ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У РОМАНІ ДЖОРДЖА РОНАЛДА РУЕЛА ТОЛКІНА «ВОЛОДАР ПЕРСНІВ»

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2023
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Творчість англійського письменника і філолога Дж. Толкіна дуже вплинула на культуру англомовних країн, і навіть формування жанру епічної казки – фентезі. При перекладі фразеологізму перекладачеві треба передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вираз в англійській мові і не загубивши при цьому з уваги стилістичну функцію фразеологізму. При перекладі фразеологічних одиниць в романі частіше використовувалися такі трансформації, як еквівалентний переклад, описовий переклад, переклад за допомогою аналогу, заміна частини мови, заміна синтаксичної конструкції. The creativity of English writer and philologist J.R.R. Tolkien greatly influenced the culture of English-speaking countries, even shaping the genre of epic fantasy. When translating idiomatic expressions, the translator must convey their meaning and reflect their imagery by finding an equivalent expression in English and not losing sight of the stylistic function of the idiom. In translating idiomatic expressions in the novel, transformations such as equivalent translation, descriptive translation, translation using an analogy, substitution of a part of speech, and substitution of a syntactic structure were more commonly used.
Опис
Ключові слова
фразеологічна одиниця, переклад, трансформації, роман, фентезі, phraseological units, translation, transformations, novel, fantasy
Цитування
Людкевич В. Особливості перекладу фразеологічних одиниць у романі Джорджа Роналда Руела Толкіна «Володар перснів». Актуальні проблеми іноземної філології і лінгводидактики : зб. наук. ст. здобувачів вищ. освіти ф-ту інозем. філології Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; редкол.: Т. В. Подуфалова (голов. ред.) та ін. Харків, 2023. Вип. 5. С. 140–143.