Перегляд за Автор "Сазонова, Я. Ю."
Зараз показано 1 - 17 з 17
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАктуалізація відтінку «страх-благоговіння» комунікативного смислу «страх» в англомовних текстах жахів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Сазонова, Я. Ю.Стаття присвячена дослідженню умов утілення варіації комунікативного смислу «страх» «страх-благоговіння» в текстах Г. Лавкрафта. Дослідження здійснюється в межах лінгвістичної прагматики, його мета – виявлення механізмів актуалізації комунікативного смислу цілого тексту («страх-благоговіння»), що має джерелом страху монстра. Порівняння відтінків комунікативного смислу «страх», закладених у номінації monster та синонімічних їй одиниць, дозволяє розрізнити апріорні й апостеріорні смисли та їхню прагматичну специфіку. Статья посвящена исследованию условий выражения вариации коммуникативного смысла «страх» «страх-благоговение» в текстах Г. Лавкрафта. Исследование проводится в рамках лингвистической прагматики, его цель – выявление механизмов актуализации коммуникативного смысла целого текста («страх-благоговение»), в котором источник страха – монстр. Сравнение оттенков коммуникативного смысла «страх», заложенных в номинации monster и синонимичных ей единиц, позволяет различить априорные и апостериорные смыслы и их прагматическую специфику. The article aims at revealing the mechanisms of actualizing the communicative sense of a whole text («fear-awe») with the source of fear a monster. The topicality of the research is proved by the fact that the emotional component of any discourse has become the object of scientific attention of the representatives of most humanitarian spheres: from philosophers to linguists). The tasks set in the article include the comparison of the shades of the communicative sense «fear» implied in the nomination «monster» and synonymous units that lets us differentiate senses a priori and a posteriori and their pragmatic specificity. The conclusion made emphasizes the key role of the mechanism of reference and nomination of the subjects-sources of fear and its recipients as well as the importance of these subjects collision – the mechanism that helps actualizing the shades of the communicative sense to the fullest. Also, it is proved that the shade «fear-awe» is actualized as a result of compensatory mechanisms that minimize subjectivity in the source of fear perception and make the shade «fear-disgust» peripheral.
- ДокументАктуалізація комунікативного смислу «страх» в англомовних й україномовних текстах (на матеріалі оповідань про привидів)(Національний університет «Львівська політехніка», Науково-філологічна організація «ЛОГОС», 2017) Сазонова, Я. Ю.У статті представлено аналіз шляхів актуалізації комунікативного смислу «страх» на текстовому рівні у дискурсі жахів. Для аналізу обрано тексти оповідань про привидів англійською й українською мовами задля забезпечення об’єктивності висновків. Доведено, що вираження смислу «страх» у текстах про привидів ґрунтується на загальноєвропейській традиції і актуалізується в атрибутах і предикатах, що потребують для розуміння спільного культурно-історичного тла; виділені варіації смислу «страх». В статье представлен анализ путей актуализации коммуникативного смысла «страх» на текстовом уровне в дискурсе ужасов. Для анализа выбраны тексты рассказов о привидениях на английском и украинском языках с целью обеспечения объективности выводов. Доказано, что выражение смысла «страх» основывается на общеевропейской традиции и актуализируется в атрибутах и предикатах, которые требуют общего культурно-исторического фона для понимания; выделены вариации смысла «страх». The article presents an analysis of the ways of actualizing the communicative meaning of “fear” at the text level in the horror discourse. For analysis, selected texts of ghost stories in English and Ukrainian in order to ensure the objectivity of the conclusions. It is proved that the expression of the meaning of “fear” is based on the pan-European tradition and is updated in attributes and predicates, which require a common cultural and historical background for understanding; Variations of the meaning of “fear” are highlighted.
- ДокументВАРІАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО СМИСЛУ «СТРАХ» У ТЕКСТАХ ПРО ЗОМБІ В АНГЛОМОВНІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2017) Сазонова, Я. Ю.Стаття містить порівняльний аналіз актуалізації комунікативного смислу «страх» на текстовому рівні в творах про зомбі англійською й українською мовами. Доведено, що вираження страху в цих текстах ґрунтується на загальноєвропейській традиції й актуалізується в атрибутах і предикатах; виділені варіації смислу «страх». Статья содержит сравнительный анализ актуализации коммуникативного смысла «страх» на текстовом уровне в произведениях про зомби на английском и украинском языке. Доказано, что выражение страха в этих текстах основывается на общеевропейской традиции и актуализи руется в атрибутах и предикатах; выделены вариации смысла «страх». The article contains the comparative analysis of the actualization of the communicative sense «fear» on the textual level in English and Ukrainian works about zombies. So, the article is aimed at revealing the mechanisms of actualizing the communicative sense of the whole text that has zombie as the source of fear, and at the differentiation of theses sense variations. To achieve this aim the previous investigations on the topic have been analyzed; the conventionality of texts that bases on the relations of the source and the recipient of fear has been grounded; it has been proved that the regularity of explicating the variations of the communicative sense bases on the conventionality of texts about zombies. The research is exemplified by a number of text quotations that help make the conclusions mentioned.
- ДокументВИВЧЕННЯ АКСІОЛОГІЇ МОВИ Й МОВЛЕННЯ: СУЧАСНИЙ СТАН(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Закірова, Д. В.; Сазонова, Я. Ю.У публікації проаналізовано аксіологічні аспекти мови й мовлення. Ціннісні орієнтації мовця, відбиті в його мові й мовленні є предметом дослідження аксіології. Зазначено, що цінності включають об'єктивний і суб'єктивний аспекти. Ціннісна свідомість людини (думки, оцінки, смаки, ідеали, норми) і світ цінностей формують аксіосфери. Виділяють дві основні системи, в яких функціонують цінності: культура і дискурс. The publication analyzes the axiological aspects of language and speech. The speaker's value orientations, reflected in his language and speech, are the subject of axiology research. It is noted that values include objective and subjective aspects. The value consciousness of a person (thoughts, evaluations, tastes, ideals, norms) and the world of values form axiospheres. There are two main systems in which values function: culture and discourse.
- ДокументГраматична метафора в політичному дискурсі (на прикладі займенника воно)(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Сазонова, Я. Ю.Сучасний політичний дискурс і дотичні до нього дописи й рефлексії продовжують широко використовувати граматичну метафору, виражену займенником середнього роду ВОНО. Політичний дискурс — це сфера актуалізації дискурсивно пов’язаних значень середнього роду, передусім несхвалення (референт «поганий»), що супроводжується різними оцінними відтінками (референт неосвічений, дурний, старий, недосвідчений, зрадник тощо). Прагматичним тригером створення оцінного сенсу є реальна дія або стан у соціально-політичному житті України, що негативно позначає референта. Modern political discourse continues to widely use the grammatical metaphor expressed by the neuter pronoun IT. Political discourse is the sphere of the actualization of discursively connected meanings of the neuter gender, primarily disapproval (referent "bad"), which is accompanied by various evaluative shades (the referent is ignorant, stupid, old, inexperienced, traitor etc). The pragmatic trigger for the creation of evaluative meaning is a real action or state in the socio-political life of Ukraine, which negatively marks the referent.
