РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЛЮДИНИ І СВІТУ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Г. С. СКОВОРОДИ
Завантаження...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В екзистенціально-антропологічній мандрівній постаті Г. Сковороди проглядається бароковий мислитель сократичного типу, який відновив і реалізував у своєму житті та вченні давнє уявлення про філософію як «любов до мудрості», софійної майстерності, де філософія – це не просто сума готових знань, яку слід лише засвоїти і потім передати учням та послідовникам; філософія бачиться ним насамперед як шлях, ризикований пошук, що вперше виявляє природу людини і перетворює сам режим її існування. Центральною категорією у розумінні людської творчості виступає «сродність», що стає основою теорії саморозвитку людини, оскільки поняття «сродність» у згорнутому вигляді містить основні тези, які стосуються теорій творчості: покликання людини, мотивація творчості, природні обдарування і здібності. Мандрівна постать мислителя і його філософські рефлексії стали яскравим виявом особливостей релігійно-філософського світосприйняття світу у проекції на східнословянську ментальність. В основі концепту «філософія серця» Г. Сковороди лежав глибокий антропологізм мислителя. Серце в його екзистенційно-антропологічному тлумаченні постає як основа духовної сутності людини. Морально-етичні виміри буття мислитель вважав найважливішими для думок і вчинків. До онтологічного аспекту діяльності Г. Сковороди відноситься концепція про три світи: макрокосм, мікрокосм та символічний світ, з якими пов’язаний теоретико-пізнавальний аспект, що полягав у гармонійній взаємодії мікро- та макросвіту і проекції останнього на внутрішню сутність людини, її можливості пізнання світу та самопізнання. In the existential-anthropological traveling figure of H. Skovoroda, a baroque thinker of the Socratic type can be seen, who restored and implemented in his life and teaching the ancient idea of philosophy as "love of wisdom", a sophistic mastery, where philosophy is not just a sum of ready-made knowledge that should only be learned and then passed on to students and followers; he sees philosophy first of all as a path, a risky search that reveals the nature of man for the first time and transforms the very mode of his existence. The central category in the understanding of human creativity is "affinity", which becomes the basis of the theory of human self-development, since the concept "Affinity" in a condensed form contains the main theses that relate to theories of creativity: human vocation, creative motivation, natural gifts and abilities. Traveling the figure of the thinker and his philosophical reflections became a vivid manifestation of the peculiarities of the religious and philosophical worldview in the projection of the East Slavic mentality. H. Skovoroda's concept of "philosophy of the heart" was based on the deep anthropology of the thinker. The heart in its existential and anthropological interpretation appears as the basis of the spiritual human essence. The thinker considered the moral and ethical dimensions of being the most important for thoughts and actions. The ontological aspect of H. Skovoroda's activity includes the concept of three worlds: the macrocosm, the microcosm, and the symbolic world, with which the theoretical-cognitive aspect is connected, which consisted in the harmonious interaction of the micro- and macroworld and the projection of the latter on the inner essence of a person, his possibilities of knowing the world and self-knowledge.
Опис
Ключові слова
Сковорода Г. С., філософська антропологія, український філософ, багатовимірна спадщина, сковородинознавство, H. S. Skovoroda, philosophical anthropology, Ukrainian philosopher, multidimensional heritage, Skovorodastudies
Цитування
Газнюк Л. Релігійно-філософське осмислення людини і світу в творчій спадщині Г. С. Сковороди / Л. Газнюк, М. Бейлін // Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; за наук. ред. Ю. Бойчука, М. Култаєвої. – Харків, 2023. – С. 81–90.