Взяття фортеці Родос: шлях Османської імперії до Середземного моря

Abstract

У статті розглянуто історію Османської імперії у роки правління султана Сулеймана І (1520–1566 рр.), якого у своїй країні називали Кануні (Законодавець), а в Європі – Величний або Пишний. З його ім'ям тісно пов’язані військові перемоги і рух країни на Захід, що і привели імперію до апогею її розвитку, вважаються часом її військово-політичного розквіту. Середземне море було ключем до європейського світу. Щоб отримати аванпост і легітимність на дії в басейні Середземного моря необхідно було завоювати острів Родос. В статье рассмотрена история Османской империи в годы правления султана Сулеймана I (1520–1566 гг.), которого в своей стране называли Кануни (Законодатель), а в Европе – Величественный или Пышный. С его именем тесно связаны военные победы и движение страны на Запад, что и привели империю к апогею ее развития, считаются временем ее военно-политического расцвета. Средиземное море было ключом к европейскому миру. Чтобы получить аванпост и легитимность на действия в бассейне Средиземного моря необходимо было завоевать остров Родос. This article examines the history of the Ottoman Empire during the reign of Sultan Suleiman I (1520-1566), who was known locally as the Kanuni (Lawgiver) and in Europe as the Majestic or Pompous. His name is closely associated with the military victories and the country's movement towards the West, which brought the empire to the apogee of its development and is considered the time of its military and political heyday. The Mediterranean Sea was the key to European peace. To gain an outpost and the legitimacy to act in the Mediterranean basin it was necessary to conquer the island of Rhodes.