ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ У ЧАСИ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ВИПРОБУВАНЬ НА ТЛІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ В УКРАЇНУ
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація
Статтю присвячено виявленню особливостей конструювання моделей життєтворчості у воєнні часи, аналіз здійснено на сучасному емпіричному матеріалі. Повномасштабне вторгнення рф в Україну змусило наше суспільство існувати в умовах війни. Життя за подібних обставин сповнене всіх умов необхідних для набуття екзистенції, його непереборна природа вимагає від нас продовжувати приймати активну участь у власній життєтворчості. Але свідома життєтворча діяльність ускладнена деструктивними станами, такими як страх, відчай, байдужість, а отже вимагає позбавлення від цих станів за допомогою свого роду екзистенційних «ліків». У статті проаналізовані праці філософів-екзистенціалістів (К. Ясперс, Г.-О. Марсель, А. Камю), присвячені визначенню та дослідженню граничних екзистенційних станів страху, відчаю, страждання та спричинених ними феноменів рутинності, абсурдності, надії у їхньому емоційно-психологічному та філософсько-антропологічному значеннях. Проведено порівняльний аналіз релігійного та атеїстичного напрямків екзистенціалізму на прикладі дослідження їхніми представниками феномену надії та запропонованими шляхами подолання відчаю та відношення до детермінованої долі. Розглянуто погляди мислителів, що мали безпосередній досвід подолання граничних екзистенційних випробувань та переймалися проблемами загрози ядерного знищення людства (Г. Андерс, В. Франкл, К. Льюїс). Прослідковано основні тенденції щодо філософських висновків та практичних порад щодо збереження власного існування та людства взагалі. У висновках, виведена актуальна для українського та світового суспільства в умовах війни властивість рутинної життєтворчості (так званих простих і звичних людських занять) бути не лише метою, а й засобом для виживання у часи екзистенційних випробувань. Як проміжний методологічний висновок відмічено умовність розділення філософії екзистенціалізму на релігійний та атеїстичний напрями.
The article is devoted to identifying the features of the construction of models of life creativity in wartime, the analysis is carried out on modern empirical material. The full-scale invasion of the RF into Ukraine forced our society to exist in conditions of war. Life under such circumstances is full of all the conditions necessary for the acquisition of existence, its irresistible nature requires us to continue to take an active part in our own life creation. But conscious life-creating activity is complicated by destructive states, such as fear, despair, indifference, and therefore requires getting rid of these states with the help of a kind of existential "medicine". The article analyzes the works of existentialist philosophers (K. Jaspers, G.-O. Marcel, A. Camus), devoted to the definition and research of the extreme existential states of fear, despair, suffering and the phenomena of routineness, absurdity, and hope caused by them in their emotional and psychological and philosophical and anthropological meanings. A comparative analysis of the religious and atheistic directions of existentialism was carried out on the example of their representatives' study of the phenomenon of hope and proposed ways of overcoming despair and relation to a deterministic fate. The views of thinkers who had direct experience of overcoming extreme existential challenges and were concerned with the threat of nuclear annihilation of humanity (G. Anders, V. Frankl, K. Lewis) were considered. The main trends regarding philosophical conclusions and practical advice regarding the preservation of one's own existence and humanity in general have been traced. In the conclusions, the property of routine life-creating (so-called simple and usual human occupations) that is relevant for Ukrainian and world society in the conditions of war, becoming not only a goal, but also a means for survival in times of existential trials, is deduced. As an intermediate methodological conclusion, the convention of dividing the philosophy of existentialism into religious and atheistic directions is noted.
Опис
Ключові слова
суспільство в умовах війни, рутинність, страх смерті, життєтворчість, екзистенція, надія, society in conditions of war, routine, fear of death, creativity, existence, hope
Цитування
Васильєв О. Життєтворчість у часи екзистеційних випробувань на тлі повномаштабного вторгнення РФ в Україну. Вісник Львівського університету. Сер. філос.-політолог. студії. 2024. Вип. 53. С. 31–37.