актуалізує поетичну функцію кожного їхнього елементу. Зауважено, що поряд із моделлю «іменник – іменник» розглянуто моделі «дієслово – дієслово», «прислівник – прислівник», «числівник – числівник», що, з одного боку, продовжує потебнянську традицію розгляду цих одиниць, а з іншого – вказує на наше розуміння біномів різних частиномовних типів як морфосинтаксичних сполук, що є граматично й семантично подібними. The publication analyzes morphological binomials in Christmas carols and Christmas carols. These are morphosyntactic units formed from two words of the same part of speech, have the same morphological form and are usually hyphenated. The artistic and fascinating role of carols and carols is actualized the poetic function of each of their elements. It is noted that along with the "noun - noun" model, the models "verb - verb", "adverb - adverb", "numeral - numeral" were considered, which, on the one hand, continues the Potebnian tradition of considering these units, and on the other - indicates our understanding binomials of different part-language types as morphosyntactic compounds that are grammatically and semantically similar.
- ДокументTRANSFORMATION “ONYM – APPELLATIVE” IN ARTISTIC TRADITION AND MODERN FASCINATING DISCOURSES(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Скоробогатова, О.Today’s dynamics from onym to appellative in an evaluative sense demonstrates the process of negative connotation of a number of onyms, their appellation “reduces” the meaning, indicates that the speaker characterizes the name bearer in a negative way. The generalizing function of the appellative which occurs with the individualizing function, besides connotative function, performs the function of expansion and typification. It subconsciously indicates the typicality of the named locus or person, its similarity to other similar ones. Thus, it can be argued that the processes of actualization of evaluative meanings in the modern Ukrainian onym – appellative space of transformation continue to develop. Moreover, they are accelerated during the war, playing the role of the trigger in the information warfare. Сучасна динаміка від оніма до апелятива в оцінному значенні демонструє процес негативної конотації низки онімів, їх апелятив "знижує" значення, вказує на те, що мовець характеризує носія імені негативно. Узагальнююча функція апелятива, яка виникає з індивідуалізуючою функцією, окрім конотативної функції, виконує функцію розширення та типізації. Вона підсвідомо вказує на типовість названого об'єкта чи особи, його схожість з іншими подібними об'єктами. Таким чином, можна стверджувати, що процеси актуалізації оцінних значень в сучасному українському онімно-апелятивному просторі трансформації продовжують розвиватися. Більше того, вони прискорюються під час війни, відіграючи роль спускового гачка в інформаційній війні.
- ДокументГЕНДІАДІС І ДЕФІСНІ БІНОМНІ УТВОРЕННЯ У ГРАМАТИЧНИХ НАРИСАХ ОЛЕКСАНДРА ОПАНАСОВИЧА ПОТЕБНІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Скоробогатова, О. О.У публікації проаналізовано граматичні нотатки О. О. Потебні, що описують функціювання у слов’янських мовах, зокрема у слов’янському фольклорному дискурсі, морфологічних дефіснооформлених біномів. Морфологічними біномами називаємо дефіснооформлені утворення, що складаються з морфологічно рівноправних лексичних елементів. Вчені розглядають морфологічні біноми як один з різновидів гендіадісу – фігури, що називає цілісне поняття, яке створюється поєднанням двох лексем. Зазначено, що дефісний гендіадіс стає підґрунтям формування у різних дискурсах метафоричних та метонімічних значень низки конструктів, а також плеоназму, гіперсеми, синонімічних і антонімічних сполук. The publication analyzes O. O. Potebna's grammatical notes describing the functioning of morphological hyphenated binomials in Slavic languages, in particular in Slavic folklore discourse. Morphological binomials we call hyphenated formations consisting of morphologically equal lexical elements. Scientists consider morphological binomials as one of the varieties of gendiadis - a figure that names a whole concept that is created by combining two lexemes. It is noted that the hyphen gendiadis becomes the basis for the formation in various discourses of metaphorical and metonymic meanings of a number of constructs, as well as pleonasms, hypersemes, synonymous and antonymous compounds.
