Антропоніми турецької мови: лінгквокультурологічний та прагматичний аспекти

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення стали лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в системному підході, застосованому до опису антропонімічної системи турецької мови в діахронічному й синхронічному розрізі. Створення класифікацій, які спираються на семантичні й функціональні особливості турецьких особових імен, послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і реконструюванню фрагментів турецького національного світогляду. Вперше було розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Наукова новизна роботи зумовлена також використанням різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів, – що дозволило дослідити особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также поднимаются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом исследования стали лингвокультурные и прагматические составляющие лексического значения турецких антропонимов. Научная новизна диссертационного исследования заключается в системном подходе, примененном к описанию антропонимической системы турецкого языка в диахроническом и синхроническом разрезе. Создание классификаций, опирающихся на семантические и функциональные особенности турецких личных имен, послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и реконструкции фрагментов турецкого национального мировоззрения. Впервые был раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – лица, которое именует/называет, и лица, которое именуют/называют, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Научная новизна работы обусловлена ​​также использованием разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – что позволило исследовать особенности функционирования турецких антропонимов в разных коммуникативных контекстах и ​​обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish anthroponyms from the standpoint of the current trend of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study are linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The scientific novelty of the dissertation research lies in the systematic approach applied to the analysis of the anthroponymic system of the Turkish language in terms of diachrony and synchrony. The classification of the Turkish personal names based on their semantic and functional features has served to highlight the concepts relevant to the Turkish culture and to reconstruct some fragments of the Turkish national worldview. For the first time the pragmatic potential of the Turkish personal names and nicknames has been revealed, the peculiarities of nominative and communicative strategies of their use from two interrelated positions (person who names/calls and person who is named/called) have been described, the specifics of derivational processes in the anthroponymic system have been investigated. The scientific novelty of the work is also due to the use of various genres of empirical materials such as dictionaries of names, television series, art and journalistic texts, that allowed to explore the peculiarities of the Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.
Опис
Ключові слова
турецькі антропоніми, особові імена, антропонімічна система, антропоніміка, лінгвокультурологія, лінгвопрагматика, парадигма форм особового імені, прізвиська, антропонімічні моделі, картина світу, прагматичний потенціал, турецкие антропонимы, личные имена, антропонимическая система, антропонимика, лингвокультурология, лингвопрагматика, парадигма форм личного имени, прозвища, антропонимические модели, картина мира, прагматический потенциал, Turkish anthroponyms, personal names, anthroponymic system, anthroponymy, linguoculturology, linguopragmatics, paradigm of personal name forms, nicknames, anthroponymic models, linguistic picture of the world, pragmatic potential
Цитування
Скразловська І. А. Антропоніми турецької мови: лінгквокультурологічний та прагматичний аспекти : дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії / І. А. Скразловська ; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. ‒ Харків : [б. в.], 2020. ‒ 229 с.