Перегляд за Автор "Юрьева, Ж. А."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАНТРОПОНИМ ТОЛСТОЙ В ЛИРИКЕ БОРИСА ЧИЧИБАБИНА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Юрьева, Ж. А.Появление многочисленных научных исследований позволяет говорить о том, что интерес языковедов к проблеме употребления собственных имен в структуре художественного текста постоянно растет. Исследование соединений антропонимов в творчестве поэта является одним из актуальных аспектов изучения онимосферы поэтического идиостиля. Онимы, которые использует Борис Алексеевич Чичибабин, формируют онимосферу его поэзии, особое пространство, которое определяет интерес автора к тем или иным лицам и топосам. Целью статьи является характеристика соединений, которые состоят из имени Толстой и других антропонимов в лирике Чичибабина. Материалом для статьи послужили фрагменты стихотворений из книги «Собрание стихотворений». Анализ фрагментов стихотворений Бориса Алексеевича Чичибабина, в которых мы встречаем соединение имени Толстого с другими антропонимами, показал, что поэт обычно соединяет имена известных исторических личностей, выделяя каждый раз конкретную черту или какое-то из характерных качеств личностей: самопожертвование ради Истины, служение человечеству, гуманизм, свободу, нравственность, любовь, милосердие, смирение, простоту, правдивость и художественность их творчества. Все эти черты, по представлению Бориса Алексеевича Чичибабина, как показывает анализ, присущи Льву Николаевичу Толстому и аккумулированы в ониме. Антропонимы − имена писателей, поэтов, исторических и государственных деятелей – называют в соединении с именем Толстого тех, кто является для Чичибабина яркой личностью, близкой по духу и по взглядам на жизнь и предназначение человека, появление каждого из имен рядом с именем Толстого значимо и неслучайно. Антропоним, называющий Льва Николаевича Толстого, в лирике Бориса Алексеевича Чичибабина представлен тремя структурносемантическими моделями: одночленной − фамилия (Толстой); двухчленными – имя и фамилия (Лев Толстой), имя и отчество (Лев Николаич). Перспективу дальнейших исследований видим в изучении особенностей функционирования литературных онимов в лирике Бориса Алексеевича Чичибабина. Поява численних наукових досліджень дозволяє говорити про те, що зацікавлення мовознавців проблемою вживання власних назв у структурі художнього тексту постійно збільшується. Дослідження сполучень антропонімів у творчості поета є одним з актуальних аспектів вивчення онімосфери поетичного ідіостилю. Оніми, які використовує Борис Олексійович Чичибабін, формують онімосферу його поезії, особливий простір, що визначає зацікавлення автора тими чи іншими певними особами і топосами. Метою статті є характеристика сполучень, що складаються з імені Толстой та інших антропонімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна. Матеріалом для статті послужили фрагменти віршів із книги «Збірка віршів». Аналіз фрагментів віршів Чичибабіна, в яких ми зустрічаємо сполучення імені Толстого з іншими антропонімами, показав, що поет зазвичай об'єднує імена відомих історичних особистостей, підкреслюючи кожен раз певну рису або якусь із характерних якостей особистостей: самопожертву заради Істини, служіння людству, гуманізм, свободу, моральність, любов, милосердя, лагідність, простоту, чесність і художність їх творчості. Всі ці риси, за розумінням Бориса Олексійовича Чичибабіна, як показує аналіз, властиві Льву Миколайовичу Толстому і акумульовані в онімі. Антропоніми − імена письменників, поетів, історичних і державних діячів − називають у сполученні з ім'ям Толстого тих, хто є для Чичибабіна яскравою особистістю, близькою по духу і за поглядами на життя і призначення людини, поява кожного з імен поруч з ім'ям Толстого значна і невипадкова. Антропонім, який називає Льва Миколайовича Толстого, в ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна представлений трьома структурно-семантичними моделями: одночленними − прізвище (Толстой); двухчленними − ім'я та прізвище (Лев Толстой), ім'я та по батькові (Лев Николаич). Перспективу подальших досліджень убачаємо у вивченні особливостей функціонування літературних онімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна. The appearance of numerous scientific studies suggests that the interest of linguists in the problem of using proper names in the structure of a literary text is constantly growing. The study of the combinations of anthroponyms in the poet's work is one of the urgent aspects of the study of the onymosphere of poetic idiostyle. The onyms used by Boris Alekseevich Chichibabin form the onimosphere of his poetry, a special space that determines the author’s interest in certain individuals and toposes. The goal of the article is to characterize combinations consisting of the name Tolstoy and other anthroponyms in Boris Alekseevich Chichibabin’s verses. For our study as a material we used fragments of poetic texts from the book "Collection of Verses." The analysis of fragments of Boris Alekseevich Chichibabin’s verses in which we meet the connection of the name of Tolstoy with other anthroponyms showed that the poet usually connects the names of famous historical figures, highlighting each time a particular feature or one of the characteristic qualities of personalities: self-sacrifice for the sake of Truth, service to humanity, humanism, freedom, morality, love, mercy, humility, simplicity, truthfulness and artistry of their work. According to the presentation of Boris Alekseevich Chichibabin, all these features, as the analysis shows, are inherent in Leo Tolstoy and are accumulated in the onym. Anthroponyms, the names of writers, poets, historical persons and statesmen call in combination with the name of Tolstoy those who are a bright personality for Boris Alekseevich Chichibabin, close in spirit and outlook on the life and goal of a person, the appearance of each name next to the name of Tolstoy is significant and not accidental. The anthroponym, who calls Leo Nikolayevich Tolstoy, in the lyrics of Boris Alekseevich Chichibabin is represented by three structural and semantic models: one-membered − surname (Tolstoy); two-membered − name and surname (Lev Tolstoy), name and patronymic (Lev Nikolaich). The prospect of further research can be seen in the study of functioning features of literary onyms in the lyrics of Boris Alekseevich Chichibabin.
