Ім’я персонажа в художньому тексті: функціонально-семантична типологія

Abstract

У статті розглянуто художній текст, як стилістичну та функціональну замкнену структуру, власне ім’я обростає в ньому безліччю складних смислових зв’язків, асоціацій і конотацій. Власні назви в системі художнього тексту виступають в якості сигналу, який збуджує великий комплекс асоціативних значень. Цей комплекс називають індивідуально-художнім значенням власного імені. Формування індивідуально-художнього значення відбувається на основі семантичної взаємодії власної назви з усіма рівнями семантичної композиції у їх синтагматичних і парадигматичних зв’язках і відносинах. В статье рассмотрен художественный текст, как стилистическую и функциональную замкнутую структуру, имя обрастает в нем множеством сложных смысловых связей, ассоциаций и коннотаций. Имена в системе художественного текста выступают в качестве сигнала, который возбуждает большой комплекс ассоциативных значений. Этот комплекс называют индивидуально-художественным значением собственного имени. Формирование индивидуально-художественного значения происходит на основе семантического взаимодействия собственного со всеми уровнями семантической композиции в их синтагматических и парадигматических связях и отношениях. The article considers the artistic text as a stylistic and functionally closed structure, its own name is overgrown with many complex semantic connections, associations and connotations. Proper names in the system of artistic text act as a signal that excites a large set of associative meanings. This complex is called the individual artistic meaning of one's own name. The formation of individual artistic meaning is based on the semantic interaction of one's own name with all levels of semantic composition in their syntagmatic and paradigmatic connections and relations.