Перегляд за Автор "Бакумкіна, М. О."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументОсобливості художнього світовідчуття в малій прозі І. Маслова: оповідання, "вінці"(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Бакумкіна, М. О.Стаття присвячена особливостям відображення художнього світовідчуття в малій прозі – оповіданнях і «вінцях» – російськомовного українського письменника, лауреата літературних премій Івана Степановича Маслова, життя й доля якого були пов’язані з Харківщиною. Окремі твори І.С. Маслова неодноразово ставали об’єктом вивчення українських учених-літературознавців, проте особливості художнього світосприймання в оповіданнях і «вінцях» І. С. Маслова не були предметом спеціального наукового дослідження. Тому метою статті стає аналіз маловідомих широкому українському читачеві оповідань І. С. Маслова та його «вінців», дослідження їхніх художніх особливостей. Методами дослідження є біографічний, культурно-історичний, порівняльно-історичний, історико-генетичний. У ході дослідження з’ясовано, що І.С. Маслов відчував потребу опанувати смисловий простір образу. Його творам притаманна суперечність стилю. У них поєднані філософічність, метафоризм, психологізм і символізм. Письменник часто звертається до просторіччя, що інтенсивно забарвлює і мову героїв, і авторську мову. У своїх творах письменник звертається до тем кохання, смерті, війни й повоєнного життя, до сьогодення «продажного часу», які проходять крізь увесь творчий шлях І. С. Маслова. Його твори гостро полемічні, стиль переважно автобіографічний, спогади про воєнний і повоєнний побут його самого і його родини – джерело вічних цінностей, як і поняття «чистоти» в його оповіданнях і «вінцях». Мала проза І. С. Маслова дозволяє відчути перебіг часу, що визначає долю людини. Дослідження акцентовано на розкритті трагічних процесів перебудови як докорінного старого побуту, так і зламу суспільних стосунків селян, колгоспників, на минулому перебудови, відгомонах переламної епохи, прикметах часу, отриманні незалежності Україною, житті її людей, їхніх бажань та очікувань. Письменник І. С. Маслов у повсякденному житті природи й людей знаходить своєрідні цінності, створює поетичні описи Слобожанщини та її жителів. Він відзначає щонайменші зміни в природному циклі й житті селян, застосовує особливий підхід до розкриття теми відносин людини й природи, підкреслює спорідненість людини з усім світом і через поетичне зображення природи розкриває суть людського буття. The paper is devoted to the peculiarities of the artistic perception of the world in short prose – stories and “crowns” of the Russian-speaking Ukrainian writer, laureate of literary awards Ivan Stepanovych Maslov, whose life and destiny were associated with Kharkiv Region. Selected works by I. S. Maslov have repeatedly become the object of study of Ukrainian literary scholars. However, the peculiarities of the artistic perception of the world in the stories and “crowns” by I. S. Maslov were not the subject of special research. Therefore, the purpose of the paper is to analyze the little-known stories by I.S. Maslov and his “crowns”, a study of their artistic features. The research methods are biographical, culturalhistorical, comparative-historical, and historical-genetic ones. We found that I. S. Maslov felt the need to master the semantic space of the image, words that intensify the contradiction of the style of his works, in which philosophicity, metaphoricalness, psychologism, symbolism, and vernaculars merged, which intensely colour both the language of the heroes and the author’s language. In his works, the writer refers to the themes of love, death, war and post-war life, to the present “corrupt time”, which run through the entire creative path of the innate storyteller. The works of I. S. Maslov are sharply polemical, his style is mainly autobiographical, his memories of the war and post-war life of himself and his family – a source of eternal values, as well as the concept of “purity” in his stories and “crowns”. The short prose by I. S. Maslov allows feeling the fl ow of time, which determines the fate of a person. The study is focused on revealing the tragic processes of restructuring both the fundamental old way of life and the breakdown of social relations between peasants and collective farmers, on the past of Perestroika, echoes of a turning point, signs of the times, gaining independence of Ukraine, the life of its people, their desires and expectations. I. S. Maslov fi nds unique values in the everyday life of nature and people, creates poetic descriptions of Slobozhanshchyna and its people. He notes the slightest changes in the natural cycle and the life of peasants, applies a special approach to revealing the theme of the relationship between man and nature, emphasizes the relationship of man with the whole world, and reveals the essence of human existence through a poetic image of nature.
