Використання методу синтетичної селекції при створенні лінії шовковичного шовкопряда (Bombyx mori L.) із округлою та видовженою формою кокона
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Традиційно у шовківництві селекційна робота спрямована на надання коконам шовковичного шовкопряда певної форми та маси, оскільки від цих параметрів залежать такі важливі технологічні показники, як довжина безперервно розмотаної нитки, частота обривів, довжина і товщина коконної нитки, тощо. Саме тому, цей напрям селекції має велике практичне та економічне значення. Промислове розведення шовковичного шовкопряда пов’язане, як правило, з використанням гібридів, батьківські компоненти яких характеризуються коконами різної форми, одна порода – з округлою, а інша – видовженою формою. Гібридизації таких особин приводить до появи коконів проміжної форми з високим ступенем однорідності за калібром та масою. Для надання кокону видовженої та овальної форми нами вперше було використано метод синтетичної селекції. Запропоновано нову схему схрещування. На початкових етапах роботи проведено масовий відбір, а на завершальних – індивідуальний з підбором пар схрещування. Основні біологічні та господарсько-цінні показники шовковичного шовкопряда визначали на кожному етапі роботи. Із високоінбредної популяції Г7 та породи Українська 19 було виведено дві лінії шовковичного шовкопряда, які значимо відрізнялись за формою кокона. Перша лінія, добір в якій проводили на максимальне співвідношення довжини до ширини кокону, за цим показником значимо (р≤0.001) на 0.24 перевищувала другу, де відбирали кокони з мінімальним значення цього показника. Ширина кокону була більша на 0.29 см (р≤0.001) у другій лінії. Крім того спостерігалась тенденція до збільшення маси кокону у особин другої лінії. Маса оболонки суттєво не відрізнялась. Шовконосність особин першої лінії на 1.78 % (р≤0.05) перевищувала цей показник у другій. Традиционно в шелководстве селекционная работа направлена на придание коконам тутового шелкопряда, определенной формы и массы, поскольку от этих параметров зависят такие важные технологические показатели, как длина непрерывно размотанной нити, частота обрывов, длина и толщина коконной нити и т.д. Именно поэтому это направление селекции имеет большое практическое и экономическое значение. Промышленное разведение тутового шелкопряда связано, как правило, с использованием гибридов, родительские компоненты которых характеризуются коконами разной формы, одна порода – с округлой, а другая – удлиненной формой. Гибридизация таких особей приводит к появлению коконов промежуточной формы с высокой степенью однородности по калибру и массе. Для придания кокону удлиненной и овальной формы нами впервые был использован метод синтетической селекции. Предложена новая схема скрещивание. На начальных этапах работы проведен массовый отбор, а на завершающих – индивидуальный подбором пар скрещивания. Основные биологические и хозяйственно-ценные показатели тутового шелкопряда определяли на каждом этапе работы. Из высокоинбредной популяции Г7 и породы Украинский 19 были выведены две линии тутового шелкопряда, которые значительно отличались по форме кокона. Первая линия, подбор в которой проводили на максимальное соотношение длины к ширине кокона, по этому показателю значим (р≤0.001) на 0.24 превышала вторую, где отбирали коконы с минимальным значением этого показателя. Ширина кокона была більше на 0,29 см (р≤0,001) во второй линии. Кроме того, наблюдалась тенденция к увеличению массы кокона у особей второй линии. Масса оболочки существенно не отличалась. Шелконосность особей первой линии на 1.78% (р≤0.05) превышала этот показатель во второй. Traditionally, in silk production, the main attention is paid to the weight and shape of cocoons of silkworms as they determine such important technical indicators as the length of continuously unwound thread, frequency of breaks, length and thickness of cocoon thread, etc. That is why the selection, usually aimed at shaping a cocoon in a certain way, has practical and economic value. In industry, as a rule, hybrids are used, the parent components of which are characterized by cocoons of different shapes, one breed has a rounded shape and the other has an elongated shape. The hybridization of them results in medium-shape cocoons with a high degree of homogeneity in caliber and weight. We first used the method of synthetic selection to give the cocoon an elongated and oval shape. Two lines of the silkworm, which differ significantly in cocoon shape, were derived from the highly inbred population G7 and the Ukrainian 19 breed. We developed and proposed the scheme of crossing. At the initial stages of the work, the mass sampling was carried out, and at the final stages, the individual selection with the selection of crossing pairs. The main biological and economically valuable indicators of the silkworm were identified at each stage of work. The study resulted in breeding, 2 new lines of the silkworm, which differed significantly in the shape of the cocoon. The first line, which was selected on the basis of the maximum ratio of length to width of the cocoon, on this indicator significantly (p≤0.001) exceeded the second – by 0.24, where the cocoons were selected with the minimum value of this indicator. The width of the cocoon was greater by 0.29 cm (p≤0.001) in the second line. In addition, there was a tendency to increase the mass of the cocoon in individuals of the second line. The weight of the shell did not differ significantly. The silkiness of individuals of the first line exceeded this indicator of the second one by 1.78% (p≤0.05).
Опис
Ключові слова
шовковичний шовкопряд, розведення та селекція, генофонд, форма кокона, тутовый шелкопряд, разведение и селекция, silkworm, Bombyx mori L., breeding and selection, gene pool, cocoon shape, viability and productivity
Цитування
Панченко О. М. Використання методу синтетичної селекції при створенні лінії шовковичного шовкопряда (Bombyx mori L.) із округлою та видовженою формою кокона / О. М. Панченко, Т. Ю. Маркіна // Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. – Харків : ХНПУ, 2021. – Т. 23, № 1. – С. 34–41.