357 результати
Результати пошуку
Зараз показано 1 - 10 з 357
- ДокументКОНФЛІКТ ДОЧКА / БАТЬКО В РОМАНІ СЕЙЄДА МОРТАЗА МОШФЕКА КАЗЕМІ «ЖАХЛИВИЙ ТЕГЕРАН»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Криворучко, С. К.У публікації проаналізовано конфлікт дочки та батька в романі іранського письменника І пол. ХХ ст. Сейєда Мортаза Мошфека Каземі "Жахливий Тегеран". Письменник розкриває конфлікт батьки / діти – батько / дочка як загальний для всієї спільноти Ірану. Для підкреслення загальності М.-М. Каземі створює в романі велику кількість родин, в яких є обставини, що стають підґрунтям для зіткнення інтересів батька та дочки. Майже в усій родинах ці обставини однакові: молода дівчина, яку батько планує «продати» як річ (віддати заміж), для того щоб розвивати свою кар’єру. The publication analyses the conflict between a daughter and a father in the novel "The Terrible Tehran" by the Iranian writer of the first half of the twentieth century Seyyed Mortaza Moshfeq Kazemi. The writer reveals the conflict between parents/children - father/daughter as common to the entire Iranian community. To emphasise the universality of M.-M. Kazemi creates a large number of families in the novel, in which there are circumstances, that lead to a clash of interests between father and daughter. In almost all of these families, these circumstances are the same: a young girl whom the father plans to "sell" like a thing (marry off) in order to develop his career.
- ДокументЦінність феномену «книги» (роман Роберта М. Зоннтаґа «Сканери»)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-09) Криворучко, С. К.паперової книги до її електронної версії. В статье рассмотрены ценностные ориентиры, отражающие субъективные восприятия индивида, который вынужден осуществлять коммуникацию на уровне различных социальных институтов. Феномен «книги» формируется вместе с... «Сканеров» Роберт М. Зоннтаґ изображает переход от бумажной книги к ее электронной версии. The article deals with values that reflect subjective perceptions of an individual, who is forced to communicate at the level of various social institutions
- ДокументІДІОСТИЛЬ ІРВІНА УЕЛША: СПЕЦИФІКА ПОЕТИКИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Криворучко, С. К.У публікації проаналізовано специфіку поетики Ірвіна Уелша. У романі “Filth” І. Уелш використовує нецензурні слова в художній тканині твору, які є певною ознакою його ідіостилю. Письменник вводить нецензурні слова в твір, щоб окреслити хворобливе свідоме і підсвідоме героя, який працює в поліції. Досліджено психологію мови Робертсона в залученні нецензурних слів, які розподілено за лексичним принципом на синтаксичні синтагми (стимул, реакція, звʼязок стимула та реакції). Проінтерпретовано звʼязки між словами з точки зору індивідуальної памʼяті та сприйняття Робертсона. Встановлено нюанси у спілкуванні Робертсона з оточуючими, що дозволило визначити характер комунікації як неможливий. Виокремлення текстових асоціативних полів дозволило глибше відчути емоційність мови І. Уелша. The publication analyzes the specifics of Irwin Welsh's poetics. In the novel "Filth" I. Welsh uses obscene words in the artistic fabric of the work, which are a certain sign of its idiostyle. The writer introduces obscene words into the work to outline the painful conscious and subconscious of the hero who works in the police. The psychology of Robertson's language in engagement is studied obscene words, which are divided according to the lexical principle into syntactic syntagms (stimulus, reaction, connection between stimulus and reaction). Interpreted connections between words from the point of view of Robertson's individual memory and perception. The nuances of Robertson's communication with those around him were established, which made it possible to determine the nature of communication as impossible. Highlighting textual associative fields made it possible to feel more deeply emotionality of the language of I. Welsh.
- ДокументСтрах смерті в оповіданні Ді Ань «Коли ж моя черга?»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-03-19) Криворучко, С. К.У статті проаналізовано, що Ді Ань намагається пояснити, чому людина боїться помирати: це просто звичка жити, страх щось змінити, та опинитись в незнайомому місці та оточенні. Письменниця в оповіданні зображує енергійні потоки, відчуття, потойбічні виміри, які відкриваються не кожному, намагається відродити екоцентричні позиції, від яких відсторонилася людина в ХХ ст., показати трансцендентну взаємозалежність реального та потойбічного. В статье проанализировано, что Ди Ань пытается объяснить, почему человек боится умирать: это просто привычка жить, страх что-то изменить, и оказаться в незнакомом месте и окружении. Писательница в рассказе изображает энергитические потоки, ощущение, потусторонние измерения, которые открываются не каждому, пытается возродить экоцентрические позиции, от которых отстранился человек в ХХ в., показать трансцендентную взаимозависимость реального и потустороннего. The article analyzes that Di An tries to explain why a person is afraid to die: it is just a habit of living, fear of changing something, and being in an unfamiliar place and environment. Writer in The story depicts energetic flows, feelings, otherworldly dimensions, which are not open to everyone, tries to revive the ecocentric positions from which man deviated in the twentieth century, to show the transcendent interdependence of real and otherworldly.
