Кафедра зарубіжної лiтератури та слов’янських мов імені професора Михаїла Гетманця

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 241
  • Документ
    ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА межі ХІХ-ХХ та ХХ століття
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Навчальна книга-Богдан, 2023) Криворучко, С. К.; Бондарук, Л. В.; Висоцька, Н. О.; Гармаш, Л. В.; Ісаєва, Н. С.; Кеба, О. В.; Назарець, В. М.; Радчук, О. В.; Черкашина, Т. Ю.; Шостак, О. Г.; Воробей, О. С.; Гольтер, І. М.; Івлєва, Ю. О.; Козлова, А. Г.; Кушнір, І. Б.; Лєпьохін, Є. О.; Пічугіна Т. Є.; Польщак, А. Л.; Фінчук Г. В.; Шапарєва, Н. О.
    Підручник містить відомості про напрями, течії, стилі, тенденції суперечливої естетичної парадигми межі ХІХ-ХХ та ХХ ст., яка сформувалася як реакція письменників-інтелектуалів на криваві історичні події Першої та Другої світових війн, холодної війни, ядерної загрози, визвольних антиколоніальних національних рухів. Зроблено акценти на «спільні» глобалізаційні процеси та «особливі» віддзеркалення в національних літературах. Еволюція літератури умовно розподілена на три хронологічних періоди: межа ХІХ-ХХ ст., 1 половина ХХ ст., 2 половина ХХ ст. У цих періодах представлено настрої в спільноті різних країн, які викликали резонанс, що зумовив виникнення естетичних угрупувань. За хронологічним принципом відповідно періодам сфокусовано представників національних літератур. Підручник адресовано викладачам і дослідникам зарубіжної літератури, фахівцям української літератури та національних літератур, студентам, аспірантам, докторантам, які займаються відповідною проблематикою, та усім, хто цікавиться сучасним осмисленням літератури ХХ ст. The textbook contains information about the directions, currents, styles, trends of the controversial aesthetic paradigm of the border of the 19th-20th and 20th centuries, which was formed as a reaction of intellectual writers to the bloody historical events of the First and Second World Wars, the Cold War, the nuclear threat, and liberation anti-colonial national movements . Emphasis is placed on "common" globalization processes and "special" reflections in the national literatures. The evolution of literature is tentatively divided into three chronological periods: the border of the 19th-20th centuries, the first half of the 20th century, and the 2nd half of the 20th century. In these periods, the moods in the community of different countries are presented, which caused a resonance that led to the emergence of aesthetic groups. According to the chronological principle, according to the periods, representatives of national literatures are focused. The textbook is addressed to professors, teachers and researchers of foreign literature, specialists in Ukrainian literature and national literature, students, post-graduate students, doctoral students, who are engaged in relevant issues, and everyone, who is interested in the modern understanding of the literature of the 20th century.
  • Документ
    ЛІНГВОФІЛОСОФІЯ ГЮСТАВА ГІЙОМА (РОЗВІДКА ДРУГА)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Проскурін, І. А.
    У публікації досліджено лінгвофілософію Гюстава Гійома. Центром лінгвофілософських роздумів вченого був взаємозв’язок мови та мислення. Відповідно до лінгвофілософських поглядів Гійома, мова є відображенням двох відношень: «людина/людина» та «людина/Всесвіт», між якими наявний кінетизм мислення (базис механізму мовної діяльності). Зазначено, що за Гійомом, люди спілкуються не за допомогою «частин мови», а за допомогою слів, з яких конструюються фрази для позначення об’єктів; отже, частини мови є формами слів, які належать до мовної системи як наслідок мовного узагальнення перцептивних процесів. Класифікація певної лексичної одиниці у якості якоїсь «частини мови» визначається різновидом «інциденції»: іменник та дієслово мають «внутрішню інциденцію» та позначають поняття; прикметник та прислівник мають «зовнішню інциденцію». The publication examines the linguistic philosophy of Gustave Guillaume. The center of the scientist's linguistic-philosophical thoughts was the relationship between language and thinking. According to Guillaume's linguistic-philosophical views, language is a reflection of two relations: "man/man" and "man/Universe", between with which there is kineticism of thinking (the basis of the mechanism of language activity). It is noted that according to Guillaume, people communicate not with the help of "parts of speech", but with the help of words, from which phrases are constructed to denote objects; therefore, parts of speech are word forms that belong to the language system as a consequence of linguistic generalization of perceptual processes. The classification of a certain lexical unit as a "part of speech" is determined by the type of "incidence": the noun and the verb have "internal incidence" and denote a concept; adjective and adverb have "external incidence".
  • Документ
    ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДНОЇ СТРУКТУРИ ТА ОБРАЗ ОПОВІДАЧА У ЦИКЛІ Н. М. БЕРБЕРОВОЇ «БІЯНКУРСЬКІ СВЯТА»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кушина, Д. А.
