Звуковые образы в поэзии Беллы Ахмадулиной

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Статья посвящена характеристике особенностей воплощения звуковых образов в поэзии одной из ярчайших представительниц поэтической плеяды «шестидесятников» Беллы Ахмадулиной. Поэзия Ахмадулиной отличается повышенной эмоциональностью, тонкостью мирочувствования и связанной с ними синестезией, которая является неотъемлемым компонентом художественного мышления поэтессы. Большое внимание уделяет Ахмадулина звуковым образам. Для нее характерно и создание вербальной характеристики звука, образа звука, и использование звукового потенциала поэтического слова. В стихотворениях поэтессы находят воплощение разнообразные звуки окружающего мира. Важное место в творчестве Ахмадулиной принадлежит образу голоса, который отделяется от лирической героини и персонифицируется. В то же время в некоторых случаях поэтесса прибегает и к овеществлению голоса. Поэтическое творчество связывается Ахмадулиной с рождением звука из молчания и немоты. Но «озвучивание» нередко мучительно для поэта, что вполне согласуется с характерным для творчества Ахмадулиной мотивом «голос-кровь», «речь-кровотеченье». Однако, с точки зрения поэтессы, для поэта звук, звучание является единственно возможной формой существования, а молчание (немота) просто гибельно для него. Важное место занимают в творчестве Ахмадулиной музыкальные образы, которые нередко приобретают в ее стихах антропоморфные характеристики. Природные явления и объекты ассоциируются у поэтессы с музыкальными инструментами, а производимые ими звуки – с музыкой. Даже взаимоотношения влюбленных и динамика этих взаимоотношений нередко изображаются поэтессой через музыкальные образы. Большое внимание уделяет Ахмадулина звуковой организации стиха. Поэтесса использует звуковые метафоры, связанные с «поэтической этимологией», различные повторы, в том числе и корневые, аллитерации и ассонансы, парономазию, самые разнообразные, но зачастую яркие и оригинальные рифмы. Этот вопрос, несомненно, заслуживает более детального разговора и может рассматриваться как перспектива исследования. Стаття присвячена характеристиці особливостей втілення звукових образів в поезії однієї з найяскравіших представниць поетичної плеяди «шестидесятників» Белли Ахмадуліної. Поезія Ахмадуліної відрізняється підвищеною емоційністю, тонкістю світосприйняття й пов’язаною з цим сінестезією, яка є невід’ємним компонентом художнього мислення поетеси. Велику увагу приділяє Ахмадуліна звуковим образам. Для неї характерне і створення вербальної характеристики звуку, образу звуку, і використання звукового потенціалу поетичного слова. У віршах поетеси знаходять втілення різноманітні звуки навколишнього світу. Важливе місце в творчості Ахмадуліної займає образ голосу, який відокремлюється від ліричної героїні і персоніфікується. В той же час в деяких випадках поетеса вдається до упредметнення голосу. Поетична творчість пов’язана у творчому світі Ахмадуліної з народженням звуку з мовчання і німоти. Але «озвучування» нерідко болісне для поета, що цілком узгоджується з характерним для творчості Ахмадуліної мотивом «голос-кров», «мовлення-кровотеча». Однак, з точки зору поетеси, для поета звук, звучання – єдина можлива форма існування, а мовчання (німота) просто згубно для нього. Важливе місце займають в творчості Ахмадуліної музичні образи, які часто набувають в її віршах антропоморфні характеристики. Природні явища і об’єкти асоціюються поетесою з музичними інструментами, а їхні звуки – з музикою. Навіть взаємини закоханих і динаміка цих взаємин нерідко подаються поетесою через музичні образи. Значну увагу приділяє Ахмадуліна звуковій організації віршу. Поетеса використовує звукові метафори, що пов’язані з «поетичною етимологією», різноманітні повтори, в тому числі й кореневі, алітерації і асонанси, парономазію, найрізноманітніші, але часто яскраві та оригінальні рими. Це питання, безумовно, заслуговує більш детальної розмови і може розглядатися як перспектива дослідження. The article is devoted to the characteristic of the features of embodiment of sound images in the poetry of one of the brightest representatives of the poetic pleiad of the “sixties” Bella Akhmadulina. Akhmadulina’s poetry is characterized by increased emotionality, subtlety of world perception and connected with them synesthesia, which is an integral component of the poet’s artistic thinking. Akhmadulina pays great attention to sound images. It is typical for herto create a verbal characteristic of a sound, the image of a sound, and the use of the sound potential of a poetic word. In poetess’s poems the various sounds of the surrounding world are embodied. An important place in Akhmadulina’s works belongs to the image of the voice, which is separated from the lyrical heroine and personified. At the same time, in some cases, the poetess also resorts to the reification of the voice. Akhmadulina’s poetic works is associated with the birth of a sound from silence and muteness. But “voicing” is often painful for the poet, which is quite conformed to the motif of “voice-blood”, “speech-bleeding”, which is typical for Akhmadulina’s works. However, from the poetess’s point of view, sound, sounding for a poet is the only possible form of existence, and silence (muteness) is simply fatal for him. Musical images take an important place in Akhmadulina’s works, which quite often acquire anthropomorphic characteristics in her poems. Natural phenomena and objects are associated with musical instruments, and the sounds they produce are associated with music. Even the relationship of lovers and the dynamics of these relationships are often represented by the poetess through musical images. Akhmadulina pays great attention to the sound organization of the verse. The poetess uses sound metaphors associated with “poetic etymology”, various repetitions, including root ones, alliteration and assonance, paronomasia, the most diverse, but often bright and original rhymes. This issue undoubtedly deserves a more detailed discussion and can be considered as a perspective of a research.
Опис
Ключові слова
поэзия, Ахмадулина Б., синестезия, звуковые образы, образ голоса, интермедиальность, музыкальные образы, музыкальный дискурс, персонификация, олицетворяющая деталь, поезія, Ахмадуліна Б., синестезія, звукові образи, образ голосу, інтермедіальність, музичні образи, музичний дискурс, персоніфікація, персоніфікуюча деталь, poetry, Akhmadulina B., synesthesia, sound images, voice image, intermediality, musical images, musical discourse, personification, personifying detail
Цитування
Козлова А. Г. Звуковые образы в поэзии Беллы Ахмадулиной / А. Г. Козлова // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды / [Редкол.: І. І. Степанченко (голов. ред.) та ін.]. – 2020. – № 2(72). – С. 34–42.