- ДокументИстория изучения индивидуального стиля писателя и современные направления в лингвистике(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016) Юрьева, Ж. А.В статье рассматриваются вопросы изучения индивидуального стиля писателя и современные направления в лингвистике. Предлагаются научные разработки с использованием новейших функционально-коммуникативных, лингво-прагматичных, когнитивных и других подходов к явлениям языка. У статті розглядаються питання вивчення індивідуального стилю письменника і сучасні напрямки в лінгвістиці. Пропонуються наукові розробки з використанням новітніх функціонально-комунікативних, лінгво-прагматичних, когнітивних та інших підходів до явищ мови. In the article problems of studying the writer individual style and modern directions in linguistics are considered. Scientific developments are proposed using the latest functional-communicative, linguistic-pragmatic, cognitive and other approaches to the phenomena of language.
- ДокументСпособ аргументации в конфликтной ситуации на материале поэмы «Мертвые души» Н. В. Гоголя(Київський національний університет імені Т. Шевченка, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017) Юрьева, Ж. А.Статья посвящена коммуникативному анализу конфликтной ситуации на материале поэмы «Мертвые души» Н. В. Гоголя. Выделяются этапы конфликтной ситуации и особенности трансформации отдельных признаков данного дискурса: изменение стилевой окраски лексического состава реплик, движение общего интонационного контура, перемена обращения собеседников друг к другу с «вы» на «ты», изменение модальности в формулировках исходного тезиса. Способ аргументации влияет на выбор языковых средств в конфликтной ситуации следующим образом: происходит трансформация и контоминация фразеологических оборотов, наряду с нейтральной лексикой употребляются просторечные слова и выражения, используются противопоставления, интеръективные фразеологические единицы и риторические вопросы, актуализируются вторичные значения логических единиц. Происходит поочередная смена языковых и неязыковых факторов: комплимент, аргументация, внутренняя речь героя, аппеляция к чувству стыда и верованиям, неязыковое и языковое подкрепление эмоций, логический аргумент. Стаття присвячена комунікативному аналізу конфліктної ситуації на матеріалі поеми «Мертві душі» М. В. Гоголя. Виділяються етапи конфліктної ситуації і особливості трансформації окремих ознак даного дискурсу: зміна стильової забарвленості лексичного складу реплік, рух загального інтонаційного контуру, зміна звернення співрозмовників один до одного з «ви» на «ти», зміна модальності в формулюваннях вихідної тези. Спосіб аргументації впливає на вибір мовних засобів в конфліктній ситуації наступним чином: відбувається трансформація і контомінація фразеологічних зворотів, поряд з нейтральною лексикою вживаються просторічні слова і вирази, використовуються протиставлення, інтер'єктивні фразеологічні одиниці і риторичні питання, актуалізуються вторинні значення логічних одиниць. Відбувається послідовна зміна мовних і немовних факторів: комплімент, аргументація, внутрішня мова героя, апеляція до почуття сорому і віруванням, немовне і мовне підкріплення емоцій, логічний аргумент. The article is devoted to the communicative analysis of the conflict situation on the material of the poem “Dead Souls” by N. V. Gogol. The stages of a conflict situation and features of the transformation of individual features of a given discourse are distinguished: a change in the stylistic coloring of the lexical composition of the replicas, a movement of the general intonation contour, a change in the interlocutors' address to each other from “you” to “you”, a change in modality in the wording of the initial thesis. The way of arguing influences the choice of linguistic means in a conflict situation as follows: transformation and phraseomical turnovers occur, along with neutral vocabulary, colloquial words and expressions are used, oppositions, interjective phraseological units and rhetorical questions are used, the secondary meanings of logical units are updated. There is a sequential change of linguistic and non-linguistic factors: a compliment, argumentation, the inner speech of the hero, an appeal to the sense of shame and beliefs, non-linguistic and linguistic reinforcement of emotions, a logical argument.
