Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3288
Назва: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1900–1917)
Інші назви: ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ НАДДНЕПРЯНСКОЙ УКРАИНЫ (1900-1917)
TRENDS OF THE DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION OF DNIEPER UKRAINE (1900–1917)
Автори: Калініченко, Т. М.
Калиниченко, Т. Н.
Kalinichenko, Т.
Ключові слова: Наддніпрянська Україна
вищі жіночі курси
Російська імперія
вища освіта
інститути
університети
Надднепрянская Украина
высшие женские курсы
Российская империя
высшее образование
институты
университеты
Naddnipryansk Ukraine
higher female courses
the Russian Empire
higher education
institutes
universities
Дата публікації: 2018
Видавництво: "Научен хронограф" ЕООД
Бібліографічний опис: Калініченко Т. М. Тенденції розвитку вищої освіти Наддніпрянської Украіни (1900–1917) / Т. М. Калініченко // Хуманитарни Балкански изследвания. – 2018. – № 1. – С. 43–46
Короткий огляд (реферат): Період 1900–1917 рр. на території Наддніпрянської України, що підпорядковувалася у визначених хронологічних межах Російській імперії, характеризується суттєвими змінами у галузі вищої освіти. Це зумовлено низкою суспільно-політичних, соціально-економічних і освітніх чинників (недосконалість університетського статуту 1884 року; наявність значної кількості урядових розпоряджень і постанов, які обмежували або скасовували його основні положення; завершення промислового перевороту й перехід до індустріального суспільства, які наклали відбиток на економічний і соціокультурний розвиток Наддніпрянської України; сплеск революційного руху й поширення студентських виступів; прагнення науково-педагогічної громадськості й студентства до демократизації організаційно-управлінської структури й освітнього процесу у закладах вищої освіти). Названі чинники зумовили реформи в системі вищої освіти, ініціаторами яких виступала не лише держава, але й громадськість. Не дивлячись на спроби державних інституцій зберегти засадничі положення реакційного університетського статуту 1884 р., вдаючись до незначних поступок у напрямі управління закладами вищої освіти, організації викладання, облаштування побуту студентів, кадрової політики тощо, система вищої освіти Наддніпрянської України зазнала суттєвих змін. За підтримки приватних благодійників і громадських організацій, а також активної розбудови з боку держави спеціальних вищих навальних закладів на початок 1917 року в Наддніпрянській Україні функціонувало 25 вищих навчальних закладів, зокрема: три університети (у Харкові, Києві, Одесі); Вищі жіночі медичні заклади (у Харкові, Києві, Одесі); п’ять інститутів технічного спрямування (Харківський технологічний, Київський політехнічний, Катеринославський гірничий та приватний політехнічний інститути, Харківський жіночий політехнічний інститут); Київський і Харківський комерційні інститути; консерваторії в Києві та Одесі; чотири різнопрофільні інститути (Ветеринарний, Сільського господарства, Лісництва в Харкові, Ніжинський історико-філологічний інститут, приватний Новоросійський вищий міжнародний інститут в Одесі) ; шість Вищих жіночих курсів (Київські, Одеські, Харківські, Катеринославські, а також Київські приватні загальноосвітні вечірні курси, Київський жіночий Фребелівський інститут). Период 1900-1917 гг. на территории Надднепрянской Украины, которая подчинялась в определенных хронологических рамках Российской империи, характеризуется существенными изменениями в области высшего образования. Это обусловлено рядом общественно-политических, социально-экономических и образовательных факторов (несовершенство университетского устава 1884, наличие значительного количества правительственных распоряжений и постановлений, которые ограничивали или отменяли его основные положения; завершение промышленного переворота и переход к индустриальному обществу, которые наложили отпечаток на экономическое и социокультурное развитие Надднепрянской Украины; всплеск революционного движения и по-расширение студенческих выступлений, стремление научно-педагогической общественности и студенчества к демократизации организационно-управленческой структуры и образовательного процесса в учреждениях высшего образования). Названные факторы обусловили реформы в системе высшего образования, инициаторами которых выступала не только государство, но и общественность. Не смотря на попытки государственных институтов сохранить основные положения реакционного университетского устава 1884, прибегая к незначительным уступкам в направлении управления вузами, организации преподавания, обустройства быта студентов, кадровой политики и т.д., система высшего образования Надднепрянской Украины претерпела существенные изменения . При поддержке частных благотворителей и общественных организаций, а также активного развития со стороны государства специальных высших стремительных заведений на начало 1917 года в Надднепрянской Украине функционировало 25 высших учебных заведений, в частности: три университета (в Харькове, Киеве, Одессе). Высшие женские медицинские учреждения (в Харькове, Киеве, Одессе) пять институтов технического направления (Харьковский технологический, Киевский политехнический, Екатеринославский горный и частный политехнический институты, Харьковский женский политехнический институт) Киевский и Харьковский коммерческие институты; консерватории в Киеве и Одессе; четыре разнопрофильные институты (Ветеринарный, Сельского хозяйства, Лесничества в Харькове, Нежинский историко-филологический институт, частный Новороссийский высший международный институт в Одессе), шесть Высших женских курсов (Киевские, Одесские, Харьковские, Екатеринославские, а также Киевские частные общеобразовательные вечерние курсы, Киевский женский Фребелевский институт). The period of 1900–1917 оn the territory of Dnieper Ukraine, which was subordinated to the Russian Empire in defined chronological boundaries, is characterized by significant changes in the field of higher education. This is due to a number of socio-political, socio-economic and educational factors (the imperfection of the university statute of 1884; the existence of a large number of government orders and resolutions that restricted or abolished its main provisions; the end of the industrial takeover and the transition to an industrial society, which had an imprint on the economic and the socio-cultural development of Dnieper Ukraine; the splash of the revolutionary movement and the spread of student performances; the aspiration of scientific and educational society and student community to the democratization of organizational and management structure and educational process in higher education). The named factors led to reforms in the system of higher education, initiated by not only the state, but also the society. Despite the attempts of state institutions to maintain the basic provisions of the reactionary university statute of 1884, taking minor actions in the direction of the management of institutions of higher education, eaching organization, the arrangement of the life of students, personnel policy, etc., the system of higher education of Dnieper Ukraine has suffered significant changes. With the support of private philanthropists and non-governmental organizations, as well as the active development from the side of the state of special institutions of higher education, at the beginning of 1917 in Dnieper Ukraine there were 25 higher educational establishments, in particular: three universities (in Kharkiv, Kiev, Odessa); Higher Female Medical Institutions (in Kharkiv, Kiev, Odessa); five institutes of technical direction (Kharkiv Technological University, Kyiv Polytechnic, Ekaterinoslav Mining Institute and Private Polytechnic Institute, Kharkiv Women’s Polytechnic Institute); Kiev and Kharkiv Commercial Institutes; conservatory in Kiev and Odessa; four diverse institutes with diverse profiles (Veterinary, Agriculture and Forestry in Kharkiv, Nizhyn Institute of History and Philology, Private Novorossiysk Higher International Institute in Odessa); six Higher Women’s Courses (Kyiv Odesa, Kharkiv, Katerynoslavsk, as well as Kyiv Private Secondary Evening Courses, Kiev Women’s Fribel. Institute).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3288
ISSN: 2603-4859
Розташовується у зібраннях:Кафедра романської філології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Калініченко-Стаття-Болгарія.pdf864.67 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.