- ДокументМетафоричність у романі Мо Яня 莫言 «Великі груди, широкі сідниці» 丰乳肥臀(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-03-20) Криворучко, С. К.китайської культури, свідомості, ментальності. Автор статьи отмечает, что роман «Большая грудь, широкие ягодицы» даже в названии с помощью метафоры - материнство - открывает поэтикальный пласт телесности, который освещает нюансы общечеловеческих ценностей
- Документ«НЕСТАЧА» ТА «БАЖАННЯ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Криворучко, С. К.Психоаналітична критика ґрунтується на використанні психоаналітичних технік в аналізі художніх творів. За Ж. Лаканом, "несвідоме" - це не хаос слів, а впорядкована система, така ж складна, як і структура мови. Я приходжу до висновку, що несвідоме людини має структуру мови: синтаксис, лексику, морфеми (гендерні відмінності). Метою дослідження є виявлення механізмів "нестачі" і "бажання", щоб потім можна було проаналізувати інші художні твори, щоб краще зрозуміти підсвідомість конкретного героя і підсвідомість загалом. "Бажання", на мою думку, - це ідея реалізації "чогось" між волею індивіда та його вибором. "Відсутність" - це ідея відсутності "чогось", що не дозволяє перейти від волі індивіда до його вибору. Терміни "бажання" і "нестача" можна пояснити за допомогою лінгвістичних методів аналізу. На мою думку, "бажання" і "нестача" відрізняються "переходом". У "бажанні" "перехід" можливий (між волею і вибором), у "нестачі" "перехід" неможливий. "Дія" як рух до виконання "бажання" або "нестачі" є спільною для обох. Psychoanalytic criticism is based on the use of psychoanalytic techniques in the analysis of works of fiction. According to J. Lacan, the «unconscious» is not a chaos of words, but an ordered system as complex like the structure of language. I conclude that the unconscious of person has the structure of language: syntax, vocabulary, morphemes (gender differences). The aim of the study is to identify the mechanisms of «lack» and «desire», so that it is then possible to analyze other works of art to better understand the subconscious of a particular hero and the subconscious in general. «Desire», in my opinion, is the idea of realizing «something» between the will of the individual and his choice. «Lack» is the idea of the lack of «something», which does not allow to move from the will of the individual to his choice. The terms «desire» and «lack» can be explained by linguistic methods of analysis. In my opinion, «desire» and «lack» differ by «transition». In «desire» «transition» is possible (between will and choice), in «lack» «transition» is impossible. «Action» as a movement to fulfill a «desire» or «lack» is common to both.
