Перегляд за Автор "Григорова, Н. В."
Зараз показано 1 - 9 з 9
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументКультурна складова освітньої політики у сучасному німецькому гуманітарному дискурсі(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», 2020-04-29) Григорова, Н. В.У данній статті автором було розкрито культурну складову освітньої політики у сучасному німецькому гуманітарному дискурсі. В данной статье автором была раскрыта культурная составляющая образовательной политики в современном немецком гуманитарном дискурсе. In this article, the author has revealed the cultural component of educational policy in the modern German humanitarian discourse.
- ДокументКультурна складова освітньої політики у сучасному німецькому гуманітарному дискурсі(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР»; СПД «Охотнік», Дніпро, 2020-04-29) Григорова, Н. В.У статті висвітлюється тема культурної складової освітньої політики у сучасному німецькому гуманітарному дискурсі. В статье освещается тема культурной составляющей образовательной политики в современном немецком гуманитарном дискурсе. The article highlights the theme of the cultural component of educational policy in the modern German humanitarian discourse.
- ДокументМодернізація освіти у німецькомовному європейському просторі(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», 2019-12-17) Григорова, Н. В.У статті висвітлюється тема модернізації освіти у німецькомовному європейському просторі. В статье освещается тема модернизации образования в немецкоязычном европейском пространстве. The article highlights the topic of modernization of education in the German-speaking European space.
- ДокументНімецька мова і латина в культурі раннього модерну : до взаємозв’язку культурного і педагогічного досвіду(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016-12-01) Григорова, Н. В.В статті набули подальшого розвитку ідеї Т. Адорно щодо зрушень у культурі раннього Модерну, які обумовили зміни мовної картини світу в рамках європейської цивілізації. Латинізована Європа змінюється на континент з багатоголоссям національних мов. Розкривається внесок, який зробив М. Лютер до формування німецької літературної мови. Саме ця мова, яка відрізнялась від мовних практик повсякденності, стала маркером між Середньовіччям і Новим часом, виступаючи конститутивним чинником формування нового світогляду і нових вимог до мовного аспекту освітніх і виховних практик, де латина як мова освіти та науки почасти асимілювалась, почасти відтіснялася на задній план національними мовами. В статье развиваются идеи Т. Адорно, касающиеся сдвигов, происшедших в культуре раннего Модерна, которые обусловили изменения в языковой картине мира в рамках европейской цивилизации. Латинизированная Европа превращается в континент с многоголосием национальных языков. Раскрывается вклад, который сделал М. Лютер в развитие немецкого литературного языка. Именно этот язык, который отличается от языковых практик повседневности, стал маркером между Средневековьем и Новым временем, выступая конститутивным фактором формирования нового мировоззрения и выдвижения новых требований к языковому аспекту образовательных и воспитательных практик, когда латынь как язык образования и науки частично ассимилировалась, частично отодвигалась на задний план национальными языками. The ideas of Th. Adorno dealing with the transformations in the culture of the early Modernity, which have caused the changes of the language world map in the frames of the European civilization. The Latinized Europe was developed to the continent with the polyphonic plurality of different national languages. The contribution to the establishment of the German literacy language made by M. Luther is showed. This language has indicated the border between the Middle Age and the New Age as the constitutive factor for forming of the new world view and new demands to the language aspect of educational practices, where the Latina as the language of the science and education wasboth partly assimilated and partly pushed back by national languages.
- ДокументНімецька містика у філософській творчості Г. С. Сковороди(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Григорова, Н. В.Німецька містика, з якою Сковорода познайомився під час своїх подорожей по Європі надала поштовх новим інтерпретаційним лініям в українському платонізмі, який завдяки Сковороді доповнюється герменевтикою символічних форм, де Бог, людина і світ виступають як єдність в онтологічному та комунікативному аспектах. Немецкая мистика, с которой Сковорода познакомился во время своих путешествий по Европе дала толчок новым интерпретационным линиям в украинском платонизме, который благодаря Сковороде дополняется герменевтикой символических форм, где Бог, человек и мир выступают как единство в онтологических и коммуникативных аспектах. German mysticism, with which Skovoroda met during his travels across Europe, gave impetus to new interpretational lines in Ukrainian Platonism, which, thanks to Skovoroda, is complemented by hermeneutics of symbolic forms, where God, man and the world act as a unity in ontological and communicative aspects.
