ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В ЕПОХУ ДИНАСТІЇ ТАН (618-907 РР.)
Завантаження...
Дата
2024-03-29
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
У статті досліджено життя в епоху династії Тан. Охоплюючи VII–X ст., Танський Китай започаткував “золоту добу” історії Китаю та був наймогутнішою імперією в усій Азії на той час. Династія Тан (618-907 рр.) правила Китаєм протягом трьохсот років. Вона охоплювала понад 4 млн квадратних миль, простягаючись від Тарімського басейну Сіньцзяну до Корейського півострова та від степів південної Монголії до В’єтнаму. Суспільство та культура Тан були дуже різноманітними: у цей час активно розвивалися міста та збільшилась кількість населення. Люди добре дбали про свій зовнішній вигляд, значного розвитку досягла також торгівля, а під впливом буддизму поширилося будівництво храмів. The article examines life during the Tang Dynasty. Covering the VII-X centuries, Tang China ushered in the "golden age" of Chinese history and was the most powerful empire in all of Asia at that time. The Tang Dynasty (618-907) ruled China for three hundred years. It covered more than 4 million square miles, stretching from the Tarim Basin of Xinjiang to the Korean Peninsula and from the steppes of southern Mongolia to Vietnam. Tang society and culture were very diverse: cities were actively developing and the population increased during this time. People took good care of their appearance, trade also developed significantly, and the construction of temples spread under the influence of Buddhism.
Опис
Ключові слова
історія Китаю, династія Тан, студентські роботи, history of China, Tang dynasty, student works
Цитування
Цицхвая В. Повсякденне життя в епоху династії Тан (618-907 рр.). Сходознавство. Актуальність та перспективи : матеріали доп. V Міжнар. наук.-метод. конф., м. Харків, 29 берез. 2024 р. : у 2 ч. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; уклад.: Н. В. Руда, Л. М. Ямпольська, І. А. Скразловська та ін. Харків, 2024. Ч. 2. С. 189–192.