ОСВІТНІ ПРАКТИКИ ДВОРЯНСТВА У МЕМУАРАХ : МЕТОДОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

Abstract

Стаття присвячена особливостям дослідження мемуарних джерел з історії домашньої освіти, зокрема професійної групи домашніх учителів. Для вивчення домашньої освіти як соціокультурного феномену важливими є принципи й підходи інтелектуальної історії, теорії модернізації (щодо освітньої галузі), історії дитинства, жіночої історії. Аксіологічний підхід і просопографічний аналіз дозволяють провести історичні реконструкції змісту щоденних освітніх практик історії повсякдення, життєописи окремих домашніх учителів та з’ясувати місце домашньої освіти в становій ментальності. Статья посвящена особенностям исследования мемуарных источников по истории домашнего образования, в частности профессиональной группы домашних учителей. Для изучения домашнего образования как социокультурного феномена важны принципы и подходы интеллектуальной истории, теории модернизации (по образовательной области), истории детства, женской истории. Аксиологический подход и просопографический анализ позволяют провести исторические реконструкции содержания ежедневных образовательных практик истории повседневности, жизнеописания отдельных домашних учителей и выяснить место домашнего образования в становой ментальности. The article contains features of memoirs sources of researches in home educational history, including the professional group of tutors. The intellectual history, modernization theory (in regards to educational sector), the history of childhood and women’s history’s approaches and principles are important to scrutiny the home education as a sociocultural phenomenon. An axiological approach and prosopographic analysis allow to conduct a reconstruction of historical content of daily educational practices; tutors’ biography and define the place of home education in a social mentality.