    У публікації досліджено характеристику особливостей оповідної структури та образа оповідача у творах, що увійшли до циклу оповідань Н. М. Берберової «Біянкурські свята» (1929–1934). Ніна Миколаївна Берберова (1901–1993) належить до молодшого покоління першої хвилі російської еміграції (1918–1939), і вклад письменниці у скарбницю російської літератури є дуже значним. В циклі «Біянкурські свята» зображено життя та побут робочих – російських емігрантів, що оселилися у передмісті Парижу Біянкурі. Зазначено, що серед циклоутворюючих елементів книги Н. М. Берберової «Біянкурські свята» не тільки змістова і жанрово-композиційна спільність, але й єдність оповідної манери і наскрізний образ оповідача – представника тієї емігрантської спільноти, до характеристики життя і побуту якої звертається письменниця. The publication examines the characteristics of narrative features the structure and image of the narrator in the works included in the cycle of stories by N. M. Berberova "Biancourt Holidays" (1929–1934). Nina Nikolaevna Berberova (1901–1993) belongs to the younger generation of the first wave of Russian emigration (1918–1939), and the writer's contribution to the treasury of Russian literature is very significant. The cycle "Biancourt Holidays" depicts the life and daily life of workers - Russian emigrants who settled in the Paris suburb of Biancourt. It is noted that among the cycle-forming elements of N. M. Berberova's book "Biancourt Holidays" is not only a content and genre-compositional commonality, but also a unity of narrative style and a through-and-through image of the narrator - a representative of the emigrant community whose life and lifestyle the writer addresses.
  • Документ
    ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА Є. А. СОЛОВЙОВА: ДО ПОСТАНОВИ ПИТАННЯ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кайгородцева, Б. О.
    У публікації розглянуто основні літературно-критичні вподобання Євгена Андрійовича Соловйова, думки його прихильників та критиків, проаналізовано його літературно-критичну діяльність. Є. А. Соловйов – літературний критик, белетрист, історик літератури, педагог. ВІн творив під псевдонімами Мірський, Скриба, В. Смирнов, Андреєвич, Соловйов-Андреєвич. Під час дослідження використовувались такі методи: культурно-історичний, порівняльний аналіз, текстуальний аналіз. Зазначено, що фігура Є. А. Соловйова є досить неоднозначною фігурою в літературознавчих колах ХІХ століття. В його доробку є праці з літературної критики, белетристики, а також численні журнальні та газетні статті, в яких він вів переписку з неприхильними до його діяльності критиками та літературними діячами. Це дає нам змогу переконатися в тому, що Євген Андрійович був досить популярним в літературознавчих колах свого часу. The publication examines the main literary and critical preferences of Yevhen Andriyovych Solovyov, his opinions supporters and critics, his literary and critical activity was analyzed. E. A. Solovyov is a literary critic, fiction writer, literary historian, teacher. VIn worked under the pseudonyms Mirskyi, Skryba, V. Smirnov, Andreevich, Solovyov-Andreevich. During the research, the following methods were used: cultural-historical, comparative analysis, textual analysis. It is noted that the figure of E. A. Solovyov is a rather ambiguous figure in literary circles of the 19th century. His work includes works on literary criticism, fiction, as well as numerous magazine and newspaper articles articles in which he corresponded with critics and literary figures opposed to his work. This allows us to make sure that Yevhen Andriyovych was quite popular in the literary circles of his time.
  • Документ
    ФІЛОСОФІЯ ВИХОВАННЯ Г. С. СКОВОРОДИ – ОРІЄНТИР ДЛЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Радчук, О. В.
    У публікації розглянуто філософію виховання українського просвітителя, гуманіста, поета, педагога Г. С. Сковороди, що постає перед суспільним загалом передусім у статусі мандрівного філософа, яким стає у віці близько 48 років. Зазначено, що філософія виховання Григорія Савича передбачала подолання схоластики і догматизму в навчанні, перехід від релігійного до світського навчання, виявлення і розвиток природних задатків, нахилів і здібностей особистості, розвиток у дітей мислення, пам’яті, волі, виховання високих моральних якостей, як-от: працьовитості, доброзичливості, скромності, любові до свого народу, єдності слова й діла, здійснення загальної освіти, виявлення і розвиток високих духовних якостей людини тощо. Ідеї Г. С. Сковороди щодо виховання молоді, створена філософія виховання зберігають свою значущість і залишаються цінними. The publication examines the philosophy of education of the Ukrainian educator, humanist, poet, pedagogue H. S. Skovoroda, who appears before the general public primarily in the status of a traveling philosopher, which he becomes at the age of about 48. It is noted that Hrigory Savych's philosophy of education provided for the overcoming of scholasticism and dogmatism in education, the transition from religious to secular education, the identification and development of natural gifts, inclinations and abilities of the individual, the development of children's thinking, memory, will, the education of high moral qualities, such as - such as: diligence, benevolence, modesty, love for one's people, unity of word and deed, implementation of general education, identification and development of high spiritual qualities of a person, etc. The ideas of H. S. Skovoroda regarding the education of youth, the created philosophy of education are preserved their significance and remain valuable.