Перегляд за Автор "Стаценко, Е. Н."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВерболизиция понятия “тепло” в произведениях А. Солженицына(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2020-12) Стаценко, Е. Н.В статье анализируются языковые средства репрезентации первичной потребности в тепле для человека, находящегося в экстремальных условиях. Лингвистическому анализу подвергается номинация тепло и ассоциативно связанная с ней лексема печь. Выбор малой прозы А. И. Солженицына для анализа обусловлен спецификой описания жизни человека, находящегося в тяжелых условиях лишения свободы, когда первичные адаптивные потребности становятся максимально ценностными. Исследование вербальных средств проводится в аспекте антропоцентризма, предполагающего изучение языка в тесной связи с человеком. У статті аналізуються мовні засоби репрезентації первинної потреби в теплі для людини, що перебуває в екстремальних умовах. Лінгвістичному аналізу піддається номінація “тепло” й асоціативно пов’язана з нею лексема “піч”. Вибір малої прози О. І. Солженіцина для аналізу обумовлений специфікою опису життя людини, що знаходиться у складних умовах позбавлення волі, коли первинні адаптивні потреби стають максимально ціннісними. Дослідження вербальних засобів проводиться в аспекті антропоцентризму, який передбачає вивчення мови в тісному зв’язку з людиною. The article analyzes the linguistic means of representing the primary need for warmth to a person in extreme conditions. Nominations denoting the concept of warmth are subjected to lexico-semantic, grammatical, stylistic analysis. Also the concept warmth as an integral attribute of the concept food is under the cognitive analysis. Complex analysis of lexemes is carried out in the textual and contextual aspects of discourse, represented by A. I. Solzhenitsyn’s short prose. The choice of material for analysis is due to the specifics of describing the life of a person in difficult conditions of imprisonment, when primary adaptive needs prevail over all others and become maximally valuable. With the nomination warmth as one of the most important human need for existence, the lexeme печь (pech) – furnace turns out to be associated. Contexts with the word печь (pech) – furnace, which is the primary source of warmth, contain various adjective and adverbial formations with a common root -тепл- (-tepl-). The study of the verbal means representing the primary adaptive needs of a person was carried out in the aspect of anthropocentrism, which implies the study of language in close connection with a person.
- ДокументГЕНЕЗИС КОГНИТИВНОГО ПОДХОДА В ФИЛОСОФИИ И ЛИНГВИСТИКЕ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Стаценко, Е. Н.В статье проводится анализ теорий языкового глоттогенеза в период Средневековья, а также в эпоху Возрождения и Просвещения, вплоть до начала XIX века, которые послужили основой развития лингвистических научных знаний. Выявляются попытки ученых установить связь между языком и мыслительными процессами. Исследуются работы ученых, ставшие основополагающими для развития языкознания как науки, которые дали стимул для разработки новых парадигм в сфере современной когнитивной науки. Акцентируется внимание на тех философских и лингвистических постулатах, которые стояли у истоков разработок науки о языке как средстве общения и познания мира человеком и указали на непосредственную связь между языковыми и мыслительными процессами. В статье рассматривается вопрос о преемственности научных парадигм. Актуальным для современных лингвистов-когнитологов, таких как Т. Гивон, Е. С. Кубрякова, Дж. Лайонз, Б. А. Серебренников, стали исследования частей речи с когнитивной точки зрения. Отмечается, что еще в средние века французским философом Пьером Абеляром затрагивается вопрос о соотношении значений имен и глаголов. Размышляя о семантическом многообразии слова, ученый выдвигает свою теорию о трех видах значений, таких как интеллектуальное, воображаемое (чувственное) и истинное (или реальное). Настоящим прорывом в области философский и филологической мысли стала языковая концепция В. фон Гумбольдта, так как его постулаты объясняли природу языка, выявляли сущность мышления. Ученый исследовал разнообразие форм взаимодействия языка и умственных процессов, уравновешивая их по значимости. Это позволило впервые в аспекте антропоцентризма определить науку о целостности человеческой ментальности и языковой деятельности, представив ее триединой формулой: человек – язык – мышление. Cтаттю присвячено аналізу теорій мовного глотогенезу в період Середньовіччя, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття, що стали основою лінгвістичних наукових знань, а також виявили спроби вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Досліджуються роботи вчених, що стали базовими для розвитку мовознавства як науки і дали стимул для розробки нових парадигм у сфері сучасної когнітивної науки. Акцентується увага на тих філософських і лінгвістичних постулатах, які стояли біля витоків розробок науки про мову як засобу спілкування і пізнання світу людиною і вказали на безпосередній зв'язок між мовними і розумовими процесами. У статті розглядається питання спадкоємністі наукових парадигм. Актуальним для сучасних лінгвістів-когнітологів, таких як Т. Гівон, О. С. Кубрякова, Дж. Лайонз, Б. А. Сєрєбрєнніков, стали дослідження частин мови з когнітивної точки зору, але ще в