- ДокументЛирика Бориса Херсонского по-украински: перевод автора(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-09) Скоробогатова, Е. А.В статье рассмотрена поэзия Бориса Херсонского, которая хорошо известна украинскому и зарубежному читателю. Лирика русскоязычного поэта, живущего в Одессе, переведена на десятки европейских языков, в том числе опубликованы прекрасные переводы его стихотворений на украинский язык Марианны Кияновской. В последние годы поэт сам перевел часть своих стихотворений на украинский язык. Это связано с активной гражданской позицией автора. У статті розглянута поезія Бориса Херсонського, яка добре відома українському та зарубіжному читачеві. Лірика російськомовного поета, що живе в Одесі, переведена на десятки європейських мов, в тому числі опубліковані прекрасні переклади його віршів на українську мову Маріанни Кіяновської. В останні роки поет сам перевів частину своїх віршів на українську мову. Це пов'язано з активною громадянською позицією автора. The article examines the poetry of Boris Khersonsky, which is well known Ukrainian and foreign readers. The lyrics of the Russian-speaking poet living in Odessa have been translated into dozens of European languages, including published Marianna Kiyanovskaya's wonderful translations of his poems into Ukrainian language were also published. In recent years he translated some of his poems into Ukrainian himself. This is due to the author's active civic position.
- ДокументНа пути к созданию теории когнитивного синтаксиса(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Скоробогатова, Е. А.Статья является рецензией на монографию Е. В. Палатовской "Сложное предложение в когнитивно-дискурсивном аспекте". В работе описана лингвистическая составляющая когнитивных процессов, связанных с порождением и восприятием сложного предложения в ходе продуцирования устного научно-профессионального монолога, не опирающегося на письменный текст. Методика, предложенная автором исследования, может быть детализирована и расширена, что позволит успешно применить ее при исследовании когнитивно-дискурсивных характеристик синтаксических единиц разной сложности в устном модусе дискурсов разных типов. Современная синтаксическая наука с появлением монографии Е. В. Палатовской обогатилась фундаментальной работой, автора которой отличают широкая филологическая эрудиция, грамматическое чутье, оригинальный подход к экспериментальному исследованию языкового материала и тонкая теоретическая интерпретация полученных данных. Стаття є рецензією на монографію Є. В. Палатовської "Складне речення в когнітивно-дискурсивному аспекті". У роботі описана лінгвістична складова когнітивних процесів, пов'язаних з породженням та сприйняттям складної пропозиції в ході продукування усного науково-професійного монологу, що не спирається на письмовий текст. Методика, запропонована автором дослідження, може бути деталізована та розширена, що дозволить успішно застосувати її при дослідженні когнітивно-дискурсивних характеристик синтаксичних одиниць різної складності в усному модусі дискурсів різних типів. Сучасна синтаксична наука з появою монографії Є. В. Палатовської збагатилася фундаментальною роботою, автора якої вирізняють широка філологічна ерудиція, граматичне чуття, оригінальний підхід до експериментального дослідження мовного матеріалу та тонка теоретична інтерпретація отриманих даних. The article is a review of the monograph by E. V. Palatovska "Complex sentence in the cognitive-discursive aspect". The paper describes the linguistic component of cognitive processes associated with generation and perception of a complex sentence during the production of an oral scientific and professional monologue that does not rely on a written text. The methodology proposed by the author of the study can be detailed and expanded, which will allow it to be successfully applied in the study of cognitive-discursive characteristics of syntactic units of varying complexity in the oral mode of discourses of different types. With the appearance of the monograph by E. V. Palatovska, modern syntactic science has been enriched with a fundamental work, the author of which is distinguished by wide philological erudition, grammatical flair, original approach to the experimental study of linguistic material and subtle theoretical interpretation of the data obtained.
