Теорія культурної гегемонії: переосмислення творчого внеску А. Грамші

Abstract

В статті розглянуто теоретичну спадщину Антоніо Грамші. Грамші демонструє складну взаємодію, з одного боку, між гегемонією, домінуванням, згодою та примусом. З іншого боку, простежує взаємовідносини кожного з цих понять з державою та громадянським суспільством. У Грамші гегемонія означає культурну та ідеологічну підпорядкованість одного класу іншому, а саме те, що підпорядкованість пролетаріату буржуазії дає останню змогу для правління на основі згоди. В статье рассмотрено теоретическое наследие Антонио Грамши. Грамши демонстрирует сложное взаимодействие, с одной стороны, между гегемонией, доминированием, согласием и принуждением. С другой стороны, прослеживает взаимоотношения каждого из этих понятий с государством и обществом. В Грамши гегемония означает культурную и идеологическую подчиненность одного класса другому, а именно то, что подчиненность пролетариата буржуазии дает последнюю возможность для правления на основе согласия. Gramsci demonstrates the complex interplay between hegemony, domination, consent and coercion on the one hand. On the other hand, he traces the relationship of each of these concepts to the state and society. In Gramsci, hegemony means the cultural and ideological subordination of one class to another, namely that the subordination of the proletariat to the bourgeoisie enables the latter to rule by consent.