середні віки французьким філософом П'єром Абеляром, який порушує питання про співвідношення значень імен та дієслів. Розмірковуючи про семантичне різноманіття слів, вчений висуває свою теорію про три види значень: інтелектуальне, уявне (чуттєве) та істинне (або реальне). Справжнім проривом у філологічній та філософській думці стала мовна концепція В. фон Гумбольдта. Його постулати пояснювали природу мови, виявляли сутність мислення. Вчений піддав дослідженню різноманітність форм взаємодії мови і розумових процесів, врівноважуючи їх за значимістю. Це дозволило вперше в аспекті антропоцентризму визначити науку про цілісність людської ментальності та мовної діяльності, представивши її триєдиною формулою: людина – мова – мислення. The article analyzes the theories of language glottogenesis during the Middle Ages, as well as the Renaissance and Enlightenment, up to the beginning of the 19th century, which served as the basis for linguistic scientific knowledge, thus revealed the attempts of scientists to establish a connection between language and thought processes. We study the works of scientists that have become fundamental for the development of linguistics as a science and have given an incentive to develop new paradigms in the field of modern cognitive science. Nowadays attention is focused on those philosophical and linguistic postulates that only stood at the origins of the language science development as a means of communication and cognition of the world by the human and pointed to the direct relationship between linguistic and thought processes. The article considers the issue of the continuity of scientific paradigms. Cognitive linguists such as T. Givon, E. S. Kubryakova, J. Lions, B. A. Serebrennikov have become relevant to the study of speech parts from a cognitive point of view, but back in the Middle Ages, the French philosopher Pierre Abelard raised the question of the meaning relationshipbetweeen names and verbs. Reflecting on the semantic variety of words, the scientist puts forward his theory of three types of meanings: intellectual, imaginary (sensual) and true (or real). A real breakthrough in scientific thought was the language concept of V. von Humboldt, since his postulates explained the nature of the language, revealed the essence of thinking. The scientist investigated a variety of forms of interaction between language and mental processes, balancing them in importance. This allowed for the first time in the anthropocentric aspect to define the science of the integrity of the human mentality and linguistic activity, presenting it with a triune formula: man – language – thinking.
- ДокументИСТОРИКО-ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ПОДХОД В УСТАНОВЛЕНИИ ПАРАДИГМАТИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ СИНОНИМИЧЕСКОЙ ПАРЫ ЕСТЬ И КУШАТЬ В КОНТЕКСТЕ КОГНИТИВНОЙ ТЕОРИИ(Київський національний університет імені Т. Шевченка, Вид. дім Д. Бураго, 2018-05-07) Стаценко, Е. Н.В статье устанавливаются парадигматические связи синонимической пары глаголов есть и кушать с использованием историко-генетического подхода. Исследование параллельно существующих глаголов, а также вербальных омонимов есть / есть на основе этимологического экскурса и семного анализа позволяет описать глубинную сущность этих слов в когнитивном аспекте. Многообразие стилистических оттенков, употребление в разговорной речи и просторечии, различных бытовых и профессиональных сферах свидетельствует о жизненной необходимости представленных лексических единиц. У статті встановлюються парадигматичні зв’язки синонімічної пари есть і кушать з використанням історико-генетичного підходу. Дослідження паралельно існуючих дієслів, а також вербальних омонімів есть / есть на основі етимологічного екскурсу і семного аналізу дозволяє описати глибинну сутність цих слів в когнітивному аспекті. Різноманіття стилістичних відтінків, вживання в розмовній мові і просторіччі, різних побутових і професійних сферах свідчить про життєву необхідність поданих лексичних одиниць. It is well known that a man is not only a social phenomenon, but also a biological being with inherent needs. Along with the need for communication, which is one of the basic social needs, the need for food is brought to the forefront. The article is focused on analyzing the synonymous pair of verbs есть and кушать and their infl uence for the mentality of not only the Russian people, but also the majority of the Slavic peoples. These verbs have a fundamental meaning in cultural and everyday life. These synonymous pairs reveal deep etymological roots and extensive lexical connections, have a variety of derivatives of lexical meanings as the primary adaptive biological necessity of human being. These pair of verbs refers to the semantic type of synonyms, but it also represents the basic concepts in everyday meaning. The article establishes the paradigmatic relation between the synonymous pair есть and кушать with the use of the historical-genetic approach. A cognitive analysis of the abovementioned verbs is conducted, as well as the couple наесться - насытиться. The relationship between verbal homonyms есть / есть is studied. The author comes to the conclusion that the variety of stylistic shades, the use of colloquial speech and lore, various household and professional spheres testifi es to the vital necessity of the presented lexical units.