- ДокументПРО СИНТАКСИЧНУ ПРИРОДУ ПАРЦЕЛЯЦІЇ І ПРИЄДНАННЯ В РОБОТІ С. І. ДОРОШЕНКА «ДО ПРОБЛЕМИ РОЗРІЗНЕННЯ ПОНЯТЬ ПРИЄДНАННЯ І ПАРЦЕЛЯЦІЯ» ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ЯК ПРИЙОМІВ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Скоробогатова, О.У статті досліджено парцеляцію поліпредикативних синтаксичних одиниць. Синтаксичні напрацювання С. І. Дорошенка мають й сьогодні проспективний характер. Учений не лише створив потужну теорію безсполучникового складного речення, яка стала вагомим внеском в українські граматичні студії другої половини ХХ століття, але й окреслив низку проблем, висунув гіпотези, які можуть бути підтверджені або спростовані лише в просторі синтаксичних здобутків початку ХХІ століття, бо потребують поєднання когнітивних та функційних підходів до синтаксичної будови мови. В роботі С. І. Дорошенка «До проблеми розрізнення понять приєднання і парцеляція» учений наголошує, що частина конструкцій, що мають приєднаний елемент, поєднують у собі «підрядність, закладену у зв’язках слів, і сурядність, маніфестовану сурядними сполучниками, які з’єднують не відкритий ряд членів речення, а частини, що мають ознаки речення: одна з частин, препозитивна, має предикат, друга (постпозитивна) — потенційно предикативна». The article examines the parcellation of polypredicative syntactic units. The syntactical developments of S. I. Doroshenko still have a prospective character today. The scientist not only created a powerful theory of the complex sentence without a conjunction, which became a significant contribution to Ukrainian grammar studies of the second half of the 20th century, but also outlined a number of problems, put forward hypotheses that can be confirmed or refuted only in the space of syntactic achievements of the beginning of the 21st century, because they require a combination cognitive and functional approaches to the syntactic structure of the language. In the work of S. I. Doroshenko "On the problem of distinguishing the concepts of attachment and parcellation", the scientist emphasizes that some of the constructions that have an attached element combine "the subordination embedded in the connections of words and the orderliness manifested by the orderly conjunctions, which with "connects not an open series of sentence members, but parts that have the features of a sentence: one of the parts, prepositive, has a predicate, the second (postpositive) is potentially predicative."
- ДокументПОЕТИКА ВІРШОВОГО ТЕКСТУ В ГРАМАТИЧНОМУ ВИМІРІ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Скоробогатова, О. О.У статті розглянуто сучасний стан граматичної поетики віршової мови. Проаналізовано причини дисбалансу в дослідженні лексичного і граматичного рівнів мови поезії. Відзначено граматикалізацію поетичної мови в ХХ–ХХІ століттях. Запропоновано вектори дослідницьких спрямувань у царині взаємодії граматики і поетики: поетична морфологія як підрозділ функційної граматики і морфологічна поетика як загальнофілологічна дисципліна, що вивчає грамеми та граматичні категорії у віршовому використанні, надаючи літературознавству доказову базу для вивчення тем, мотивів, інтертекстуальних зв’язків. Окреслено завдання вивчення імплікосфери граматичних категорій, що надасть можливість філологам прямувати від лінгвопоетики до лінгвістичної і літературознавчої креалогії. В статье рассмотрено современное состояние грамматической поэтики стихотворной речи. Проанализированы причины дисбаланса в исследовании лексического и грамматического уровней языка поэзии. Отмечается граматикализация поэтического языка в ХХ–ХХI веков. Предлагаются векторы исследовательского движения в плоскости взаимодействия грамматики и поэтики: поэтическая морфология как подраздел функциональной грамматики и морфологическая поэтика как общефилологическая дисциплина, изучающая граммемы и грамматические категории в поэтическом использовании, предоставляя литературоведению доказательную базу при изучении тем, мотивов, интертекстуальных связей. Ставится задача изучения импликосферы грамматических категорий, что определяет поворот исследований от лингвопоетики к лингвистической и литературоведческой креалогии. The article deals with the current state of grammatical poetics of poetic speech. The reasons for the disbalance in the study of lexical and grammatical levels of the language of poetry were analysed. The grammaticalization of poetic language in the XX–XXI centuries was pointed out. The vectors of research directions in the field of interaction of grammar and poetics are offered: poetic morphology as a subarea of the functional grammar and morphological poetics as a general philological discipline that studies grammemes and grammatical categories in the poetic use, providing the evidence basis for the research of themes, motives, intertextual relations to literature studies. The integrative signs of poetry determine the need of its structure integrative analysis. In the poetic text not only and not so much the specific grammatical meanings of units are important, but the total value generated in text interaction. These combined values arise not only in the syntactic unities of different types, but also beyond them — on the level of the poetic row, verse and text as a whole. Compositional criterion is added to paradigmatic and syntagmatic criteria of morphological units interaction. The task of studying of implicosphere of grammatical categories is set allowing philologists to go from linguopoetics to linguistic and literary crealogics. Creating of the general poetic morphology that would structurally meet the existing general language grammar becomes a realistic prospect of linguopoetical researches of the next decade.