- ДокументЛогіка динамічних змін у побудові онтології вигаданого світу тексту жахів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Сазонова, Я. Ю.Стаття присвячена пам’яті видатного українського мовознавця Л. А. Лисиченко, яка розвинула теорію мовної картини світу. Ця теорія не є сталою й отримує нове висвітлення: наприклад, у цьому дослідженні ідентифіковано етапи динаміки скасування старої і побудови нової онтології вигаданого світу тексту жахів. Кожний із виділених етапів описаний відповідно до поставлених завдань і містить міркування щодо особливостей референції і номінації суб’єкта, модального забарвлення етапу, що супроводжує ці динамічні зміни (сумнів, заперечення, здогадки тощо); особлива увага приділена аксіологічній характеристиці суб’єкта на останньому етапі. The article is dedicated to the memory of the outstanding Ukrainian linguist L. A. Lysychenko, who developed the theory of the linguistic mapping of the world. This theory is not completely developed yet and receives new coverage, for example, the stages of the dynamics of changes in the abolition of the old and the construction of a new ontology of the fictional world of the horror text are identified here. Apart from this, the topicality of the analysis is two-sided: firstly, it lies in the necessity of the theoretical grounding of expressing the psycho-emotional aspect of the storyline combined with the sense creation of the text as a composite sign; secondly, the analysis outlines the practical perspective of studying a person’s need to express his reflections on fear in any artistic way that helps cope with it or, on the contrary, to recognize possible manipulations in order to distort a person’s perception of reality, to scare or create an imaginary threat. The aim of this study is to clarify the logical foundations of the means of expressing the dynamics of the transformation of a neutral subject into a subject of fear. The tasks, which are determined by the set goal, base on the empirical study of horror texts and the analysis of text fragments in which these dynamics can be traced: 1) to identify the logical chains of «cancelling» the usual ontology and the creation of a new one; 2) to specify the modality of different dynamic stages of this process; 3) to identify lingual means of expressing the dynamics of nominating the subject-source of fear. Each of the selected stages is described in accordance with the assigned tasks; the considerations regarding the specifics of the subject’s reference and nomination are given; the modal colorings that accompany these dynamic changes (doubts, objections, guesses, etc.) are described; special attention is paid to the axiological evaluation of the subject at the last stage.
- ДокументМОДАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ТЕКСТІВ ДИСКУРСУ ЖАХІВ(Univerzita Palackého, Olomouc, 2016) Сазонова, Я. Ю.У статті зроблена спроба дослідити взаємозв'язок психологічних, семіотичних і лінгвістичних засобів виробництва тексту в області пристрасного дискурсу жахів. Виділено схеми побудови тексту, засновані на змінах модального забарвлення і характеру предметів. Висновок дослідження підтверджує ідею, висловлену представниками як лінгвістики, так і семіотики в тому, що емоційний шар тексту, що належить до так званого пристрасному дискурсу, має свою структуру і закони творіння. Також дослідження показує, що намічена область вивчення може бути застосована до аналізу жанрових, соціокультурних та індивідуальних особливостей авторів при створенні текстів жанру жахів. В статье предпринята попытка исследовать взаимосвязь психологических, семиотических и лингвистических средств производства текста в области страстного дискурса ужасов. Выделены схемы построения текста, основанные на изменениях модальной окраски и характера предметов. Заключение исследования подтверждает идею, высказанную представителями как лингвистики, так и Семиотики в том, что эмоциональный слой текста, принадлежащий к так называемому страстному дискурсу, имеет свою структуру и законы творения. Также исследование показывает, что намеченная область изучения может быть применена к анализу жанровых, социокультурных и индивидуальных особенностей авторов при создании текстов жанра ужасов. The article contains an attempt to investigate the interrelation of psychological, semiotic and linguistic means of text production in the domain of passionate horror discourse. Schemes of text construction, based on the changes of modal colouring and the nature of subjects have been singled out. The conclusion of the research proves the idea expressed by representatives of both linguistics and semiotics that the emotional layer of a text belonging to the so-called passionate discourse has its own structure and laws of creation. Also the research makes it obvious that the outlined field of studying can be applied to the analysis of genre, social-cultural and authors’ individual features of creating texts of the genre of horror literature.
- ДокументМОДАЛЬНІСТЬ СУМНІВУ В МОВІ Й МОВЛЕННІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Харченко, Ю.; Сазонова, Я. Ю.У публікації розглянуто модальність сумніву в мові й мовленні. Зазначено, що для вираження суб’єктивної модальності в англійській мові є різноманітні лексичні (модальні слова) і лексико-граматичні (модальні дієслова), а також синтаксичні (вставні слова і конструкції) та інтонаційні засоби. The publication examines the modality of doubt in language and speech. It is noted that there are various lexical (modal words) and lexical-grammatical (modal verbs), as well as syntactic (insertion words and constructions) and intonation means to express subjective modality in the English language.
