Страх смерті в оповіданні Ді Ань «Коли ж моя черга?»

Abstract

У статті проаналізовано, що Ді Ань намагається пояснити, чому людина боїться помирати: це просто звичка жити, страх щось змінити, та опинитись в незнайомому місці та оточенні. Письменниця в оповіданні зображує енергійні потоки, відчуття, потойбічні виміри, які відкриваються не кожному, намагається відродити екоцентричні позиції, від яких відсторонилася людина в ХХ ст., показати трансцендентну взаємозалежність реального та потойбічного. В статье проанализировано, что Ди Ань пытается объяснить, почему человек боится умирать: это просто привычка жить, страх что-то изменить, и оказаться в незнакомом месте и окружении. Писательница в рассказе изображает энергитические потоки, ощущение, потусторонние измерения, которые открываются не каждому, пытается возродить экоцентрические позиции, от которых отстранился человек в ХХ в., показать трансцендентную взаимозависимость реального и потустороннего. The article analyzes that Di An tries to explain why a person is afraid to die: it is just a habit of living, fear of changing something, and being in an unfamiliar place and environment. Writer in The story depicts energetic flows, feelings, otherworldly dimensions, which are not open to everyone, tries to revive the ecocentric positions from which man deviated in the twentieth century, to show the transcendent interdependence of real and otherworldly.