ФЕНОМЕН ДИТИНСТВА І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ КОРДОНІВ
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Анотація
Актуальність теми дослідження зумовлена потребою уваги до проблеми дитинства і здоров’язбереження, освітніх і виховних практик в умовах поширення насильства у світі, війн, зміни кордонів, гуманітарної кризи. Проблема вимушених переселенців, що притаманна родинам з різних куточків світу, торкнулася батьків і дітей, які постраждали від війни на сході України, окупації Криму. Люди, що змушені втікати від війни, стикаються з динамікою постіндустріальної цивілізації, загострюється питання ідентичності, історичної пам’яті. Постановка проблеми. Вимушена масова міграція внаслідок посягань на територіальну цілісність України з боку російського агресора, загострює питання трансляції культури, освітніх і виховних практик, збереження пам’яті для прийдешніх поколінь. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню осмисленню сутності державних кордонів та впливу кордонної проблематики на політичні, етнокультурні та інші процеси сьогодення присвячені праці Р. Коцан, І. Долматова та багатьох інших дослідників. Багатосторонній аналіз взаємозв’язку “індивід-суспільство”, “індивідуальне – соціальне”, соціокультурні трансформації (соціальні та соціально-психологічні) стали предметом дослідження Н. Еліаса, М. Мінакова, О. Кивлюк, М. Култаєвої, Н. Радіонової та інших дослідників. Питання історичної пам’яті та ідентичності, комунікації, культури, справедливості щодо прийдешніх поколінь осмислюють в своїх роботах Б. Андерсен, Е. Бистрицький, А. Єрмоленко, Т. Лютий, Е. Сміт та багато інших вітчизняних та зарубіжних дослідників. Онтоантропологічні характеристики дитинства, освіти й виховання акцентовані в роботах Н. Дічек, І. Дорожко, М. Култаєвої, А. Єрмоленко, С. Пролєева, С. Пилипенко, Н. Радіонової, С. Сисоєвої, М. Триняк, Т. Щериці та інших дослідників. Проблемі вивчення здоров’я та механізмам здоров’язбереження (педагогічним, соціальним) присвячені праці Ю. Бойчука, М. Гончаренко, Л. Лук’янової. Постановка завдання. З позиції онтоантропологічного виміру освіти і виховання на індивідуальному та соціальному рівнях розглянути деякі аспекти дитинства і здоров’язбереження в умовах воєнної агресії, порушення державних кордонів, політичної та соціальної нестабільності, масової міграції. Розкрити вплив проблематики кордонів на освітні, виховні, здоров’єзберігаючі практики. Визначити у цьому контексті пріоритетні завдання освітньої і державної політики. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано виклики та проблеми, з якими стикаються діти та їх батьки в ситуаціях гуманітарних криз та військових конфліктів. Підкреслено, що природні і соціальні зміни впливають на здоров’я індивідів і самоорганізацію спільнот. Розкрито важливість міжкультурної комунікації, історичної пам’яті, виховних і освітніх практик у формуванні ідентичності індивідів і спільнот. Висновки. У соціальнокультурному і духовному вимірах проблематика кордонів впливає на глибинні основи життя соціумів, виховані, освітні, здоров’єзберігаючі практики. В умовах російської агресії першочерговим завданням стає освітня і культурна модернізація, державні програми національно-патріотичного, громадянського напрямків, відродження історичної пам’яті.
Urgency of the research. The relevance of the research topic is determined by the need for attention to the issues of childhood and health preservation, educational and upbringing practices in the context of the spread of violence in the world, wars, border changes, humanitarian crisis. The problem of forced displacement, characteristic of families from different parts of the world, has affected parents and children who have suffered from the war in eastern Ukraine, the occupation of Crimea. People forced to flee from the war face the dynamics of post-industrial civilization, intensifying questions of identity, historical memory. Target setting. Forced mass migration resulting from encroachments on Ukraine's territorial integrity by the Russian aggressor sharpens the question of cultural transmission, educational and upbringing practices, and memory preservation for future generations. Actual scientific researches and issues analysis. The works of R. Kotsan, I. Dolmatov, and many other researchers are dedicated to exploring theessence of state borders and the influence of border issues on contemporary political, ethno-cultural, and other processes. Scholars such as N. Elias, M. Minakov, O. Kivlyuk, M. Kultaieva, N. Radionova, and others have conducted a comprehensive analysis of the interrelation between “individual-society”, “individual-social”, and socio-cultural transformations (social and sociopsychological). Scholars like B. Andersen, E. Bystrytskyi, A. Yermolenko, T. Liutyi, E. Smith, and numerous domestic and international researchers delve into the themes of historical memory, identity, communication, culture, and justice for future generations. N. Dichek, I. Dorozhko, M. Kultaieva, A. Yermolenko, S. Prolieva, S. Pylypenko, N. Radionova, S. Sysoieva, M. Tryniak, T. Shcheritsa, among others, focus on the ontoanthropological characteristics of childhood, education, and upbringing. Works by Y. Boichuk, M. Honcharenko, L. Lukianova are dedicated to the exploration of health and mechanisms of health preservation (pedagogical, social). The research objective. From the ontoanthropological perspective of education and upbringing at individual and social levels, let's consider some aspects of childhood and health preservation in the conditions of military aggression, violations of state borders, political and social instability, and mass migration. We will explore the impact of border issues on educational, upbringing, and health-preserving practices. By doing so, we can determine the priority tasks of educational and state policies in this context. The statement of basic materials. The challenges and problems faced by children and their parents in humanitarian crises and military conflicts have been analyzed. It has been emphasized that natural and social changes impact the health of individuals and the self-organization of communities. The importance of intercultural communication, historical memory, upbringing, and educational practices in shaping the identity of individuals and communities has been revealed. Conclusions. In the social-cultural and spiritual dimensions, the issue of borders impacts the fundamental aspects of societies' lives, upbringing, educational, and health-preserving practices. In the face of Russian aggression, the primary task becomes educational and cultural modernization, state programs focusing on national-patriotic and civic directions, and the revival of historical memory.
Опис
Ключові слова
політичні кордони, освіта, виховання, дитинство, здоров’язбереження, історична пам’ять, міжкультурна комунікація, ідентичність, political borders, education, upbringing, childhood, health preservation, historical memory, intercultural communication, identity
Цитування
Корж Г. В. Феномен дитинства і здоров’язбереження в контексті проблеми політичних кордонів. Освітній дискурс : зб. наук. пр. Київ, 2024. Вип. 50 (7–9). С. 73–78.