- ДокументПОНЯТТЯ ДИСПОЗИЦІЙНОСТІ / НЕДИСПОЗИЦІЙНОСТІ В ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПРАГМАТИЦІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Штонда, А.; Сазонова, Я. Ю.У публікації розглянуто поняття диспозиційності / недиспозиційності в лінгвістичній прагматиці. Диспозиційність як наукове поняття увійшло до пошукового поля філософів, логіків, філологів, семіологів на початку 20 століття, хоча мало багату передісторію свого вивчення (її розвивали Платон, Р. Декарт, Спіноза, Г. Ляйбніц та інші). Згодом у вивченні диспозиції було введено термін диспозиційний / недиспозиційний предикат. Докладно проаналізував це явище Ф. Бацевич. The publication examines the concept of dispositionality / non-dispositionality in linguistic pragmatics. Dispositionality as a scientific concept entered the search field of philosophers, logicians, philologists, and semiologists at the beginning of the 20th century, although few the rich background of its study (it was developed by Plato, R. Descartes, Spinoza, G. Leibniz and others). Subsequently, the term dispositional / non-dispositional predicate was introduced in the study of disposition. F. Bacevich analyzed this phenomenon in detail.
- ДокументПрагматика суб'єкт-суб'єктних відношень в україномовних та англомовних текстах жахів(Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, 2017) Сазонова, Я. Ю.У статті в світлі прагмалінгвістики запропоновано аналіз механізмів взаємодії емотивної інтенції автора й елементів текстотворення в текстах жахів українською й англійською мовами. Відповідно, тексти класифіковано як конвенційні й неконвенційні, що відповідає відношенням суб’єкта - джерела й реципієнта страху; основою розрізнення цих суб’єктів стали психологічні, культурологічні й лінгвістичні основи референції страшного. Виокремлено чинник, що об’єднує тексти в межах авторської інтенції—експлуатація комунікативних смислів. В статье в свете прагмалингвистики предложено анализ механизмов взаимодействия эмотивной интенции автора и элементов текстообразования в текстах ужасов украинском и английском языках. Соответственно, тексты классифицированы как конвенционные и неконвенционную, что соответствует отношением субъекта - источника и реципиента страха основой различения этих субъектов стали психологические, культурологические и лингвистические основы референции страшного. Выделены фактор, объединяющий тексты в пределах авторской интенции-эксплуатация коммуникативных смыслов. In the light of pragmalinguistics, the article offers an analysis of the mechanisms of interaction between the author's emotional intent and the elements of text formation in the horror texts in Ukrainian and English. Accordingly, the texts are classified as conventional and unconventional, which corresponds to the relationship between the subject - the source and the recipient of fear. The factor that unites texts within the author's intention-exploitation of communicative meanings is highlighted.