- ДокументПрофесія вчителя в сучасному німецькомовному філософсько-освітньому дискурсі(НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Луганський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2020-05-20) Григорова, Н. В.У статті розглянута професія вчителя в сучасному німецькомовному філософсько-освітньому дискурсі. В статье рассмотрена профессия учителя в современном немецкоязычном философско-образовательном дискурсе. The article examines the teaching profession in the modern German-language philosophical and educational discourse.
- ДокументСемантики і поняття кризи у німецькомовних дискурсах, присвячених covid-19(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-06-25) Григорова, Н. В.У статті розглянуто сучасна пандемія, окрім свого фактологічного прояву, яка стала складовою комунікативних практик, топ-темою дискусій і спілкування у життєвому світі. Усе це спричинило семантичні зсуви у комунікативних актах, які торкаються самої пандемії, перебігу і сприйняття самої хвороби, а також кризи, обумовленою її появою та поширенням. В статье рассмотрена современная пандемия, кроме своего фактологического проявления, ставшей составляющей коммуникативных практик, топ-темой дискуссий и общения в жизненном мире. Все это привело к семантическим оползням в коммуникативных актах, которые касаются самой пандемии, течения и восприятия самой болезни, а также кризиса, обусловленного ее появлением и распространением. The article examines the modern pandemic, in addition to its factual manifestation, which has become a component of communicative practices, the top topic of discussion and communication in the world of life. All this has led to semantic landslides in communicative acts, which concern the pandemic itself, the course and perception of the disease itself, as well as the crisis caused by its emergence and spread.
- ДокументСОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ГЕЛЬМУТА ШМІДТА: ПРОБЛЕМНІ ЛІНІЇ ТА ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Григорова, Н. В.Стаття присвячена розгляду основних положень соціальної філософії Г. Шмідта, яка грунтується на засадах політичного прагматизму. При цьому раціоналізм протиставляється політичній романтиці, яка досить довго домінувала у німецькій суспільній свідомості. Розкривається взаємозв’язок між соціальною державою як європейським культурним досягненням та демократією, яка втрачає грунт у люмпенізованому суспільстві. Справжня культура свободи може формуватись тільки на основі виваженої соціальної політики та за умов подолання правового нігілізму. Статья посвящена анализу основных положений социальной философии Г. Шмидта, которая базируется на политическом прагматизме. При этом рационализм противопоставляется политической романтике, занимавшей в течение достаточно продолжительного времени доминирующее положение в Германии. Раскрывается взаимосвязь между социальным государством, рассматриваемым как европейское достижение, и демократией, теряющей почву в люмпенизированном обществе. Подлинная культура свободы может формироваться только на основе взвешенной социальной политики при условии преодоления правового нигилизма. The article is devoted to the analyze of general statements of the social philosophy of H. Schmidt, which is founded on the political pragmatism. Thereby the rationalism is compared with the political romantic, which was dominant during a relative long time in the social conciseness in Germany. Is explicated a connection between the social state as the European cultural achievement and democracy what can get lost its ground in the raged society. The real culture of the freedom might be formed only on the foundation of convictive social politics and under conditions of law nihilism conquering. The role of prominent personalities in the history of cross belongs to problems of social philosophy. This is because they change the course of human history. Much less studied is the problem of the role of theoretical philosophy in making responsible decisions political leaders high. The quality of democratic political thought in modern complicated sociocultural contexts, not least depend on the ability of leaders to respond to the high-level challenges.
- ДокументСоціолінгвістичний аспект історії педагогічних ідей: евристичний потенціал концепції Альфреда К. Тремля(Інститут педагогіки НАПН України, Педагогічна думка, 2021-06-08) Григорова, Н. В.Стаття присвячена соціолінгвістичному аспекту історії педагогічних ідей, який вказує на зв’язок педагогічних ідей з відповідними конструктами соціальної дійсності. На думку Тремля, мова виступає в історико-педагогічних текстах "механізмом, який забезпечує варіативність змісту", селекцію його складових". Статья посвящена социолингвистическому аспекту истории педагогических идей, указывающему на связь педагогических идей с соответствующими конструктами социальной действительности. По мнению Тремля, речь выступает в историко-педагогических текстах "механизмом, обеспечивающим вариативность содержания", селекцией его составляющих". The article deals with the sociolinguistic aspect of the history of pedagogical ideas, pointing out the connection of pedagogical ideas with corresponding constructions of social reality. According to Treml, speech acts in historical-pedagogical texts as "a mechanism providing variability of content", a selection of its components".