Ідея вдячності вчителю в мемуарній та історико-публіцистичній літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В.Остроградського; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України
Анотація
Статтю присвячено висвітленню ідеї вдячності вчителю, що знайшла своє конструктивне вирішення в мемуарній та історико-публіцистичній літературі кінця XIX – початку ХХ століття. Доведено, що вдячність відноситься до складної особистісної й морально-духовної категорії відчуття. Характерною особливістю категорії вдячності є душевне вираження власного почуття до вчителя, готовність віддячити йому за наставництво, виховання, допомогу, зроблене добро. З морально-духовної позиції вдячність проявляється через міжособистісне спілкування, спогади, листування з учнями, батьками, колегами. Це підкреслюється значною кількістю літературно-художніх, історико-публіцистичних і мемуарних творів кінця XIX – початку ХХ століття, де ідея вдячності вчителю безпосередньо підіймалась у працях видатних педагогів, письменників. Як правило, в словах вдячності звучала подяка за чуйність й розуміння дитячої душі, моральну підтримку й людську опіку, турботу й душевне відношення. Визначено, що вдячність учителю можна розглядати не тільки з позиції соціуму, але й через площину державної підтримки щодо ставлення до педагогічних кадрів. Завдяки аналізу історико-педагогічної літератури й нормативних документів (постанови, розпорядження, накази) досліджуваного періоду виявлено характерні ознаки такої позиції – визначення матеріального заохочення з метою мотивації до праці (премії, винагороди), визнання вчительських заслуг (присудження звань), вдячності за багаторічну й наполегливу працю. Накреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у висвітленні сучасного стану й досвіду висловлення вдячності вчителю з позиції соціуму та держави; звернення уваги науковців до визначеної проблеми в європейських країнах. Статья посвящена освещению идеи благодарности учителю, которая нашла свое конструктивное решение в мемуарной и историко-публицистической литературе конца XIX – начала ХХ века. Доказано, что признательность относится к сложной личностной и морально-духовной категории чувств. Характерной особенностью категории признательности является душевное выражение собственного чувства к учителю, готовность отблагодарить его за наставничество, воспитание, помощь, сделанное добро. С морально-духовной позиции признательность проявляется через межличностное общение, воспоминания, переписку с учениками, родителями, коллегами. Это подчеркивается значительным количеством литературно-художественных, историко-публицистических и мемуарных произведений конца XIX – начала XX века, где идея признательности учителю непосредственно поднималась в трудах выдающихся педагогов, писателей. Как правило, в словах благодарности звучала благодарность за чуткость и понимание детской души, моральную поддержку и человеческую опеку, заботу и душевное отношение. Определено, что признательность учителю можно рассматривать не только с позиции социума, но и через плоскость государственной поддержки по отношению к педагогическим кадрам. Благодаря анализу историко-педагогической литературы и нормативных документов (постановления, распоряжения, приказы) изучаемого периода выявлены характерные признаки такой позиции – определение материального поощрения с целью мотивации к труду (премии, вознаграждения), признания учительских заслуг (присуждение званий), благодарности упорный труд. Намечены перспективы дальнейших исследований, которые состоят в освещении современного состояния и опыте выражения благодарности учителю с позиции социума и государства; обращение внимания ученых к определенной проблеме в европейских странах. It is devoted to highlighting the idea of ​​gratitude to teachers who found their constructive solution in the memoirs and historical and journalistic literature of the late XIX - early XX centuries. It is proved that gratitude belongs to a complex personal and moral-spiritual category of feeling. A characteristic feature of the category of gratitude is the emotional expression of one's feelings for the teacher, the willingness to thank him for mentoring, education, help, good deeds. From a moral and spiritual point of view, gratitude is manifested through interpersonal communication, memories, correspondence with students, parents, colleagues. This is underlined by a significant number of literary, artistic, historical, journalistic and memoir works of the late XIX - early XX centuries, where the idea of ​​gratitude to the teacher was directly raised in the works of prominent teachers and writers. As a rule, words of gratitude expressed gratitude for the sensitivity and understanding of the child's soul, moral support and human care, care and emotional attitude. It is determined that gratitude to a teacher can be considered not only from the standpoint of society, but also through the plane of state support for the attitude to teachers. Due to the analysis of historical and pedagogical literature and normative documents (resolutions, orders, orders) of the studied period the characteristic features of such position are revealed - definition of material encouragement for the purpose of motivation to work (awards, rewards), recognition of teacher's merits (awarding of titles). hard work. Prospects for further research are outlined, which are to highlight the current state and experience of expressing gratitude to the teacher from the standpoint of society and the state; drawing the attention of scientists to a particular problem in European countries.
Опис
Ключові слова
вдячність, вчитель, наставництво, виховання, мемуари, історико-публіцистична література, благодарность, учитель, наставничество, воспитание, помощь, мемуары, историко-публистическая литература, gratitude, teacher, mentoring, education, help, memoirs, historical and publicistic literature
Цитування
Петренко Т. В. Ідея вдячності вчителю в мемуарній та історико-публіцистичній літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття / Т. В. Петренко // Імідж сучасного педагога : електрон. наук. фах. журн. / Полтав. обл. ін-т післядипл. пед. освіти ім. М. В. Остроградського, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих ім. І. Зязюна НАПН України ; [редкол.: Н. І. Білик (голов. ред.) та ін.]. – Полтава : ПОІППО, 2020. – № 6 (195). – С. 72–75.