- ДокументСелянська тема в літературній долі Івана Маслова(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2018) Бакумкіна, М. О.Стаття присвячена проблемі місця й ролі селянської теми в літературній творчості Івана Степановича Маслова, який є лауреатом престижних літературних премій. Доля зв’язала І. Маслова з Харківським державним педагогічним інститутом імені Г.С. Сковороди, який він не тільки закінчив, але і працював у ньому з 1991 р. до кінця життя. Окремі твори І. Маслова неодноразово ставали об'єктом уваги критиків і вчених, проте саме селянська тема в його творчості не була предметом спеціального наукового дослідження. Тому мета нашої статті – проаналізувати значення селянської теми в літературній долі І. Маслова. Селянська тема в творчості І. Маслова має глибокі коріння в російській літературі к. ХІХ–ХХ ст. (М. Клюєв, С. Єсенін, К. Треньов, Б. Лавреньов, Ф. Гладков, Ф. Панферов, В. Катаєв та ін.). У роки радянської влади селянська тема зазнала серйозного тиску з боку марксистсько-ленінської ідеології. Проте з середини 60-х рр. тоталітарна модель починає втрачати реальний контроль над літературою З 1987 року (після приходу до влади М. Горбачова) розпочинається процес демократизації усіх сфер соціального життя. В статті обговорюються термінологічні аспекти поняття «селянська проза», які досі мають дискусійний характер. Так звані прозаїки-«деревенщики» (Ф. Абрамов, В. Астаф’єв, В. Бєлов, В. Распутін, В. Шукшин, Ю. Казаков та ін.) ввійшли в літературу в роки «відлиги». Символічним для І. Маслова є той факт, що він захистив кандидатську дисертацію на тему «Творчество Ф.А. Абрамова в контексте русской деревенской прозы». До селянської теми зверталися й українські письменники, поети і драматурги, які писали про село та долю селян у різні періоди ХХ ст. І. Маслова було б помилково називати тільки селянським літописцем: він був сином України, однаково любив українське і російське слово, українську землю (село) і місто Харків. У своїх творах І. Маслов часто звертається історії звичайної людини, яка опікується не тільки проблемами локального, але й світового масштабу. Його селянські твори гостро полемічні, а спогади про селянське життя для нього – це джерело вічних цінностей. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті особливостей селянської теми в окремих художніх творах І. Маслова. Статья посвящена проблеме места и роли сельской темы в литературном творчестве Ивана Степановича Маслова, который является лауреатом престижных литературных премий. Судьба связала И. Маслова с Харьковским государственным педагогическим институтом имени С. Сковороды, который он не только закончил, но и работал в нём с 1991 г. до конца жизни. Отдельные произведения И. Маслова неоднократно становились объектом внимания критиков и учёных, однако именно сельская тема в его творчестве не была предметом специального научного исследования. Поэтому цель нашей статьи – проанализировать значение сельской темы в литературной судьбе И. Маслова. Сельская тема в творчестве И. Маслова имеет глубокие корни в русской литературе к. ХIХ–ХХ вв. (М. Клюев, С. Есенин, К. Тренев, Б. Лавренев, Ф. Гладков, Ф. Панферов, В. Катаев и др.). В годы советской власти сельская тема подверглась серьезному давлению со стороны марксистско-ленинской идеологии. Однако с середины 60-х гг. тоталитарная модель начинает терять реальный контроль над литературой, а с 1987 года (после прихода к власти М. Горбачева) начинается процесс демократизации всех сфер социальной жизни. В статье обсуждаются терминологические аспекты понятия «сельская проза», которая до сих пор имеет дискуссионный характер. Так называемые прозаики-«деревенщики» (Ф. Абрамов, В. Астафьев, В. Белов, В. Распутин, В. Шукшин, Ю. Казаков и др.) вошли в литературу в годы «оттепели». Символическим для И. Маслова является тот факт, что он защитил кандидатскую диссертацию на тему «Творчество Ф.А. Абрамова в контексте русской деревенской прозы ». К сельской теме обращались и украинские писатели, поэты и драматурги, которые писали о селе и судьбе селян в разные периоды ХХ в. И. Маслова было бы ошибочно называть только сельским летописцем: он был сыном Украины, одинаково любил украинское и русское слово, украинскую землю (село) и город Харьков. В своих произведениях И. Маслов часто обращается к истории обыкновенного человека, которого волнуют не только проблемы локального, но и мирового масштаба. Его сельские произведения остро полемичны, а воспоминания о сельской жизни для него – это источник вечных ценностей. Перспективы дальнейших исследований видим в раскрытии особенностей сельской темы в отдельных художественных произведениях И. Маслова. The article is devoted to the problem of the place and role of the peasant theme in the literary work of Ivan Stepanovich Maslov, who is the winner of prestigious literary awards. The fate linked I. Maslov with the Kharkiv State Pedagogical Institute named after G.S. Skovoroda, which he not only finished, but also worked at from 1991 to the end of his life. The works by I. Maslov have repeatedly become the object of attention of critics and scientists, but the rural theme in his work was not the subject of special scientific research. Therefore, the purpose of our article is to analyze the significance of rural themes in the literary fate of I. Maslov. The peasant theme in I. Maslov's work has deep roots in Russian literature of the 19th and 20th centuries. (M. Klyuev, S. Yesenin, K. Trenev, B. Lavrenev, F. Gladkov, F. Panferov, V. Kataev, etc.). In the years of Soviet power, the peasant issue was subjected to grave pressure from the Marxist-Leninist ideology. However, since the mid-1960's, the totalitarian model began to lose real control over literature. Since 1987 (after Gorbachev came to power), the process of democratization of all spheres of social life began. The article discusses the terminological aspects of the concept of “peasant prose”, which are still debatable. The so-called prose writers, “the villagers” (F. Abramov, V. Astafiev, V. Belov, V. Rasputin, V. Shukshin, Y. Kazakov, etc.) entered the literature during the years of “thaw”. Symbolic for I. Maslov is the fact that he defended his Ph.D. thesis on the theme “Creativity F.А. Abramov in the context of Russian village prose”. Ukrainian writers, poets and playwrights also addressed peasant themes, who wrote about the village and the fate of the peasants in different periods of the twentieth century. I. Maslov would be mistakenly called only as the peasant chronicler: he was the son of Ukraine, he was equally fond of Ukrainian and Russian words, Ukrainian land (village) and the city of Kharkiv. In his writings, I. Maslov often refers to the ordinary history of an ordinary person who cares not only of problems of local, but also of world scale. His peasant works are sharply controversial, and the memories of peasant life for him are the source of eternal values. We see the prospects for further research in the disclosure of the peculiarities of the peasant theme in some works of art by I. Maslov.