- ДокументЯЗЫКОВЫЕ СИГНАЛЫ РАЗВИТИЯ КОНФЛИКТНОЙ СИТУАЦИИ В «ПОВЕСТИ О ТОМ, КАК ПОССОРИЛСЯ ИВАН ИВАНОВИЧ С ИВАНОМ НИКИФОРОВИЧЕМ» Н. В. ГОГОЛЯ(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Юрьева, Ж. А.Анализируются языковые средства в конфликтной ситуации в «Повести о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем» Н. В. Гоголя. В конфликтной ситуации выделяются языковые единицы, которые можно рассматривать как сигналы развития конфликта. К ним относятся слова, фразеологические единицы, фразеосхемы, сравнения – лексические сигналы; типы интонации – интонационные сигналы; средства логики – логические сигналы. Различаются сильные, слабые и сигналы средней интенсивности. Слабые сигналы свидетельствуют о намерении начать спор или о неприятии идеи оппонента. Сигналы средней интенсивности свидетельствуют о развитии ссоры, а сильные сигналы – о спаде конфликта. Логико-семантический анализ конфликтной ситуации позволяет установить его семантическую модель и динамику лексической структуры. На основе ссоры, анализируемой в данной работе, установлены: а) семантическая модель, динамику которой схематически можно представить «от вопроса с возражением до эмоционального восклицания с угрозами», б) динамика лексической структуры от номинативных единиц в первичном значении, стилистически нейтральных, до оскорбительной вторичной номинации. Аналізуються мовні засоби в конфліктній ситуації у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М. В. Гоголя У конфліктній ситуації виділяються мовні одиниці, які можна розглядати як сигнали розвитку конфлікта. До них відносяться слова, фразеологічні одиниці, фразеосхеми, порівняння – лексичні сигнали; типи інтонації – інтонаційні сигнали; засоби логіки – логічні сигнали. Розрізняються сильні, слабкі і сигнали середньої інтенсивності. Слабкі сигнали свідчать про намір почати суперечку або про неприйняття ідеї опонента. Сигнали середньої інтенсивності свідчать про розвиток конфлікту, а сильні сигнали – про спад конфлікту. Логіко-семантичний аналіз суперечки дозволяє встановити її семантичну модель і динаміку лексичної структури. На основі конфліктної ситуації, аналізованій у цій роботі, встановлені: а) семантична модель, динаміку якої схематично можна представити «від питання із запереченням до емоційного вигуку з погрозами», б) динаміка лексичної структури від номінативних одиниць в первинному значенні, стилістично нейтральних, до образливої вторинної номінації . Linguistic means in a conflict situation in "The Story of how Ivan Ivanovich quarreled with Ivan Nikiforovich" of N. V. Gogol are analysed in this article. Analyzing the concept of discourse, linguists raise issues about the theory of discourse, speech activity, dialogical exchange of information or understanding speech or the impact of scientific discussion. Consideration of the choice of linguistic means, depending on the communicative situation has led to the need for scientists to explore the factors that determine the specificity of the situation of communication, such as linguistic competence of participants to communicate more widely especially linguistic identity. In the works Y. N.Karaulov, A. E.Ivanova, E. V.Krasilnikova, L. N.Krysin, L. N. Sinelnikova are the following characteristics of the linguistic person: the link with age, link with time, link with gender, link with a social group, link with the profession, link with intelligence, link with linguistic competence. Analysis of these characteristics contributes to the understanding of the speech situation or text, namely, how the selection of language means in certain circumstances.In a conflict situation highlighted linguistic units, which can be regarded as signals of the conflict. These are the words, phraseological units, phraseoschemes, comparisons - lexical signals; types of intonation - intonation signals; means logic - logic signals. We differ strong, weak and average intensity signals. Weak signals indicate the intention to start a debate or opposition to the idea of an opponent. Average intensity signals indicate the development of an argument, and strong signals tell about the decline of the conflict. Logical-semantic analysis of the conflict situation allows to set its semantic model and the dynamics of lexical structure. On the basis of the quarrel, analyzed in this paper, we discover: a) semantic model, the dynamics of which schematically can be presented "from the question with the objection to emotional exclamation threats", b) the dynamics of the lexical structure from the nominative units in the primary meaning, stylistically neutral to offensive secondary nomination.