- ДокументМ. П. Булгаков: «вистраждане» «із стола»(Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019) Криворучко, С. К.- пробелы в понимании нарративов, выяснения глубинной мифопоэтического пласта. Целью рецензии является привлечь внимание к монографии украинского исследователя Н. С. Алексеевой «Роман" Мастер и Маргарита "М. Булгакова в литературном контексте ХХ века... міфопоетичного пласту. Метою рецензії є привернути увагу до монографії української дослідниці Н. С. Алексєєвої «Роман “Майстер і Маргарита” М. Булгакова в літературному контексті ХХ століття (художній синтез, наративні стратегії, міфопоетика), в якій
- ДокументПроблеми методології музичного сприймання учнів(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017-04-21) Криворучко, А. В.раскрывает новый методологический подход к проблеме музыкального восприятия учащихся общеобразовательных школ. The article based on the analysis of the leading concepts of modern music science reveals a new methodological approach to the problem of musical
- ДокументКОНЦЕПТ «СВОБОДА» У ФІЛЬМІ «ЗАБОРОНЕНИЙ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-06) Криворучко, С. К.Поняття "свобода" відображає духовні орієнтири Західної Європи. Суспільний устрій Європейського Союзу сформувався на цій території після 2000 року. Україна може зберегти власну мовну ідентичність лише в умовах протесту і спротиву несправедливій дискримінації, яка нав'язала статус "меншовартості": у важких і кривавих кроках до свободи. Необхідно продемонструвати світові ті давні історичні реалії, які стали причиною кровопролиття у 21 столітті. Концепт "Свобода" є наскрізним у фільмі "Заборонений" (2019) Романа Бровка, художня тканина якого включає біографічну версію українського поета Василя Стуса. "Свобода" стала знаком для ментального сприйняття українського інтелектуала та мотивом опору соціальній системі 2-ї половини 20 століття, яка пригнічувала людину лише за приналежність до української етнокультурної спільноти. Герой фільму - Василь Стус - розвивається через динаміку концепцій: від "Неволі" до "Свободи" в "Небезпеці". Картину світу у фільмі створюють обставини "Неволі", "Небезпеки" та прагнення героя мати "Свободу". Концепт "Свобода" представлений бажанням героя розмовляти українською мовою, можливістю займатися творчістю - писати вірші, мати українську етнічну ідентичність, мати українську історичну пам'ять. Війна в Україні 2022-2023 років - це закономірний процес, який назрівав століттями. Прагнення українського народу бути вільним, розмовляти "своєю" мовою і створювати нею літературні зразки, які увійшли до світової скарбниці, збереглося завдяки нашим найкращим патріотам-письменникам (В. Стус, Є. Сверстюк, М. Хвильовий). Їхнє існування стало знаком "Свободи", за яку заплачено життям. The concept of “freedom” reflects the spiritual orientations of Western Europe. The social system of the European Union emerged on that territory after 2000. Ukraine can preserve its own linguistic identity only in conditions of protest and resistance to unfair discrimination, which has imposed the status of “inferiority”: in difficult and bloody steps towards freedom. It is necessary to demonstrate to the world those ancient historical realities that have become the cause of bloodshed in the 21st century. The concept of “Freedom” is pervasive in the film Forbidden (2019) by Roman Brovko, whose artistic fabric includes a biofiction version of the Ukrainian poet Vasyl Stus. “Freedom” became a sign for the mental perception of the Ukrainian intellectual and a motive for resistance to the social system of the 2-nd half of the 20th century, which oppressed an individual only by belonging to the Ukrainian ethnic and cultural comunity. The hero of the film – Vasyl Stus – develops through the dynamics of concepts: from “Lack of Freedom” to “Freedom” in “Danger”. The picture of the world in the film is created by the circumstances of “Lack of Freedom”, “Danger” and the hero`s mood to have “Freedom”. The concept of “Freedom” is represented by the hero's desire to speak the Ukrainian language, the opportunity to engage in creativity – to write poems, to have a Ukrainian ethnic identity, to have Ukrainian historical memory. The war in Ukraine in 2022–2023 is a natural process that has been brewing for centuries. The desire of the Ukrainian people to be free, to speak their “own” language and create literary examples with it, which are included in the world treasury, was preserved thanks to our best patriots-writers (V. Stus, E. Sverstyuk, M. Khvylovy). Their existence became a sign of “Freedom”, which was paid for with life.
- Документ"Подзвони мені…" (Спогади про Л. Г. Фрізмана)(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства, 2019) Криворучко, С. К.У спогадах йдеться про майже побутові епізоди життя видатного українського літературознавця Леоніда Генріховича Фрізмана (1935–2018), який створив Харківську наукову школу дослідників російської літератури та літературної критики. Наука була майже провідною іпостассю життя Л.Г. Фрізмана. Під його науковим керівництвом захищено понад 50 кандидатських та 3 докторських дисертацій. Однак найголовнішим у його житті було те, що він був хорошою людиною. В воспоминаниях речь идет о почти бытовых эпизодах жизни выдающегося украинского литературоведа Леонида Генриховича Фризман (1935-2018), который создал Харьковскую научную школу исследователей русской литературы и литературной критики. Наука была почти ведущей, если не ведущей, ипостасью жизни Л. Г. Фризмана. Под его научным руководством защищено более 50 кандидатских и 3 докторских диссертаций. Однако главным в его жизни было то, что он был хорошим человеком. In memoirs, attention is drawn to almost everyday episodes of the life of an outstanding literary critic Leonid Henrikhovych Frizman (1935–2018), who created Kharkiv scientific school of the researchers of Russian literature and litery criticism. Science was the leading hypostasis of L. H. Frizman’s life. More than 50 candidate and 3 doctoral dissertations were defended under his scientific supervision. However, the most important thing in his life was that he was a good person.