The terminology of the german idealism in the formal and informal practices of philosophizing

Abstract

The article considers some special moments of the forming and semantics of the main concepts in German idealism which show the relationship with the German mystics (Hildegard von Bingen, Meister Eckhart). The functional potential of lexical innovations is bringing into the light. Using of the heuristic metaphors with a seeing effect makes possible to realize the procedure of visualization of the philosophical terminology within the German idealism, which is very difficult for translation because of widening content in concepts that was formed during several generations of German philosophers. Poly-semantic of these concepts (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein etc.) makes open the horizon for interpretations and creates the possibilities for applying of this skill in formal and informal philosophical education, especially in the case of the philosophical dialogues. У статті розглядаються особливості утворення і семантики основних понять німецького ідеалізму, які демонструють спорідненість з німецькою містикою (Гільдегарда фон Бінген, Майстер Екгарт). Розкривається функціональний потенціал лексичних інновацій. Використання зорових евристичних метафор дозволяє здійснити процедуру візуалізації філософської термінології німецького ідеалізму, яка викликає труднощі у перекладі через розширення обсягу понять, які формувались упродовж кількох генерацій німецьких філософів. Полісемантизм цих понять (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein та ін.) розсуває горизонти інтерпретацій і можливості застосування цього досвіду у формальній і неформальній філософській освіті, особливо у філософських діалогах. В статье рассматриваются особенности образования и семантики основных понятий немецкого идеализма, которые демонстрируют родство с немецкой мистикой (Хильдегард фон Бинген, Мейстер Экхарт). Раскрывается функциональный потенциал лексических инноваций. Использование зрительных эвристических метафор позволяет осуществить процедуру визуализации философской терминологии немецкого идеализма, которая вызывает трудности при переводе из-за расширения объема понятий, которые формировались на протяжении нескольких поколений немецких философов. Полисемантизм этих понятий (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein и др.) расширяет горизонты интерпретаций и возможности применения этого опыта в формальном и неформальном философском образовании, особенно в философских диалогах.