Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня?
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Майдан
Анотація
Під час досліджень городища в с. Мохнач, що в Зміївському районі Харківської області (рис. 1), було вивчено одну із зернових ям з прибудованим тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Серед виявлених артефактів (рис. 3), що дають можливість зарахувати його до кінця VІІІ — початку ІХ ст., привертають увагу рештки товстостінного глиняного виробу зі слабким нерівномірним випалом (рис. 4). Колір глини на перетині свідчить про те, що зверху температура була вищою (рис. 4: 2). Його формувальна маса складалась із глини й великої кількості рослинних домішок різного походження. На обох поверхнях та у зломах добре простежені відбитки відходів від обмолоту: плівки, фрагменти вилочок, колосків, а також листя тощо (рис. 4; 5). На нижній поверхні чітко помітні паралельні (упорядковані?) відбитки стебел трав’янистих рослин (соломи?), що підкладали під низ цього виробу (рис. 4: 3; 5: І). На поверхні «робочої» частини, крім відходів від обмолоту й просівання врожаю, також помічено відбитки зернівок культурних рослин (рис. 5: ІІ, ІІІ). Ідентифіковані плівки походять від жита (Secale cereale) і ячменю плівчастого (Hordeum vulgare). Переважну кількість зернівок (рис. 5: III) також становили жито, ячмінь плівчастий, а також просо (Panicum miliaceum); є одиничні відбитки зернівок пшениці двозернянки (Triticum dicoccon). Загальна кількість відбитків близька до двох десятків. Виявлений артефакт може мати одне з трьох визначень:
1)типова жаровня слов’янського походження;
2) перша відома жаровня салтівської культури;
3) жертовник салтівської культури.
Незважаючи на саме визначення, сакральний зміст додавання збіжжя до верхньої поверхні не викликає сумнівів. One of the grain pits with an attached anteroom, complex 114 (fig. 2), was researched during the investigations of the hillfort in Mokhnach village located in Zmiiv region of Kharkiv oblast (fig. 1). Among the discovered artefacts (fig. 3), which allow to date the complex to the end of VIII — beginning of IX centuries, the remnants of a thick-walled clay object with low uneven firing (fig. 4) attract attention. The clay color on the profile points to the fact that the temperature was higher on top (fig. 4: 2). Its molding composition consisted of clay and a great amount of herbal supplements of different origins. Imprints of threshing waste are well traced on both surfaces and breaks: glumas, fragments of forks, spikelets, and also leaves, etc. (fig. 4; 5). Parallel (ordered?) imprints from scapes of herb plants (straw?), which were laid under the bottom of this clay product, are clearly visible on the lower surface (fig. 4: 3; 5: I). Apart from threshing and harvest dressing waste, some imprints from caryopsides of cultivated plants are also identified on the surface of a functional part (fig. 5: II, III). Identified glumas originate from rye (Secale cereale) and glumaceous barley (Hordeum vulgare). Most of caryopsides (fig. 5: III) also included rye, glumaceous barley, and panic grass as well (Panicum miliaceum); there are separate imprints from caryopsides of emmer wheat (Triticum dicoccon). A total amount of the imprints is about two tens. The discovered artefact may have one of three definitions:
1) a typical hearth of the Slavic origin;
2) the first known hearth of the Saltov culture;
3) a sacrificial alter of the Saltov culture. Despite a definition, a sacral meaning of adding grains to the top surface does not raise any doubts.
Опис
Ключові слова
Харківська область, городище Мохнач, раннє середньовіччя, салтівська культура, жаровня, жертовник, землеробство, культ, Kharkiv oblast, Mokhnach hillfort, Early Medieval, Saltov culture, hearth, sacrificial altar, agriculture, cult
Цитування
Горбаненко С. А. Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня? / С. А. Горбаненко, В. В. Колода // Міхеєвські читання. – Харків : Майдан, 2021. – Вип. 2. – С. 31–40.