Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Постійний URI для цього зібрання
Перегляд
Перегляд Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди за Тема "choral arrangement"
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументSPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Vasilyeva, O.; Sokolova, A.The purpose of the article is to determine the specifics of teaching conducting and choral discipline in the process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on «Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education. Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера. У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами. Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти. Цель статьи заключается в выявлении специфики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в процессе профессиональной подготовке будущих учителей музыкального искусства, учитывая основные направления вокально-хоровой работы учителя музыкального искусства: хоровое пение как вид коллективной музыкальной деятельности на уроках музыки и управления школьными хорами, вокальными ансамблями во внеурочное время. Методология. Методологическую основу исследования составляют системно-деятельностный, культурологический, праксеологический, аксиологический подходы и философский, терминологический, когнитивный принципы. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), эмпирические, прогностические методы исследования. Научная новизна. В исследовании охарактеризованы особенности преподавания таких основных дисциплины дирижерско-хорового цикла, как «Хоровое дирижирование», «Хоровая аранжировка», «Хороведение», «Хоровой класс» и «Практикум работы с хором». Раскрыты цели предмета «Хоровое дирижирование», которая заключается в предоставлении будущему учителю музыкального искусства как руководителю детского школьного хора базовой дирижерской подготовки. Определены основные задачи дисциплины: овладение дирижерско-хоровыми знаниями, развитие профессиональных способностей, формирования умений учителя-хормейстера. В результате исследования раскрыта специфика содержания курса «Хоровая аранжировка», который следует сосредоточить на овладении навыками создания партитур для детских хоров разных возрастных категорий: начинающих детских хоровых коллективов, развитых хоровых детских коллективов, хоров старшеклассников (Однородных, неполных смешанных). Оценена роль курса «Хоровой класс», в процессе которого студенты на основе полученных знаний по музыкально-теоретическим и вокально-хоровым дисциплинам совершенствуют профессиональные навыки, необходимые для будущей практической деятельности учителя музыкального искусства. доказана необходимость введение в структуру подготовки учителя музыкального искусства курса «Практикум работы с хором», где соискатели на практике усваивают умение работы со школьным хором. Определена роль руководителя хорового класса и преподавателя хорового дирижирования в подготовке к эффективной работе с хором. Рассмотрен круг тем предмета «Хороведение», которые должны охватывать исторические аспекты отечественной и зарубежной теории и практики вокально-хоровой работы с детьми, освещать основные направления детского хорового исполнительства и творчества, знакомить с особенностями развития голосового аппарата детей разного возраста, предоставлять знания по охране детского голоса, проявлять специфику вокально-хоровой работы с детскими хоровыми коллективами. Выводы. В ходе исследования установлено, что методика преподавания дирижерско хоровых дисциплин имеет специфические особенности и обусловлена содержанием практической деятельности педагога-музыканта в общеобразовательных учреждениях среднего образования.
- ДокументЗасоби діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін («Хорове аранжування»)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Мартиненко, І. І.У статті висвітлюються питання засобів діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором визначено поняття «діагностика» як системи точного визначення результатів дидактичного процесу, виокремлені основні види контролю у вищій школі. У дослідженні проаналізовано основні форми, методи та педагогічні умови якісного функціонування діагностики навчальних успіхів студентів факультету мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором охарактеризовані методи контролю як способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів і педагогічної роботи викладачів. У дослідженні визначено місце творчої дисципліни «хорове аранжування» в системі підготовки висококваліфікованого вчителя музичного мистецтва загальноосвітньої школи, який володіє практичними навичками перекладення хорових, сольних, народних творів для різноманітних складів хору, ознайомлення з основними теоретичними положеннями, принципами і засобами аранжування, оволодіння прийомами перекладення музичних творів для хорових колективів певного складу та рівня виконавської майстерності. В статье освещаются вопросы средств диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором определено понятие «диагностика» как системы точного определения результатов дидактического процесса, выделены основные виды контроля в высшей школе. В исследовании проанализированы основные формы, методы и педагогические условия качественного функционирования диагностики учебных успехов студентов факультета искусств по дирижерско-хоровым дисциплинам, в частности по дисциплине «хоровая аранжировка». Автором охарактеризованы методы контроля как способы, с помощью которых определяется результативность учебно-познавательной деятельности студентов и педагогической работы преподавателей. В исследовании определено место творческой дисциплины «хоровая аранжировка» в системе подготовки высококвалифицированного учителя музыкального искусства общеобразовательной школы, который обладает навыками переложения хоровых, сольных, народных произведений для различных составов хора, ознакомлен с основными теоретическими положениями, принципами и средствами аранжировки, владеет приемами переложение музыкальных произведений для хоровых коллективов определенного состава и уровня исполнительского мастерства. Object. The article covers the issues of diagnostics of academic success of students of the Faculty of Arts in conducting and choral disciplines, in particular in the discipline of «Choral Arrangement». Methods. The study used a set of methods: analysis, synthesis, generalization, classification, comparative, prognostic, which highlighted the problems of diagnosing the success of students of arts faculties in conducting and choral disciplines (including choral arrangement), means and forms of its implementation. Results. Diagnostics is an integral part of the educational process. Thanks to it, the quality of achievement of the set purpose is defined. Without diagnostic, it is impossible to effectively manage the didactic process. The need to consider the problems of organization, structure and content of diagnostics is due to the radical changes taking place in the national higher school: introduction into practice of state standards and credit-modular system of organization of educational process. The author defines the concept of «diagnostics» as a system of accurate determination of the results of the didactic process, highlights the main types of control in higher education. The study analyzes the main forms, methods and pedagogical conditions for the quality of the diagnosis of academic success of students of the Art Faculty in conducting and choral disciplines, especially in «Choral Arrangement». Conclusions. The author describes the methods of control as ways by which the effectiveness of educational and cognitive students` activities and teachers` pedagogical work is determined. The study identifies the place of educational creative discipline «Choral Arrangement» in the system of training a professional music teacher of the school, who has practical skills in translating choral, solo, folk works for different choirs, is familiar with the basic theoretical principles, has principles and means of translating musical works for choirs. a certain composition and level of performance.