- ДокументРЕФЕРЕНЦІЙНИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТА-ДЖЕРЕЛА СТРАХУ В УКРАЇНСЬКИХ ТЕКСТАХ ЛІТЕРАТУРИ ЖАХІВ(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2016) Сазонова, Я. Ю.Стаття присвячена проблемі взаємодії екстралінгвальних факторів і мовного втілення інтенції автора у творенні текстів жахів в українській мові. Застосування комплексного підходу до вивчення емотивної надбудови тексту дозволяє виявити особливості референції і вираження суб’єктів-джерел страху та їх прагматичне навантаження в текстах цього жанру. Основою вивчення цього явища став прагматичний підхід, який, із залученням елементів контекстологічного і семантичного методів аналізу, дозволив розробити класифікацію психологічних основ референції в текстах жахів, а також виявити її особливі типи. Основним теоретичним узагальненням став висновок про те, що емотивна надбудова текстів жахів базується на алогізмі вигаданого світу, що сприяє створенню страхітливої атмосфери; у свою чергу алогічність створюваного вигаданого світу вимагає регулярної функції логічного заперечення пропозитивної основи речень. Здійснений аналіз окреслює широку перспективу подальших наукових пошуків як у межах однієї мови, так і в порівняльному аспекті. Статья посвящена проблеме взаимодействия экстралингвистических факторов и языкового воплощения интенции автора в создании текстов ужасов в украинском языке. Применение комплексного подхода к изучению эмотивной надстройки текста позволяет выявить особенности референции и выражение субъектов-источников страха и их прагматическое нагрузки в текстах этого жанра. Основой изучения этого явления стал прагматический подход, который, с привлечением элементов контекстологичного и семантического методов анализа, позволил разработать классификацию психологических основ референции в текстах ужасов, а также выявить ее особые типы. Основным теоретическим обобщением стал вывод о том, что эмотивная надстройка текстов ужасов базируется на алогизме вымышленного мира, способствует созданию ужасающей атмосферы; в свою очередь алогичность создаваемого вымышленного мира требует регулярной функции логического отрицания пропозитивной основы предложений. Проведенный анализ определяет широкую перспективу дальнейших научных поисков как в пределах одного языка, так и в сравнительном аспекте. The paper deals with the problem of interaction of extra linguistic factors and language realization of an author’s intention in creating horror texts in the Ukrainian language. Complex approach to the studying of the emotional level of a text allows revealing peculiar features of reference and wording of subjects-sources of horror and their pragmatic loading in the texts of this genre. The analysis of this phenomenon is based on the pragmatic approach, which, in cooperation with contextual and semantic methods, helped elaborate the classification of psychological reasons of reference in horror texts, as well as single out its specific types. The main theoretical generalization is the conclusion that the emotional level of horror texts is based upon the alogism of the fictional world that presupposes the creation of horrific atmosphere; in its turn, the alogism of the created fictional world demands regular function of logical negation of the propositional basis of sentences. The conducted analysis enlightens a wide perspective of further scientific researches both within the bounds of one language and comparatively.
- ДокументСемантика привативності як відображення суспільно-політичних реалій сучасної України(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021) Сазонова, Я. Ю.Стаття має на меті аналіз механізмів семантичних зрушень в номінативних словосполученнях з атрибутом-привативним прикметником, які називають реалії сучасної політичної мапи України, або в синонімічних їм конструкціях. Пропонується методика доведення комунікативного впливу використання цих номінацій для делегітимізації опонента. Статья преследует цель анализ механизмов семантических сдвигов в номинативных словосочетаниях с атрибутом-привативным прилагательным, которые называют реалии современной политической карты Украины, или в синонимических им конструкциях. Предлагается методика доказывания коммуникативного влияния на использование этих номинаций для делегитимизации оппонента. The article aims to analyse the mechanisms of semantic shifts in nominative phrases with the attribute a privative adjective, or in their synonymous constructions, which name the realia of the modern political map of Ukraine. A method of proving the communicative influence of these nominations on delegitimizing the opponent is proposed. The object of the study is the names of the temporarily occupied territories of Luhansk and Donetsk regions of Ukraine and their representatives, elements of state formation, etc. Linguistic pragmatics with elements of logical semantics and discourse analysis became the theoretical and methodological basis of this work. In particular, the analysis bases on the theory of «double content» and the analysis of the Qualia structures of selected nominations, as well as the linguistic analysis of the discursive strategy of delegitimization of the opponent. We conclude that the use of privative adjectives and their equivalents restructures the semantic basis of the head-noun at the level of intentional meaning, namely, it does not deny the existence of these realia, but their ability to stand in line with other denotations of the nomination республіка, because the functional component undergoes constant semantic changes; the formal component is situationally restructured; the constitutive component does not change. The basic AdjprivN фейкова республіка and synonymous nominations, as well as derivative nominations of related realia, are communicatively aimed at delegitimizing the opponent and are widely used in official communication and in the media. Under the conditions of political uncertainty of the status of these formations and hybrid war, which poses a significant threat to the statehood of Ukraine, the use of AdjprivN prevents speakers from unconscious shifts of axiological accents and / or allows to recognize manipulations.
