Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6598
Title: Семантико-прагматичний потенціал неофразеологічних одиниць на позначення граничності
Other Titles: Семантико-прагматический потенциал неофразеологических единиц на обозначение предельности
Semantic and pragmatic potential of neo-phraseological expressions on the notion of boundaries
Authors: Купіна, І. О.
Keywords: прагматика
стилістика
масмедіа
неофразеологізми
трансформація
екстралінгвальні чинники
інтралінгвальні чинники
експресія
прагматика
стилистика
массмедиа
неофразеологизмы
трансформация
экстралингвальные факторы
интралингвальные факторы
экспрессия
pragmatics
stylistics
mass-media
neo-phrasemology
transformation
extralingual factors
intralingual factors
expressions
Issue Date: 2021
Publisher: Міжнародний гуманітарний університет; видавничий дім «Гельветика»
Citation: Купіна І. О. Семантико-прагматичний потенціал неофразеологічних одиниць на позначення граничності / І. О. Купіна // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія / [редкол.: М. В. Мамич (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Гельветика, 2021. – Вип. 50, Т. 1. – С. 83–86.
Abstract: У статті детально проаналізовано неофразеологізми на позначення граничності та їхній семантико-прагматичний потенціал. Сьогодні під впливом політичних і загальнокультурних змін значно посилився й процес формування неофразеологізмів, що пояснюється проникністю лексико-фразеологічної системи, потенційною здатністю фразеологічних одиниць переходити з пасивного запасу в активний і навпаки, що визначається змінами в суспільстві, гнучкістю та універсальністю фразеологічних знаків як носіїв певної суспільно-політичної фонової інформації. Унаслідок дії екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників фразеологічний склад мови постійно змінюється, це має поступовий, безперервний характер. Опрацювання динаміки творення неофразеологізмів у проєкції фонових знань носіїв мови дає змогу дослідити складну взаємодію лінгвальних і соціальних чинників у процесі вторинної номінації, охарактеризувати специфіку фразеотвірних процесів, простежити, як трансформації денотативних компонентів семантичної структури узуальних фразеологічних одиниць пов’язані зі змінами орієнтирів суспільства. Тексти друкованих засобів масової інформації найбільш повно й комплексно репрезентують тенденції і процеси, що відбуваються в живому мовленні та проникають у систему загальнонаціональної української літературної мови. Сучасний публіцистичний стиль найоперативніше відображає рух мовної системи й формування нових тенденцій у розвитку мовної ситуації. Завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості та семантичної цілісності фразеологічні одиниці потенційно тяжіють до кількісної і якісної заміни компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають додаткової експресивності. Проведене дослідження мови сучасного публіцистичного тексту дає підстави для висновку про інтенсифікацію використання фразеологізмів у засобах масової інформації, що свідчить про зростання експресивності й індивідуалізації публіцистичного мовлення, а відтак і про розмивання меж стилів. Особливості функціонування неофразеологізмів на позначення граничності визначаються загальним екстралінгвальним контекстом сучасної української мови, істотними змінами в житті носіїв державної мови в теперішньому просторі. Компоненти інноваційної фразеологічної одиниці є важливими одиницями номінативного змісту аналізованих текстів, забезпечують їхню тематичну й змістову цілісність, посилюють їхній прагматичний вплив. В статье подробно проанализированы неофразеологизмы на обозначение предельности и их семантико-прагматический потенциал. Сегодня под влиянием политических и общекультурных изменений значительно усилился и процесс формирования неофразеологизмов, объясняющийся проницаемостью лексико-фразеологической системы, потенциальной способностью фразеологических единиц переходить из пассивного запаса в активный и наоборот, определяемый изменениями в обществе, гибкостью и универсальностью фразеологических знаков как носителей определенной общественно-политической фоновой информации. В результате действия экстралингвальных и интралингвальных факторов фразеологический состав языка постоянно меняется, это носит постепенный, непрерывный характер. Обработка динамики создания неофразеологизмов в проекции фоновых знаний носителей языка позволяет исследовать сложное взаимодействие лингвальных и социальных факторов в процессе вторичной номинации, охарактеризовать специфику фразеобразующих процессов, проследить, как трансформации денотативных компонентов семантической структуры узуальных фразеологических единиц связана с изменениями ориентиров общества. Тексты печатных средств массовой информации наиболее полно и комплексно представляют тенденции и процессы, происходящие в живой речи и проникающие в систему общенационального украинского литературного языка. Современный публицистический стиль наиболее оперативно отражает движение языковой системы и формирование новых тенденций в развитии языковой ситуации. Благодаря своим категориальным признакам разнооформленности и семантической целостности фразеологические единицы потенциально тяготеют к количественной и качественной замене компонентного состава. Фразеологизмы как экспрессивные единицы, подчиняясь в контексте авторским модификациям, приобретают дополнительную экспрессивность. Проведенное исследование языка современного публицистического текста дает основания для вывода об интенсификации использования фразеологизмов в средствах массовой информации, что свидетельствует о росте экспрессивности и индивидуализации публицистической речи, а затем и о размывании границ стилей. Особенности функционирования неофразеологизмов на обозначение предельности определяются общим экстралингвальным контекстом современного украинского языка, существенными изменениями в жизни носителей государственного языка в нынешнем пространстве. Компоненты инновационной фразеологической единицы являются важными единицами номинативного содержания анализируемых текстов, обеспечивают их тематическую и содержательную целостность, усиливают прагматичное влияние. This article provides a detailed analysis of neo-phraseological expressions on the notion of boundaries and their semantic and pragmatic potential. Today, under the influence of political and general cultural changes, the process of neo-phrasemological formation has significantly increased, which is explained by the penetration of the lexical phraseological system, the potential ability of phraseological units to move from passive to active stock and vice versa, which is determined by changes in society, the fluidity and universality of phraseological signs as bearers of certain socio-political background information. The phraseological structure of the language constantly changes due to the influence of extralingual and intralingual factors, and is of a tangible, uninterrupted nature. The study of the dynamics of neo-phraseological creation in the course of the phonological knowledge of native speakers allows us to investigate the complex interplay of linguistic and social factors in the process of secondary nomination, to characterize the specificity of phraseological processes, to find out how transformations of denotative components of semantic structure of customary phraseological units are connected with changes in society’s orientations. The most complete and complex representation of trends and processes that take place in the living language and penetrate the system of general national Ukrainian literature language is provided by the texts of published mass media. The modern publicistic style is the fastest way of reflecting the evolution of the language system and the formation of new trends in the development of the language situation. The conducted research of the language of modern publicity text provides grounds for the conclusion about the intensification of phraseological usage in mass media, this indicates an increase in expressiveness and individuation of publicistic language, as well as a blurring of styles. The peculiarities of neo-phraseological units’ functioning are determined by the general extralingual context of the current Ukrainian language and by the historical changes in the life of the state language speakers in the present-day space. The components of the innovative phraseological unit are important units of nominative content of the analyzed texts, ensuring their thematic and symbolic consistency and enhancing their pragmatic impact.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6598
ISSN: 2409-1154
Appears in Collections:Кафедра теорії і методики викладання філологічних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Купіна І.О. Семантико-прагматичний потенціал.pdf427.85 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.