Феномен дитинства у філософській антропології: історичний екскурс
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Дитинство — етап людського життя, що розпочинає існування людини, він якісно відрізняється від інших вікових проміжків життя особливостями інтелектуальної, емоційно-вольової та діяльнісної сфери. Ідея круговороту та нелінійного сприйняття часу в язичницькій культурі робить дитинство близьким до небуття. У християнстві дитинство сприймається крізь призму і плотського, і духовного народження, батьківства та синівства. В епоху Відродження у зв’язку з актуалізацією проблеми людини та розвитком ідей гуманізму гостро постало питання про значення дитинства у становленні людини. В епоху Нового часу дитинство інтерпретується як період ущербності та неповноцінності, розглядається лише у перспективі дорослішання, а не як самодостатня сутність. У ХХ ст. дитина постає самодостатньою істотою, що має право на існування, на власні переживання, на власні, окремі від дорослих, особливості духовного, емоційного, морального та психічного розвитку. Однією з ідей, поставлених службу радянської пропаганди, виступила ідея дитинства. Радянське гасло «Діти — наше майбутнє!» повинно було транслювати створюваний і культивований образ дитини, який вдячно користується благами держави. Реконструкція психолого-педагогічних моделей дитинства дозволяє зробити висновок про важливу ідею цілісного буття дитини у філософській антропології. Уявлення про цілісність реалізується через систему виховання, що мислиться тут як глибинний взаємозв’язок індивідуального (особистості дитини) та соціального, і зміна кожного компонента цього взаємозв’язку здатна якісно змінити всю систему в цілому. Childhood is the stage of human life that begins the existence of a person, it is qualitatively different from other age periods of life due to the peculiarities of the intellectual, emotional, volitional and activity spheres. The idea of circularity and non-linear perception of time in pagan culture makes childhood close to non-existence. In Christianity, childhood is perceived through the prism of both carnal and spiritual birth, fatherhood and sonship. In the Renaissance era, in connection with the actualization of the human problem and the development of humanist ideas, the question of the importance of childhood in the formation of a person became acute. In the era of modern times, childhood is interpreted as a period of impairment and inferiority, considered only in the perspective of growing up, and not as a self-sufficient entity. In the 20th century the child appears as a self-sufficient being that has the right to exist, to his own experiences, to his own, separate from adults, features of spiritual, emotional, moral and mental development. One of the ideas put to the service of Soviet propaganda was the idea of childhood. The Soviet slogan "Children are our future!" had to broadcast the created and cultivated image of a child who gratefully uses the benefits of the state. The reconstruction of psychological and pedagogical models of childhood allows us to draw a conclusion about the important idea of a child’s holistic existence in philosophical anthropology. The idea of integrity is implemented through the education system, which is thought here as a deep relationship between the individual (the child’s personality) and the social, and changing each component of this relationship can qualitatively change the entire system as a whole.
Опис
Ключові слова
дитинство, самоцінність, філософія, педологія, антропологія, християнство, язичництво, childhood, self-esteem, philosophy, pedology, anthropology, Christianity, paganism
Цитування
Довженко Т. Феномен дитинства у філософській антропології: історичний екскурс / Т. Довженко // Новий Колегіум. – 2023. – № 1 (113). – С. 17–22.