- ДокументТЕОРІЯ ПРОКСИМІЗАЦІЇ П. ЦАПА ЯК МЕТОДОЛОГІЯ ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Гонтова, Т.; Сазонова, Я. Ю.У публікації проаналізовано теорію проксимізації П. Цапа. Основою теорії проксимізації стала теорія дискурсивного простору, яка пропонує геометричне унаочнення уявлення мовця про комунікативну ситуацію, де мовець, час і модальність формують суміш фактичного й когнітивного аспектів у поєднанні зі ставленням мовця до комунікативної ситуації. Зазначено, що використання теорії проксимізації П. Цапа дозволить провадити виважені й об’єктивні дослідження політичного дискурсу, адже дозволяє висвітлити протиставлення опозиційних об’єктів за принциповою для політики ознакою – ідеологічною. The publication analyzes P. Tzapa's theory of proximization. The basis of the theory of proximization was the theory of discursive space, which offers a geometric visualization of the speaker's perception of the communicative situation, where the speaker, time and modality form a mixture of factual and cognitive aspects in combination with the speaker's attitude to the communicative situation. It is noted that the use of the theory of proximization by P. Tsap will allow to conduct balanced and objective research of political discourse, because it allows to highlight the opposition of oppositional objects in principle for politics with an ideological feature.
- ДокументТипи референції в текстах дискурсу жахів(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016) Сазонова, Я. Ю.Стаття містить стислий аналіз проблематики актуального в сучасному мовознавстві дослідження референції в художньому дискурсі. Мета статті – виділення й обґрунтування типів референції в текстах дискурсу жахів на матеріалі української й англійської мов. Аналіз зроблено з урахуванням розвідок щодо впливу теорії можливих світів на прагматичний напрям вивчення тексту; також для аналізу явища референції долучено результати психологічних досліджень. Шість типів референції, виділені в процесі дослідження, проілюстровані цитатами з текстів англійською й українською мовами на доказ універсальності характеру психологічних основ референції в дискурсі жахів. Статья содержит краткий обзор проблематики актуального в современном языкознании исследования референции в художественном дискурсе. Цель статьи – выделение и обоснование типов референции в текстах дискурса ужасов на материале украинского и английского языков. Анализ сделан с учетом влияния теории возможных миров на прагматическое направление изучения текста; также в анализе явления референции использованы результаты психологических исследований. Шесть типов референции, выделенных в процессе работы, проиллюстрированы цитатами из текстов на английском и украинском языках для доказательства универсального характера психологических основ референции в дискурсе ужасов. The article contains a brief review of the topical problems of a modern linguistic trend – the analysis of reference in artistic discourse. The aim of the article is to define and prove the existence of the referential types in the texts of horror discourse, taking as the example texts written in Ukrainian and English. The analysis is made accounting for the influence of the theory of possible worlds on the pragmatic approach to the text studies; also the results of psychological studies are used during the analysis of the phenomenon of reference. Six types of reference, singled out in the research, are illustrated with the quotations in English and Ukrainian in order to prove the universal character of the psychological basis of reference in the horror discourse. All this allowed making a conclusion that reference in the artistic discourse, as well as in the real world, is based on the pre-formed emotional and intellectual experience of the addresser and the addressee and is created in accord with the cognitive patterns of the real world. The possible development of studies of the analyzed phenomenon may lie in the field of a detailed description of the correspondence of reference to the genre features of the texts of horror discourse (e.g. ghost stories, gothic novels, thriller, etc.), to the author’s psychotype, verbalization of subjects-the sources of horror and other.
