Плюралізація культур знання: до епістемної специфіки педагогічних теорій

Abstract

Розбудова структур інформаційного суспільства і впровадження пов’язаних з цим нових педагогічних технологій висувають на передній план передусім практичні завдання адаптації освітніх систем, навчальних та виховних процесів до нових соціокультурних контекстів. Посилення значущості комунікацій між науковцями, прискорення темпів виробництва знання, намаганні якщо не бути першими у конкурентній боротьбі за знання і «передовий педагогічний досвід», відсувають на задній план проблеми, пов’язані з репрезентацією гуманітарного знання та його культурними модифікаціями. У даній статті автором досліджено епістемна культура педагогічних теорій, Развитие структур информационного общества и внедрение связанных с этим новых педагогических технологий выдвигают на передний план прежде всего практические задачи адаптации образовательных систем, учебных и воспитательных процессов к новым социокультурным контекстам. Усиление значимости коммуникаций между учеными, ускорение темпов производства знания, попытки если не быть первыми в конкурентной борьбе за знания и «передовой педагогический опыт» отодвигают на задний план проблемы, связанные с репрезентацией гуманитарного знания и его культурными модификациями. В данной статье автором исследована эпистемная культура педагогических теорий. The development of information society structures and the introduction of related new pedagogical technologies bring to the fore the practical tasks of adapting educational systems, teaching and educational processes to new socio-cultural contexts. Increasing the importance of communication between scientists, accelerating the production of knowledge, efforts, if not the first in the competition for knowledge and "best pedagogical experience", push to the background problems related to the representation of humanities knowledge and its cultural modifications. In this article the author investigates the epistemic culture of pedagogical theories.