ХАРКІВСЬКІ ПАМ’ЯТКООХОРОНЦІ ТА СПІВРОБІТНИКИ МУЗЕЇВ ЯК ОБ'ЄКТ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ (1933 – 1938 РР.)
Завантаження...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Видавнича група «Наукові перспективи»
Анотація
У дослідженні розглядаються харківські пам’яткоохоронці та співробітники музеїв як об’єкт політичних репресій у 1933 – 1938 рр. Основна увага сконцентрована на інтелектуальній еліті, задіяній у пам’яткоохоронній та музейній справі, яка на той час була провідним носієм та захисником української національної ідеї. Розкриваються особливості проведення репресій на Харківщині, враховуючи тогочасний столичний статус міста Харкова, велику концентрацію творчої та наукової інтелігенції у місті, розгалужену мережу державних музейних та громадських пам’яткоохоронний установ у регіоні. Припущено, що приводом для старту репресивної каральної системи на Харківщині стає самогубство Наркома освіти М. Скрипника та провідна хвиля винищення української інтелігенції регіону відбувається у 1933 р. Це дає підстави вважати, що «перша столиця» стає експериментальним майданом з проведення репресій напередодні «великого терору». Наводяться основні види звинувачень, статей, за якими представники харківської еліти були позбавлені волі від 3 – 10 років або життя. Зокрема, досліджено долі наступних діячів регіону: К. А. Бєрладіної, Д. П. Гордєєва, В. В. Дубровського, П. М. Жолтовського, В. М. Зуммера, О. О. Нікольської, О. Ц. Поплавського, Я. І. Стешенко, С. А. Таранушенка, О. С. Федоровського, П. Г. Фоміна, К. Г. Черв’яка. З метою систематизації інформації у статті подано таблицю з зазначенням прізвища, ім’я, по батькові репресованих, їх років життя, посади на момент арешту, числа (місяця), року, міста арешту, статті звинувачення, терміну позбавлення волі. Доводиться, що безпідставні репресії серед інтелектуальної еліти Харківщини були цілеспрямованою кампанією тоталітарного режиму зі знищення національної ідентичності українського регіону та фізичного позбавлення її провідних носіїв та захисників.
The study examines Kharkiv monument keepers and museum employees as an object of political repression in 1933-1938. The main focus is on the intellectual elite involved in monument protection and museum work, which at that time was the leading carrier and defender of the Ukrainian national idea. The article reveals the peculiarities of repressions in the Kharkiv region, taking into account the capital status of Kharkiv at the time, the large concentration of creative and scientific intellectuals in the city, and the extensive network of state museum and public monument protection institutions in the region. It is assumed that the suicide of People's Commissar of Education M. Skrypnyk becomes the reason for the start of the repressive punitive system in Kharkiv region and the leading wave of extermination of the Ukrainian intelligentsia in the region occurs in 1933. The author describes the main types of charges and articles under which representatives of the Kharkiv elite were imprisoned for 3-10 years or life. In particular, the fates of the following representatives of the region are studied: K. A. Berladina, D. P. Gordeev, V. V. Dubrovsky, P. M. Zholtovsky, V. M. Zummer, O. O. Nikolskaya, O. Ts. Poplavskyi, Y. I. Steshenko, S. A. Taranushenko, O. S. Fedorovskyi, P. G. Fomin, K. G. Cherviak. In order to systematize the information, the article presents a table indicating the surname, name, patronymic of the repressed, their years of life, position at the time of arrest, day (month), year, city of arrest, article of accusation, and term of imprisonment. The author proves that the groundless repressions among the intellectual elite of the Kharkiv region were a deliberate campaign of the totalitarian regime to destroy the national identity of the Ukrainian region and physically deprive its leading carriers and defenders of their identity.
Опис
Ключові слова
культура, громадська діяльність, культурна спадщина, пам’яткоохоронна справа, пам’яткоохоронці, Харків, політичні репресії, національна ідентичність, музей, краєзнавство, culture, public activity, cultural heritage, monument protection, monument keepers, Kharkiv, political repression, national identity, museum, local history
Цитування
Чернікова І. В. Харківські пам'яткоохоронці та співробітники музеїв як об'єкт політичних репресій (1933 – 1938 рр.) Вісник науки та освіти. 2025. Вип. 1 (31). С. 2392–2403.