Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6662
Title: Лялькотерапія в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
Other Titles: Куклотерапия в работе с детьми с особыми образовательными потребностями
Puppet Therapy in Working with Children with Special Educational Needs
Authors: Бойчук, Ю. Д.
Казачінер, О. С.
Keywords: лялька
лялькотерапія
дитина з особливими освітніми потребами
навчання
виховання
кукла
куклотерапия
ребенок с особыми образовательными потребностями
обучение
воспитание
puppet
puppet therapy
child with special educational needs
teaching
upbringing
Issue Date: 2019
Publisher: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Вид-во Рожко С. Г, друкарня ФОП Петров В. В.
Citation: Бойчук Ю. Д. Лялькотерапія в роботі з дітьми з особливими освітніми проблемами / Ю. Д. Бойчук, О. С. Казачінер // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; за заг. ред. І. Ф. Прокопенка, С. Т. Золотухіної. – Харків : ХНПУ, 2019. – Вип. 61. – С. 10–18.
Abstract: У статті порушено проблеми набуття дитиною важливих соціальних навичок, досвіду соціальної взаємодії через використання лялькотерапії: психодіагностика; розвиток самоконтролю; розвиток комунікативних навичок; розвиток самосвідомості; розвиток емоційної та моторної адекватності; розв’язання внутрішніх конфліктів; профілактика й корекція страхів; розвиток мовлення. Доведено, що лялькотерапія сприяє розвиткові природних здібностей, образного мислення, удосконаленню пам’яті, поглибленню емоційної сфери, самосвідомості й самоконтролю, оптимізує формування позитивних настанов, емоційної та моторної адекватності, комунікативних навичок, допомагає в лікуванні страхів, заїкання, полегшує соціальну реабілітацію людей з інвалідністю, інтенсифікує внутрішні резерви для боротьби з хворобою та для її подолання. Видокремлено три основні напрями лялькотерапії, що використовують у процесі становлення дитячої особистості: 1) терапевтично-стабілізаційний, що передбачає роботу з хворими дітьми в умовах тимчасового перебування особи, яка має важкий стан, у лікарні; 2) психокорекційний, що застосовують у роботі з дітьми, які вимагають посиленої уваги (лялька слугує засобом у психокорекційній діяльності та соціально-навчальних проектах); 3) навчально виховний напрям. Проаналізовано наявні класифікації ляльок, із якими працюють під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами (ляльки-маріонетки; пальчикові; тіньові; мотузкові; площинні ляльки; ляльки-рукавички; ляльки-костюми; логопедичні ляльки; ляльки-«моральні путівники»; «Я-ляльки»). Перспективний вектор дослідження пов’язаний із формулюванням науково-методичних рекомендацій для фахівців галузі спеціальної та інклюзивної освіти щодо використання різних видів ляльок під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема в ході лекційних, семінарсько-практичних занять, вебінарів, майстер-класів, воркшопів, тренінгів. В статье затронуты проблемы приобретения ребенком важных социальных навыков, опыта социального взаимодействия из-за использования куклотерапии: психодиагностика; развитие самоконтроля; развитие коммуникативных навыков; развитие самосознания; развитие эмоциональной и моторной адекватности; решения внутренних конфликтов; профилактика и коррекция страхов; развитие речи. Доказано, что куклотерапия способствует развитию природных способностей, образного мышления, совершенствованию памяти, углублению эмоциональной сферы, самосознания и самоконтроля, оптимизирует формирование положительных установок, эмоциональной и моторной адекватности, коммуникативных навыков, помогает в лечении страхов, заикания, облегчает социальную реабилитацию людей с инвалидностью, интенсифицирует внутренние резервы для борьбы с болезнью и для ее преодоления. Выделены три основных направления куклотерапии, используемых в процессе становления детской личности: 1) терапевтически-стабилизационный, что предполагает работу с больными детьми в условиях временного пребывания лица, имеющего тяжелое состояние, в больнице; 2) психокоррекционных, применяемых в работе с детьми, требующими повышенного внимания (кукла служит средством в психокоррекционной деятельности и социально-учебных проектах); 3) учебно-воспитательное направление. Проанализированы имеющиеся классификации кукол, с которыми работают во время обучения и воспитания детей с особыми образовательными потребностями (куклы-марионетки; пальчиковые; теневые; веревочные; плоскостные куклы; куклы-перчатки куклы-костюмы; логопедические куклы; куклы «моральные путеводители»; «Я куклы»). Перспективный вектор исследования связан с формулировкой научно-методических рекомендаций для специалистов отрасли специального и инклюзивного образования по использованию различных видов кукол во время обучения и воспитания детей с особыми образовательными потребностями, в частности в ходе лекционных, семинарских практических занятий, вебинаров, мастер-классов, воркшопов, тренингов. The article highlights the problems of a child's acquisition of important social skills, social interaction experience, in which puppet therapy is used: psychodiagnostics; self-control development; communication skills development; self-awareness development; development of emotional and motor adequacy; resolving internal conflicts; fear prevention and correction; speech development. Puppets help to develop natural abilities, figurative thinking, memory, emotional sphere, self-awareness and self-control, promote communication skills development, treat fears and stuttering, help in the social rehabilitation of the disabled, allow to find internal reserves to fight disease. Based on the studied world experience of modern development of puppet therapy in psychological and pedagogical science and practice, three main areas of puppet therapy in the process of developing a child's personality are identified: 1) therapeutically stabilizing direction: puppet therapy in working with sick children in temporary hospital stay; 2) psycho-correctional direction: puppet therapy with children in need of increased attention (the puppet is used as a tool in psycho-correctional work); 3) educational direction: puppet therapy in educational institutions in separate educational programs. Classifications and an attempt to systematize the types of puppets used in puppet therapy in teaching and upbringing children with special educational needs (SEN) were made: marionettes; finger; shadow; rope; planar; glove; costume; speech therapy puppets; puppets as «moral guides»; «Me-dolls». The prospect of further scientific research in the direction of the outlined problem may be making clear scientific and methodological recommendations for future and working specialists in the field of special and inclusive education on the use of different types of puppets in teaching and educating children with SEN: seminars, webinars, workshops, workshops, trainings, as well as classes, lessons, materials for them using different types of puppets.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6662
ISBN: 978-966-97498-2-6
ISSN: 2312-2471 (Print)
2313-2361 (Online)
Appears in Collections:Кафедра здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології
Наукові публікації Ю. Д. Бойчука

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бойчук Ю. Д..pdf355.91 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.