К ВОПРОСУ О ЮМОРЕ В «ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОЭМЕ» А. С. МАКАРЕНКО

Abstract

Статья посвящена одной из характерных особенностей творчества Макаренко-писателя – искусству юмора, наиболее ярко проявившемуся в «Педагогической поэме». Этой проблемы касались многие исследователи, однако в освещении её наметилось упрощённое толкование. Авторы впервые рассматривают её в свете теории карнавального смеха М. М. Бахтина, что позволило дать более широкое представление о таланте писателя и функции юмора в произведении. Стаття присвячена одній із характерних особливостей творчості Макаренка-письменника - мистецтву гумору, що найбільш яскраво проявився в «Педагогічній поемі». Цієї проблеми торкалися багато дослідників, проте в її висвітленні намітилося спрощене тлумачення. Автори вперше розглядають її в світлі теорії карнавального сміху М. М. Бахтіна, що дозволило дати більш широке уявлення про талант письменника і функції гумору в творі. The article is devoted to one of the most distinctive peculiarities of Makarenko-writer’s creative style - the art of humor. This art was most clearly manifested in his best literary work “The Pedagogical Poem”. Many researchers have handled this issue but its simplified interpretation has been outlined. The authors of the present article view the art of humor in “The Pedagogical Poem” in the light of the carnival laughter theory by M. M. Bakhtin. It allows them to give broader idea of the writer’s talent and the function of humor in his novel.