Лексические средства описания природы в поэзии Гу Чэна

Abstract

В работе акцентировано внимание на эпитеты-колоративы, которые в основной своей массе, использовались в поэзии для описания природы. Гу Чэн привнес новые оттенки в поэзию, он показывает нам различия между миром людей и миром природы, которая смогла заменить ему общение с людьми. Природа стала не просто объектом изображения, а основным источником вдохновения. В своих стихотворениях он не использовал имена людей или персонажей, он сравнивал все с природными явлениями, таким образом, создавая загадочность. В роботі акцентовано увагу на епітети-колоративи, які в основній своїй масі, використовувалися в поезії для опису природи. Гу Чен привніс нові відтінки в поезію, він показує нам відмінності між світом людей і світом природи, яка змогла замінити йому спілкування з людьми. Природа стала не просто об'єктом зображення, а основним джерелом натхнення. У своїх віршах він не використовував імена людей або персонажів, він порівнював все з природними явищами, таким чином, створюючи загадковість. The paper focuses on the epithets-coloratives, which, for the most part, have been used in poetry to describe nature. Gu Cheng brought new nuances to poetry, he shows us the difference between the human world and the world of nature, which was able to replace the communication with people. Nature became not just an object of representation but the main source of inspiration. He did not use the names of people or characters in his poems, he compared everything to natural phenomena, thus creating mystery.