FEATURES OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE MASCULINE REGION: ON THE EXAMPLE OF DONBAS IN THE SECOND HALF OF THE 19TH – FIRST THIRD OF THE 20TH CENTURY
Завантаження...
Дата
2024
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Анотація
The article analyzes the reasons for the formation and long-term preservation of masculinity in Donbas in the second half of the 19th– the first third of the 20th century. The research was conducted on the basis of gender methodology, which involves the analysis of the gender factor in determining the status of a person in society, and with the use of historical-genetic, historical-typological and historical-systemic methods of scientific research. The choice of this historically formed industrial region as an object of study was due to the existence of a number of differences in the definition of gender roles in comparison with the all-Ukrainian practice. In the course of the research, it was established that the decisive factor that determined the formation and long-term preservation of masculinity in Donbas was the nature of the region’s economic development. In the post-reform period, the dominant branch of the economy here was agriculture with its traditional patriarchal structure. The intensive industrial development of the region, which began at the end of the 19th century, contributed to the emergence of economic sectors with the predominant involvement of men: coal, metallurgy. This led to the fact that men still had a dominant role in economic and socio-political life, while women’s sphere of activity was exclusively domestic. This situation did not change until almost the beginning of the 1930s, when the party-state bodies, interested in involving women in production, created conditions for their liberation from the household and involvement in public work. However, all this was not able to destroy the masculinity of the region, women were not able to occupy an equal place with men in social and political life during the period under study.
У статті аналізуютьсяпричини формування та тривалого збереження маскулін-ності Донбасу в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. Вибір цього історично сформованого промислового регіону як об’єкта дослідження був обумовлений існуван-ням в означений період ряду відмінностей у визначенні гендерних ролей порівняно із загальноукраїнською практикою. Вирішальним фактором, що визначив формування та довготривале збереження маскулінності Донбасу, був характер економічного розвитку регіону. У пореформений період домінуючою галуззю тут було сільське господарство з його традиційним патріархальним укладом, який зберігся на селі до 1930-х рр. Інтенсивний промисловий розвиток регіону, що розпочався наприкінці XIX століття, теж сприяв появі тут галузей господарства з переважним залученням чоловіків: кам’яновугільної, металур-гійної. Через небажання місцевих селян влаштовуватись на промислові підприємства з важкими умовами праці дефіцит робочої сили поповнювався за рахунок малоземельних або безземельних селян з інших українських та російських губерній, які в більшості своїй розглядали цю роботу як тимчасову, тож родини свої сюди не перевозили. Такий самий підхід до цього був і в засновників підприємств. Жіноча половина їх родин не знаходила собі місце в цьому маскулінному краї. Лише на початку ХХ століття, коли навколо під-приємств розбудовуються робітничі поселення, ситуація дещо змінюється. Приїхавши на нетривалий час, деякі робітники осідали тут, перевозили сюди родину, що сприяло вирівнюванню гендерної пропорції населення регіону. Проте як і раніше за чоловіками зберігалася домінуюча роль у господарському та суспільно-політичному житті, тоді як сферою діяльності жінки було винятково домашнє господарство. Причиною цього була відсутність будь-яких вікон можливостей для них, викликана зосередженням промислових підприємств на виробництві продукції важкої промисловості, на яких умови праці були непосильні для жінок. Лише з початком Першої світової війни, коли частка чоловічого населення зменшується, жінки починають займати певні позиції на виробництві, проте масового характеру це не набуло. Незмінною така ситуація залишалась майже до почат-ку 1930-х рр., коли партійно-державними органами, зацікавленими в залученні жінок на виробництво, створюються умови для їх вивільнення від домашнього господарства. Проводило більшовицьке керівництво й цілеспрямовану політику щодо активізації ролі жінки в суспільстві, що спричинило появу в 1920-х рр. у регіоні жінвідділів та рух дружин командирів промисловості. Це дало змогу деяким жінкам віднайти свою нішу й створило фундамент для соціальної мобільності молодого покоління. Однак все це так і не змогло зруйнувати маскулінний характер регіону, жінки так і не змогли тут посісти рівноправне з чоловіками місце в суспільно-політичному житті.
Опис
Ключові слова
gender practices, women’s history, masculinity, national identity, feminism, гендерні практики, жіноча історія, маскулінність, національна ідентичність, фемінізм
Цитування
Features of the formation and development of the masculine region: on the example of Donbas in the second half of the19th – first third of the 20th century / S. V. Berezhna, M. S. Voronina, О. S. Honcharova, Yu. F. Matei. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2024. Т. 33, № 1. С. 83–93.