- ДокументФЕНОМЕН ЛЕКСЕМ ЗАГАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ: ДОСВІД ВИВЧЕННЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Рубан, О.; Сазонова, Я. Ю.У публікації розглянуто лексеми загальної семантики. Зазначено, що спільним для вивчення лексем «загальної» семантики в будь-якій мові є становлення їхнього статусу й критеріїв виокремлення – вони вважаються перехідними між повнозначними частинами мови й займенниками. Спірними вважаються й функціії, що їх приписують лексемам «загальної» семантики. Дослідники виокремлюють вказівну, заміщувальну (як лексемне заміщення, так і пропозитивне) й ідентифікувальну функції цих лексем, хоча номінативна функція також визнається, однак у дещо особливому вигляді. The publication examines lexemes of general semantics. It is noted that common to the study of lexemes of "general" semantics in any language is the formation of their status and criteria for separation - they are considered transitional between full-meaning parts of speech and pronouns. Disputed functions attributed to lexemes of "general" semantics are also considered. Researchers single out the indicative, substitutive (both lexeme substitution and propositive) and identifying functions of these lexemes, although the nominative function is also recognized, but in a somewhat special way.
- ДокументФеномен страху в парадигмі лінгвістичних досліджень(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Сазонова, Я. Ю.У статті окреслено дослідницькі підходи в сучасному мовознавстві до вивчення омовлення феномену страху (лексична семантика, когнітологія, когнітивний синтаксис), що дало можливість виявити низку невирішених питань та окреслити шляхи їхнього подолання. Запропоновано застосування лінгвопрагматичного підходу до аналізу мовного вираження феномену страху; зауважено, що теоретико-методологічна база цього підходу лише формується; виокремлено основні принципи й поняття, залучення яких дозволить здійснити більш об’єктивний аналіз омовлення феномену страху в межах однієї або кількох мов. The article presents a review of research approaches to the analysis of lingual presentation of fear in modern linguistics (lexical semantics, cognitology, cognitive syntax) that allowed revealing a list of unsolved problems and defining the ways of their overcoming. The topicality of the range of problems touched in the article is derived from the need of new approaches to the studying of fear representation taking into account the present achievements and puzzles. The aim of the article is to formulate scientific research perspectives of applying lingual-pragmatic approach to studying the lingual presentation of fear in the background of conclusions made by representatives of other linguistic trends. It has been mentioned that methodological basis of linguistic pragmatics is being developed now; it has been suggested that basic principles and notions of linguistic pragmatics (such as activity principle, subjectivity, intentionality and discursive space) will allow more objective analysis of verbalizing the phenomenon of fear by means one language or during the contrastive analysis. In conclusion, it is emphasized that application of lingual-pragmatic approach to studying the lingual presentation of fear does not contradict but enriches the results of researches in this field.
- ДокументФілософські засади текстотворення й текстоприйняття дискурсу жахів(Київський національний університет імені Т. Шевченка, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017) Сазонова, Я. Ю.Стаття присвячена проблемі обґрунтування філософських засад текстотворення й текстосприйняття в дискурсі жахів для формулювання універсальних положень, що уможливлять лінгвопрагматичний підхід до дослідження цих текстів у різних лінгвокультурах. Запропонований аналіз зорієнтований на християнсько-європейську культурну традицію, оскільки за основу слугують тексти української й англомовної літератури. Статья посвящена проблеме обоснования философских основ текстообразования и текстовосприятия в дискурсе ужасов для формулировки универсальных положений, сделают лингвопрагматический подход к исследованию этих текстов в различных лингвокультурах. Предложенный анализ ориентирован на христианско-европейской культурной традиции, поскольку за основу служат тексты украинской и англоязычной литературы. The article is devoted to the problem of substantiation of the philosophical foundations of text-formation and the text-perception in the discourse of horrors for the formulation of universal positions, and will make a linguopragmatic approach to the study of these texts in various linguistic cultures. The proposed analysis focuses on the Christian-European cultural tradition, since the texts are based on Ukrainian and English-language literature.