Вигуки як дискурсивні слова в аспекті лінгвоаксіології: постановка проблеми

dc.contributor.authorЯковлева, Т. В.
dc.date.accessioned2023-05-09T16:32:08Z
dc.date.available2023-05-09T16:32:08Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractУ статті здійснено спробу узагальнити систему поглядів мовознавців на проблематику визначення статусу вигуку як частини мови, що й дотепер не має однозначного трактування. Розглянуто комунікативно-прагматичні особливості інтер’єктивів як засобів вербалізації емоцій. Виявлено проблеми семантичної класифікації первинних вигуків, аргументовано належність досліджуваних одиниць до дискурсивних слів. Окреслено їхні функції: емоційна, оцінна, сигнальна, підсилювальна, спонукальна. Установлено, що вигуки здатні виражати емоції, оцінку, волевиявлення, не називаючи їх, тобто брати участь у моделюванні оцінної тональності висловлювання. The article describes the peculiarities of the use of interjections that belong to discourse words as a productive model of realization of the estimation function. The relevance of the study is the comprehensive analysis of interjections as a discourse word in the aspect of linguoaxiology. The purpose of the article is to clarify the role and the place of interjection in the system of speech parts, its pragmatic significance as a discourse word from the perspective of axiological pragmalinguistics. The tasks of the article are: 1) to summarize the experience of studying the linguistic status of interjections of the Ukrainian language; 2) to deepen the idea of the place of interjection in the aspect of communicative linguistics and linguoaxiology; 3) to outline the functions of the studied units. Interjections have a special place in the system of speech parts. They do not perform nominative function, however, they are able to express will, emotions and feelings without naming them. Moreover, they perform special functions, combining semantics and pragmatics, such as emotional, evaluative, signaling, amplifying, encouraging. They also serve to express positive or negative emotions which allows for a more complete analysis of the speaker’s attitude to reality, the content of what is said and the addressee. Therefore, intonation and the communicative situation require significant attention of researchers when identifying the emotional meaning of interjections. On the basis of the study, it was found that interjection is characterized by intra-verbal antonymy, which means the polarization of the meaning of the same word.
dc.identifier.citationЯковлева Т. В. Вигуки як дискурсивні слова в аспекті лінгвоаксіології: постановка проблеми / Т. В. Яковлева // Лінгвістичні дослідження. – Харків, 2022. – Вип. 57. – С. 55–64.
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/11152
dc.language.isouk
dc.publisherХарківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
dc.subjectвигук
dc.subjectдискурсивне слово
dc.subjectпрагматична наповненість
dc.subjectоцінна функція
dc.subjectinterjection
dc.subjectdiscourse word
dc.subjectpragmatic content
dc.subjectevaluative function
dc.titleВигуки як дискурсивні слова в аспекті лінгвоаксіології: постановка проблеми
dc.title.alternativeInterjections as Discourse Words in the Aspect of Linguoaxiology: Statement of the Problem
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Завантаження...
Зображення мініатюри
Назва:
znpkhnpu_lingv_2022_57_7.pdf
Розмір:
145.44 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Завантаження...
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: