Ремінісценція та алюзія в літературознавстві

Abstract

У статті розкрито, що використання алюзії та ремінісценції спричиняє той факт, що елементи прецедентного тексту стають вузлами скріплення семантико-композиційної структури нового тексту. Несвідоме чи свідоме включення автора у культурний діалог з попередніми текстами наповнює текст новими характеристиками та уможливлює реалізацію художнього замислу. В статье раскрыто, что использование аллюзии и реминисценции вызывает тот факт, что элементы прецедентного текста становятся узлами скрепления семантико-композиционной структуры нового текста. Бессознательное или сознательное включение автора в культурный диалог с предыдущими текстами наполняет текст новыми характеристиками и делает реализацию художественного замысла. The article reveals that the use of allusion and reminiscence is caused by the fact that the elements precedent text become nodes of the semantic-compositional structure of the new text. Unconscious or conscious inclusion of the author in the cultural dialogue with the previous texts fills the text with new characteristics and enables the realization of the artistic idea.