Прагматичне навантаження гіпокористичних форм турецького особового імені

Abstract

Стаття присвячена дослідженню прагматичного потенціалу турецьких гіпокористичних імен. Матераілом для дослідження послугували 82 гіпокористичні форми особових імен, виявлені методом суцільної вибірки з інтернет-форумів, та дані анкетування носіїв турецької мови різного віку з різних регіонів Туреччини щодо особливостей використання гіпокористиків у мовленні. Прагматичний аспект функціонування гіпокористиків розглядається у зв’язці «суб’єкт-мовець/особа, яка називає – адресат/особа, яку називають – комунікативний контекст». Дійдено висновку, що прагматичне навантаження гіпокористичних форм турецького імені має певні національні особливості, а також залежить від комунікативного контексту, комунікативних інтенцій та вікових, гендерних, соціальних й індивідуальних характеристик мовця й адресата як мовних особистостей. Статья посвящена исследованию прагматичного потенциала турецких гипокористических имен. Материалом для исследования послужили 82 гипокористические формы личных имен, выявленные методом сплошной выборки из интернет-форумов, и данные анкетирования носителей турецкого языка всех возрастов из разных регионов Турции относительно особенностей использования гипокористиков в речи. Прагматический аспект функционирования гипокористиков рассматривается в связке «субъект-говорящий/лицо, которое называет – адресат/лицо, которое называют – коммуникативный контекст». Приходит к выводу, что прагматичная нагрузка гипокористических форм турецкого имени имеет определенные национальные особенности, а также зависит от коммуникативного контекста, коммуникативных интенций и возрастных, гендерных, социальных и индивидуальных характеристик говорящего и адресата как языковых личностей.The paper is devoted to the study of the pragmatic potential of the Turkish hypocoristic names. The material for the study were 82 hypocoristic forms of the Turkish personal names, singled out by a continuous sampling method from Internet forums, and data obtained through a survey of Turkish native speakers of different ages from different regions of Turkey on the peculiarities of the use of hypocorisms in speech. The pragmatic aspect of the functioning of the hypocorisms is considered in the relation “the speaker / the person who calls – the addressee / the person who is called – the communicative context”. It is concluded that the pragmatic load of hypocoristic forms of the Turkish personal names has certain national features and also depends on the communicative context, communicative intentions and the age, gender, social and individual characteristics of the speaker and the addressee as linguistic personalities.